Справа № 461/10029/25
Провадження № 1-кс/461/7341/25
02.12.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого Слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024142410000270 від 10.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, -
Слідчий слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024142410000270 від 10.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання вмотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Наказу № 220 від 08.08.2023 командира військової частини НОМЕР_1 , в період з 08.08.2023 по 29.06.2024 проходив військову службу на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби на вищевказаній посаді ОСОБА_4 як військова службова особа, у відповідності до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, свято і непорушно додержуватись їх, знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, поводитись з гідністю і честю та не вдаватись до негідних вчинків.
В подальшому 26 вересня 2024 року в період часу з 09:45 год. по 11:33 год., за адресою : АДРЕСА_1 , за постійним місцем проживання ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 , проведений санкціонований обшук в ході якого виявлено та вилучено на балконному приміщенні квартири два паперові згортки в яких знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору та два полімерні пакети в яких знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, металевий предмет із частинками речовини рослинного походження зеленого кольору та полімерний пакет в якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору крім цього у гаманці ОСОБА_6 виявлено та вилучено фольгово-паперовий згорток в якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, які останній зберігав для власного вживання без мети збуту.
Зокрема, у відповідності до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Статтею 16 Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 68 Статуту передбачено, що начальник штабу бригади (полку, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за організацію та підтримання керування підрозділами; за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання бригадою (полком, окремим батальйоном) бойових завдань; за планування бойової підготовки; за підготовку штабу і підрозділів, що забезпечують керування бригадою (полком, окремим батальйоном), виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу штабу та безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів; за організацію вартової і внутрішньої служб; за організацію та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці, прихованого керування; за забезпечення штабу та безпосередньо підпорядкованих підрозділів озброєнням і технікою; за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки бригади (полку, окремого батальйону); за стан пожежної безпеки штабу.
Статтею 69 Статуту, передбачено, що на начальника штабу бригади (полку, окремого батальйону) покладаються наступні обов'язки: організовувати роботу штабу й щоденно керувати нею; узгоджувати роботу заступників командира бригади (полку, окремого батальйону), начальників родів військ і служб; знати про справжній стан справ у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону), а також про хід виконання поставлених перед ними завдань; розробляти план бойової та мобілізаційної готовності бригади (полку, окремого батальйону), заходи щодо захисту його від зброї масового ураження та звичайних засобів ураження, керувати мобілізаційною роботою у бригаді (полку, окремому батальйоні); розробляти план бойової підготовки бригади (полку, окремого батальйону), заходи щодо охорони державної таємниці, план перевірки підрозділів і служб посадовими особами, безпосередньо підпорядкованими командирові бригади (полку, окремого батальйону), та офіцерами штабу; здійснювати контроль за їх виконанням; організовувати своєчасне й правильне доведення до підрозділів і служб усіх наказів командира бригади (полку, окремого батальйону) та старших командирів (начальників), а також перевірку їх виконання; особисто доводити найважливіші накази та перевіряти їх виконання; постійно знати про наявність особового складу, наявність і стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, а також щоденно керувати веденням їх обліку в бригаді (полку, окремому батальйоні), забезпечувати додержання штатної дисципліни та раціональне службове використання особового складу відповідно до набутого фаху.
Крім того, у відповідності до статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Окрім того, Постановою Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 року «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», пунктом 3.1.5. передбачено, що начальник штабу частини (з'єднання) повинен знати стан військового (корабельного) господарства та контролювати виконання розпоряджень командира з питань його ведення. Він відповідає за утримання, експлуатацію, бойову готовність командних пунктів і пунктів керування, засоби зв'язку та охоронної сигналізації, організовує узгоджену роботу заступників командира, начальників родів військ та служб частини (з'єднання) щодо ведення військового (корабельного) господарства. Начальник штабу повинен своєчасно повідомляти їх про намічені заходи щодо бойової підготовки та виховної роботи, організаційні заходи, зміну дислокації підрозділів (частин), строки прибуття молодого поповнення та чергового звільнення військовослужбовців строкової служби, а також надавати інші відомості, необхідні для планування господарчої діяльності військової частини (з'єднання), витребування, одержання та витрачання матеріальних засобів і коштів.
Відповідно до пункту 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Відповідно до частини 3 статті 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до пункту 1 примітки статті 425 Кримінального кодексу України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Таким чином, ОСОБА_4 як начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини НОМЕР_1 , наділений організаційно розпорядчими та адміністративно - господарськими функція та є військовою службовою особою.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні, або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по даний час.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачає розміри та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачено, що за період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зокрема, відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», передбачено доповнити Порядок новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», яким передбачено:
- пунктом 2 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- пунктом 3 передбачено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
- пунктом 4 передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
- пунктом 8 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.
Окрім цього, на підставі Наказу № 510 від 21.07.2022 командира військової частини НОМЕР_2 «Про затвердження Положення про спільне фінансове господарство військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 та створення об'єднаної фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 », створено об'єднану фінансово-економічну службу військової частини НОМЕР_2 до складу якої включено особовий склад фінансово-економічної служби НОМЕР_2 та фінансово економічних служб військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 . Відповідно, заходи фінансового забезпечення, ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової та бухгалтерської звітності військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 здійснюються силами об'єднаної фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 під керівництвом помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №21 від 27.08.2023 командиру військової частини НОМЕР_1 наказано перебувати у загальновійськовому резерві № НОМЕР_7 командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та здійснювати підготовку оборони АДРЕСА_2 .
У подальшому, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 у період з серпня 2023 по грудень 2023 виконували завдання у межах міста Лиман Донецької області та наближених населених пунктах, які входять до Лиманської міської територіальної громади, яка відповідно до наказів № 247 від 01.09.2023, № 273 від 01.10.2023, № 301 від 01.11.2023, № 341 від 01.12.2023 та № 2 від 01.01.2024 Головнокомандувача Збройних Сил України, у вказаний період відносилась до районів ведення бойових дій.
Так, начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , у порушенням вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, функціональних обов'язків начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою службовою особою, діючи із злочинною недбалістю, в умовах воєнного стану, у період часу з 01.09.2023 по 05.01.2024, перебуваючи в місці дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , маючи реальну можливість виконувати свої службові обов'язки належним чином, неналежно віднісся до виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, будучи зобов'язаним володіти інформацією щодо наявності чи відсутності підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень передбачених обізнаним з обліком особового складу та його залученням до виконання бойових (спеціальних) завдань, перебуваючи у місті Лиман Донецької області, погоджував накази про виплату додаткової винагороди, а саме Наказ № 920 від 05.09.2023, Наказ № 973 від 05.10.2023, Наказ № 1001 від 05.11.2023, Наказ № 1070 від 05.12.2023, Наказ № 9 від 05.01.2024, якими, зокрема, була передбачена виплата особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, які були передані командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 на підписання та видачу.
У подальшому, вищезазначені накази були передані в об'єднану фінансово-економічну службу військової частини НОМЕР_2 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , для здійснення нарахування військовослужбовцям додаткової винагороди.
Унаслідок чого, 217 військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , незаконно виплачено щомісячну додаткову винагороду в підвищеному розмірі на загальну суму 35 927 483 гривень 90 копійок. Враховуючи наведене, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, державному бюджету заподіяно майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець міста Запоріжжя, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимий, не адвокат, не депутат - обґрунтовано підозрюється у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що заподіяло тяжкі наслідки, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
Відтак, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК.
Беручи до уваги усе викладене вище та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, клопотання підтримують та просять задовольнити покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та захисник у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, проти задоволення клопотання не заперечують.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- аудиторським звітом № 526/24 від 10.10.2024;
- протоколом огляду від 22.05.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;
іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину,незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів,
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення та обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання. Суд вважає, що саме такий вид забезпечення кримінального провадження буде необхідним і достатнім для недопущення порушення підозрюваним процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.5,6 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На думку слідчого судді, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 - запобіжний захід- особисте зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.12.2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , іншого слідчого який входить у групу слідчих по вказаному кримінальному провадженні, прокурора або суду за першою вимогою;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) не виїжджати за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
4)утриматися від спілкування з представником потерпілого та свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно з ухвалою слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід та/або накладене грошове стягнення.
Зазначені обов'язки покласти на підозрюваного, тобто до 11.12.2025 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12