Провадження № 33/803/2645/25 Справа № 208/4962/25 Суддя у 1-й інстанції - Карабан І. І. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
13 листопада 2025 року Кривий Ріг
13.11.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Лабовкіна О.О., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 28.05.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське Донецької області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Лабовкіним О.О., який в апеляційній скарзі:
- вказує, що ОСОБА_1 не погодився з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню;
- вказує, що в матеріалах справи відсутній доказ факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ОСОБА_1 , не мав ознак сп'яніння, тому був відсутній обов'язок виконання вимоги огляду на стан сп'яніння, йому не роз'яснено його права та введено в оману, що він має право відмовитись від огляду, тому ОСОБА_1 вважав, що діє законно;
- вказує, що відеозапис складається з кількох файлів, здійснений не на нагрудну бодікамеру, а на сторонній пристрій, не передбачений законодавством, відсутній цілісний відеозапис складання протоколу;
- зазначає, що протокол було складено під час повітряної тривоги, знаходячись у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення та з огляду на загрозу обстрілу не міг реалізувати свої права, та бажав найшвидше переміститися до укриття;
- зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто після складання протоколу він про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП він міг продовжити свій рух, не було вилучено посвідчення водія та не видано тимчасове посвідчення;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє захисник Дьоміна А.Д., що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Дьоміної А.Д., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 квітня 2025 року приблизно о 12 год. 49 хв. в м. Родинське, вул. Пушкіна, 18 керував транспортним засобом скутером марки «Suzuki Lets» синього кольору, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та продуття газоаналізатора відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водію, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол серії ЕПР1 № 287636, що складений 01.04.2025р., який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та складений у повноваженою особою, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення, а також викладені пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності (п.14 Протоколу) і за змістом яких зазначено, що від проходження медичного огляду та продуття Драгеру відмовляється;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, де зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, аналогічні тим, що зазначені в протоколі, та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння;
- довідку Національної поліції ГУНП в Донецькій області, про отримання ОСОБА_1 водійського посвідчення;
- копію постанови від 01.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене 01.04.2025р. о 12 год.49 хв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КК України;
- CD-диск із записом, при відтворенні якого встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, відмовився, одночасно підтвердивши факт керування транспортним засобом скутером.
Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту, викладені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, та не встановив підстав для їх задоволення.
Суд першої інстанції після аналізу встановлених фактичних обставини та оцінки наведених доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та доведеності його вини.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, вважає їх неспроможними та такими, що спростовуються сукупністю доказів.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила саме його відмова від огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву у своєї достовірності.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що що ОСОБА_1 не погодився з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутній доказ факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ОСОБА_1 , не мав ознак сп'яніння, тому був відсутній обов'язок виконання вимоги огляду на стан сп'яніння, йому не роз'яснено його права та введено в оману, що він має право відмовитись від огляду, тому ОСОБА_1 вважав, що діє законно, є неслушними з урахуванням наступного.
Факт керування транспортним засобом не заперечувався самим ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, що підтверджується відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 також не приймаються до уваги, оскільки працівником поліції було оголошено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, та очевидно, що таку ознаку неможливо підтвердити відеозаписом.
Щодо наголошення на праві ОСОБА_1 відмовитись від огляду на стан сп'яніння, та нібито введення його тим самим в оману, то наслідки такої відмови від огляду на стан сп'яніння були повідомлені ОСОБА_1 , а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 відмовився від продуття газоаналізатора на місці події та від огляду у закладі охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис складається з кількох файлів, здійснений не на нагрудну бодікамеру, а на сторонній пристрій, не передбачений законодавством, відсутній цілісний відеозапис складання протоколу, також є неслушними, оскільки відеозапис складається з одного файлу, на якому зафіксовано висловлення наявності ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , вимога ОСОБА_1 про проходження огляду на стан сп'яніння, від якої він відмовився, роз'яснено наслідки такої відмови, ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія забув вдома, йому роз'яснено наслідки відсутності водійського посвідчення при ньому, повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. 266КУпАП відеозапис огляду водія на стан сп'яніння в обов'язковому порядку долучається до матеріалів справи, та наведені вимоги КУпАП працівником поліції були виконані.
Відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, є належним та допустимим доказом.
Доводи апеляційної скарги захисника, що протокол було складено під час повітряної тривоги, знаходячись у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення та з огляду на загрозу обстрілу ОСОБА_1 не міг реалізувати свої права, та бажав найшвидше переміститися до укриття, не приймаються до уваги, оскільки КУпАП не містить законодавчого обмеження щодо складання проколу про адміністративне правопорушення. На думку суду апеляційної інстанції стан повітряної загрози слід оцінювати конкретно щодо кожної ситуації, оскільки деякі повітряні загрози оголошуються як превентивний захід, наприклад на тренувальні польоти авіації країни - агресора.
Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто після складання протоколу він про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП він міг продовжити свій рух, не було вилучено посвідчення водія та не видано тимчасове посвідчення є також неспроможними, ат спростовуються відеозаписом. Норми КУпАП не визначають процесуального способу відсторонення від керування, тому усне повідомлення про таке відсторонення слід вважати належним.
Щодо доводів сторони захисту що ОСОБА_1 міг продовжити подальший рух, то такі припущення дійсно мають право на існування, оскільки працівник поліції чи інша уповноважена особа не має можливості тривалий час (наприклад до зникнення ознак сп'яніння) забезпечувати відсторонення особи від керування шляхом нагляду за нею, та чинний КУпАП також не містить порядку таких дій. Подальші дії особи після відсторонення від керування транспортним засобом тягнуть за собою повторне прагнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням, підстави для її скасування скасувати, із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Лабовкіна Олександра Олександровича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 28.05.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 28.05.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя