Справа № 344/2307/25
Провадження № 2/344/2041/25
(З А О Ч Н Е)
03 грудня 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі судового засідання - Король О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 08 липня 2024 року на перехресті вулиць Галицька - Калуське шосе в місті Івано-Франківську водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки “Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, рухаючись по другорядній дорозі, виїжджаючи на головну дорогу не надав перевагу в русі транспортному засобу марки “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та допустив зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Про настання страхового випадку було повідомлено Акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (Приватне), згідно договору страхування (поліс) позивача №ЕР217550901 від 25.10.2023.
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2024 у справі №344/13067/24 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 21.09.2024.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.09.2024 у справі №344/14801/24 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 08.10.2024.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано матеріальних збитків на загальну суму 545024,82 грн., з врахуванням фізичного зносу - вартість відновлювального ремонту становить 385407,41 грн, вартість автомобіля 449095,80 грн, що підтверджується відповідним звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ №130 від 06.11.2024, зробленим судовим експертом страхової компанії.
Страхова компанія відшкодувала частково вартість відновлювального ремонту автомобіля в межах допустимої норми 160000,00 грн.
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 130 від 06.11.2024, оформленого судовим експертом ФОП СОД ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу становить 385407,41 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу як власнику транспортного засобу “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , становить 449 095,80 грн. Тобто до відшкодування підлягає 225407,41грн (385407,41 грн - 160000,00грн.), а також вартість евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди 3000,00 грн, вартість проведення оцінки вартості матеріального збитку 5160,00 грн, а разом 233567,41 грн, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 233 567,41 грн та судові витрати (а.с.1-5).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2025 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 43-44).
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.45-46).
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті ( а.с.75-77).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, заперечень щодо заочного розгляду справи не надав (а.с.92).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, зокрема, відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідачів не надійшло.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Приватне) не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 24 листопада 2025 року, не з'явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 03 грудня 2025 року прийнята відповідна ухвала (а.с. 94).
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2024 у справі №344/13067/24, яка набрала законної сили 21.09.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 10-11).
Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.09.2024 у справі № 344/14801/24, яка набрала законної сили 08.10.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (а.с. 12-13).
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 130 від 06.11.2024, складеного оцінювачем-експертом ФОП СОД ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу становить 385407,41грн, вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , становить 449095,80 грн (а.с. 14-36).
Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне) сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн (а.с. 37).
Позивачем сплачено за проведення оцінки вартості матеріального збитку кошти у розмірі 5160,00 грн (а.с. 38).
Позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, яка залишилася без відповіді (а.с.39-42).
Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини першої-другої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Стаття 979 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини третьої статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Положеннями частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.
Частина перша статті 1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
У силу дії статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності з положеннями статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У пункті 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн ОСОБА_4 , про що свідчить постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року у справі № 344/14801/24, яка набрала законної сили 08 жовтня 2024 року.
У даній постанові зазначено, що 08 липня 2024 року о 17 годині 40 хвилин на перехресті вулиць Галицька - Калуське шосе в місті Івано-Франківську водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки “Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, виїжджаючи на головну дорогу не надав перевагу в русі транспортному засобу марки “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та допустив з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тому постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2024 року у справі № 344/14801/24, яка набрала законної сили 08 жовтня 2024 року, є обов'язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, при розгляді даної цивільної справи.
Отже, з постанови суду вбачається, що саме відповідач ОСОБА_2 є винним у пошкодженні транспортного засобу марки “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу становить 385407,41грн, вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу “Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , становить 449095,80 грн, що підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 130 від 06.11.2024, складеного оцінювачем-експертом ФОП СОД ОСОБА_3 ,
Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне) сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.
Отже, до відшкодування підлягає 225407,41 грн з наступного розрахунку: 385407,41 грн - 160000,00 грн.
За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 5160,00 грн. Необхідність проведення даного дослідження була зумовлена наявністю пошкоджень транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій визнано ОСОБА_2 , тому з відповідача на користь позивач підлягає стягненню дана сума.
Щодо стягнення з відповідача вартості евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 3000,00 грн, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів про підтвердження сплати такої суми.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 230513,41 грн в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається квитанцій, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2335,67 грн ( а.с. 6).
Позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 2305,13 грн.
На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 22, 512, 631, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 6, 7, 27 Закону України «Про страхування», статей 3, 9, 12, 22, 28, 29,30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 230513,41 грн (двісті тридцять тисяч п'ятсот тринадцять гривень сорок одна копійка).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 2305,13 грн (дві тисячі триста п'ять гривень тринадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (Приватне), код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: 03117 м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65.
Повний текст рішення складено та підписано 03 грудня 2025 року.
Суддя Мелещенко Л.В.