Справа № 606/2029/25
про залишення заяви без руху
03 грудня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися через представника адвоката Снітинського Б.Є. до суду, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, про визнання ОСОБА_3 недієздатною та призначення її племінника ОСОБА_2 опікуном.
В обґрунтування поданої заяви покликаються на те, що ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою ОСОБА_1 , являється особою з інвалідністю другої групи внаслідок психічного захворювання, наданої безстроково та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та допомоги. Весь час за нею здійснює догляд ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не має змоги доглядати за своєю сестрою через стан свого здоров'я, також ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю третьої групи. Батьки ОСОБА_3 померли. За наведених обставин, просять заявлені вимоги задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 справу передано для розгляду судді Мельник А.В.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
З поданої заяви слідує, що заявники просять ОСОБА_3 визнати недієздатною, встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_2 , який є племінником ОСОБА_3 та відповідно сином заявника - ОСОБА_1 .
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Стаття 2 СК України визначає учасників сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України.
Згідно частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.
З аналізу частини четвертої статті 2 СК України випливає висновок, що такі особи, як: тітка, дядько, племінники та чоловік/дружина племінників, чоловік/дружина рідної сестри/брата виділені з кола єдиних сімейних правовідносин.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.
Обґрунтовуючи можливість звернення до суду з даною заявою, заявниками зазначено, що ОСОБА_3 є рідною сестрою заявниці ОСОБА_1 та тіткою ОСОБА_2 . Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, тітка не належить до кола близьких родичів, а відтак самі по собі такі обставини не наділяють заявника ОСОБА_2 правом звертатись до суду з заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною за наявності близьких членів сім'ї -рідної сестри.
Крім цього, як слідує із матеріалів доданих до заяви, до складу прописаних осіб за адресою по АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_3 , яка проживає та зареєстрована за даною адресою, ОСОБА_2 (заявник), який проживає за вказаною адресою без реєстрації, зареєстований за адресою АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (заявниця та її чоловік) зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 ..
Разом з тим, такі документи не підтверджують, що заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ведуть спільне господарство, мають по відношенню один до одного спільні права та обов'язки, у них наявні спільний бюджет та спільні витрати тощо, що давало б підстави визначити їх особами, які складають сім'ю. Інші докази на підтвердження цих обставин до заяви не додані.
Системний аналіз зазначених вище норм законодавства та наданих суду документів не підтверджує, що ОСОБА_2 є членом сім'ї ОСОБА_3 чи її близьким родичем, незалежно від їх спільного проживання, а відтак і особою, уповноваженою на звернення до суду з даною заявою. При цьому, ОСОБА_1 є близьким родичем ОСОБА_3 , однак заявних вимог, які стосуються її нею не заявлено.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 177 ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк заява і додані до неї документи будуть повернуті заявникам.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Мельник