Справа 362/9039/25
Провадження 3/362/3323/25
26.11.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній 07 листопада 2025 року близько 12 год.00 хв. в місті Васильків Обухівського району Київської області у навчальному закладі, а саме у Васильківському академічному ліцеї "Престиж" кидався петардою "часничок".
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, визнала та повідомила, що з дитиною провела виховну бесіду, в подальшому буде уважніше ставитися до його виховання.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.
Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, відповідно до положень статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За положеннями частин першої - третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 Сімейного кодексу України).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 966112 від 07.11.2025;
рапортом щодо надходження повідомлення на службу "102";
доповідною запискою від вчителя історії ОСОБА_3 від 07.11.2025;
письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.11.2025.
Згідно зі статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи, особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, ступінь її вини, суд вважає вчинене ОСОБА_1 правопорушення малозначним, а тому вважає можливим звільнити останню від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись статтями 9, 22, 38, 184, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, та на підставі статті 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосити усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан