Справа №359/2449/18
Провадження №2-во/359/116/2025
3 грудня 2025 року суддя Бориспільський міськрайонний суду Київської області Борець Є.О., розглянувши заяву представника відповідача Домарацької Марини Сергіївни про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
В листопаді 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулась з вказаною заявою та посилається на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття. Однак в пред'явленому позові було заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в розмірі лише 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача. Ця обставина свідчить про те, що в рішенні суду допущена описка. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просить суд виправити описку, допущену в рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року, та зазначити в цьому судовому рішенні про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача.
ОСОБА_1 подала клопотання та посилається на те, що адвокат Домарацька М.С. не брала участь у розгляді цивільної справи. У зв'язку з цим вона не має права подавати заяву про виправлення описки в рішенні суду. Тому ОСОБА_1 просить суд залишити вказану заяву без розгляду.
На підставі ч.2 ст.269 ЦПК України питання про виправлення описки в рішенні суду розглядається без повідомлення учасників судового процесу та без проведення судового засідання. Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року (а.с.23, 24-26) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову, а саме з 30 березня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Процесуальні правовідносини регулюються главою 9 «Судові рішення» розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким остаточне і обов'язкове рішення не може переглядатись лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте.
Зі змісту резолютивної частини пред'явленого позову (а.с.2) вбачається, що ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача. Зокрема, у судовому засіданні, що проводилось 8 серпня 2018 року, ОСОБА_2 визнав позов саме в цьому, а не іншому розмірі (а.с.20). Ці обставини переконливо свідчать про те, що в рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року не допущено описку.
Крім того, зміна розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 призведе до істотної зміни змісту вказаного судового рішення. Така процесуальна діяльність суперечить імперативній правовій позиції, викладеній в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з якою, вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення. Ця правова позиція є усталеною та підтримується Верховним Судом.
Більш того, задоволення заяви, поданої представником відповідача ОСОБА_3 , призведе до фактичного перегляду рішення Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року. У такий спосіб буде порушено принцип юридичної визначеності, як основний елемент принципу верховенства права, та знівельовано право ОСОБА_1 на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та осново-положних свобод.
З огляду на це суддя висновує про відсутність підстав для виправлення описки в рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 8 серпня 2018 року. Тому у задоволенні заяви, поданої представником відповідача Домарацькою М.С., належить відмовити.
В матеріалах цивільної справи міститься копія ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1443494 від 11 листопада 2025 року (а.с.34), зі змісту якого вбачається, що адвокат Домарацька М.С. є представником відповідача. Та обставина, що вона набула вказаний процесуальний статус вже після постановлення рішення суду, не позбавляє її права на звернення до суду з заявою про виправлення описки в судовому рішенні.
З огляду на це суддя висновує про відсутність підстав для залишення без розгляду заяви про виправлення описки в рішенні суду. Тому у задоволенні клопотання, поданого ОСОБА_1 , слід відмовити також.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви представника відповідача Домарацької Марини Сергіївни про виправлення описки в рішенні суду відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про виправлення описки в рішенні суду відмовити.
Ухвала судді в частині відмови у виправленні описки в рішенні суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня постановлення судового рішення.
Ухвала судді в іншій частині не підлягає оскарженню.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець