03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 620/6658/23
адміністративне провадження № К/990/9781/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги у справі № 620/6658/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 (суддя - Житняк Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 (колегія суддів у складі: Кузьменка В. В., Василенка Я. М., Ганечко О. М.),
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 включно не у повному розмірі;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 включно в сумі 54 002,47 грн;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.04.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4026,19 грн в місяць у загальній сумі 55 257,15 грн за період з 01.03.2018 по 22.04.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 включно не у повному розмірі. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходу, з урахуванням висновків суду. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не урахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 22.04.2019. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.04.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294). Указана постанова була чинною з 01.01.2008 по 01.03.2018. Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою установлені нові розміри окладів військовослужбовців. З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та, з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
При цьому суд акцентував увагу на тому, що відповідач не довів, що проведений ним розрахунок та виплата індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 відповідає нормам законодавства, а отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити частково шляхом зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, з урахуванням висновків суду.
Стосовно дотримання відповідачем норм чинного законодавства при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 22.04.2019, суд, оцінюючи доводи сторін з урахуванням обставин справи, правового регулювання, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, зазначив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, а саме: «поточної» та «індексації-різниці». При цьому суд зауважив, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 не є спірними.
Аналізуючи положення абзаців 3, 4 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці. У цьому контексті суд зауважив, що, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. З установлених обставин справи та відзиву на позовну заяву суд установив, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за спірний період та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період. При цьому суд уважав обґрунтованим розрахунок, здійснений позивачем щодо виплати індексації-різниці у період з 01.03.2018 по 22.04.2019.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач учинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у невирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці, а тому заявлену позовну вимогу в цій частині належит задовольнити частково шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо не урахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 22.04.2019 та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 22.04.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Водночас, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходив з того, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини, а тому позов в частині позовних вимог щодо стягнення конкретно визначених сум задоволенню не підлягає, як передчасний.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 620/6658/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення (у конкретній сумі) за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 включно, а також щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення 4026,19 грн в місяць у загальній сумі 55 257,15 грн за період з 01.03.2018 по 22.04.2019, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 620/6658/23 залишити без змін.
На думку скаржника, рішення судів попередніх інстанцій не відповідають нормам матеріального і процесуального права та підлягають частковому скасуванню. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій проігнорували висновки Верховного Суду, не визначили належних до виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період 28.10.2016 по 28.02.2018 та індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 22.04.2019, не установили фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення означених позовних вимог, не дослідили усі обставини, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справах № 400/12702/21, № 580/8769/21, № 120/2234/22-а, № 560/538/22, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22, від 03.08.2023 у справі № 420/23183/21, від 15.08.2023 у справах № 580/9339/21, № 400/3784/22, № 520/1800/22, від 17.08.2023 у справах № 160/4155/22, № 580/3967/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 07.09.2023 у справах № 480/5766/22, № 160/16084/22, № 420/12787/22, від 26.09.2023 у справі № 200/4531/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 02.11.2023 у справі № 420/21528/21, від 09.11.2023 у справах № 420/3131/22, № 420/4325/23, від 29.11.2023 у справах № 420/14978/22, № 480/13752/21, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23, від 06.12.2023 у справі № 160/16075/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 21.12.2023 у справі № 420/10945/22, від 18.01.2024 у справі № 580/1056/22, від 24.01.2024 у справах № 200/11549/21, № 400/8139/21, від 31.01.2024 у справах № 320/9152/21, № 320/12968/21, № 320/15395/21, № 320/6441/22, від 05.02.2024 у справі № 360/383/23. Також зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили, зокрема, постанову Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 у частині пунктів 86-110, проте пункти 111-118 прямо проігноровані.
Крім того, зазначає, що ним оскаржується не бездіяльність відповідача у частині незастосування базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року при розрахунку індексації, а сам порядок розрахунку суми індексації, оскільки військова частина НОМЕР_1 , на його думку, всіма можливими і неможливими шляхами уникає виконання судового рішення та створює нові порушення, чим демонструє небажання виплачувати військовослужбовцю кошти, належність яких визначена судовим рішенням. Також зазначає, що 08.08.2022 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду позивачу відмовлено у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України. Звертає увагу, що станом на 08.08.2022 ухвала винесена у порядку статті 383 КАС України оскарженню не підлягала.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 620/6658/23.
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024.
01.04.2024 до Верховного Суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні, оскільки на виконання Алгоритму опрацювання документів щодо неоскарження рішень судів, виконання рішень судів, які набрали законної сили та потребують видатків державного бюджету для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, який був доведений до командирів військових частин листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.02.2024 вих. № 423/220/13/1587, після отримання ухвали Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 620/6658/23, військовою частиною НОМЕР_1 був складений розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 (вих. № 719 від 08.03.2024), який разом з клопотанням про неоскарження та погодження виконання судового рішення (вих. № 742 від 11.03.2024) було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, на думку відповідача, жодних порушень, про які йдеться в касаційній скарзі ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_1 не допущено.
24.11.2025 Дяченко О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження у справі № 620/6658/23, посилаючись на частину п'яту статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Указана заява мотивована тим, що 14.03.2025 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 620/6658/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 28.02.2018 із застосування базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 53 466,33 грн, що підтверджується банківською випискою. Також зазначає, що 28.10.2025 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 620/6658/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.04.2019 у загальній сумі 51 698,63 грн, що підтверджується банківською випискою.
Представник позивача зазначає, що після виконання судового рішення (28.10.2025) спір щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.10.2016 по 22.04.2019 включно відсутній. У зв'язку із цим просить закрити касаційне провадження на підставі частини п'ятої статті 337 КАС України. Зазначає про обізнаність із наслідками закриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2025 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.11.2025 № 1492/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 620/6658/23 у зв'язку з відпусткою судді Мартинюк Н. М., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 620/6658/23.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду уважає, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
За правилами пунктів 3, 6 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини п'ятої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.
Частиною другою статті 339 КАС України установлено, що про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Судом установлено, що Дяченко О. В. діє в інтересах позивача на підставі довіреності від 29.10.2025, за змістом якої його повноваження, як представника, не обмежуються. Заяв щодо припинення або обмеження повноважень Дяченка О. В. до суду касаційної інстанції не надходило.
Ураховуючи приписи статей 55, 57, 59-60 КАС України заява про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження у справі № 620/6658/23 подана Дяченком О. В. у межах наданих йому позивачем повноважень.
Отже, заява Дяченка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги у справі № 620/6658/23 є достатньою правовою підставою для закриття касаційного провадження у справі.
Згідно з матеріалами справи інші учасники або особи, які не брали участь у справі, але які б вважали, що суд вирішив питання про їхні права, свободи та (або) обов'язки, до даної касаційної скарги не приєднувалися.
Жодних заперечень на зазначену заяву про відмову від касаційної скарги не надходило, подана заява не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.
Зважаючи на наведене та норми процесуального закону, заява представника позивача про відмову від касаційної скарги підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.
Відповідно до частини шостої статті 337 КАС України у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Керуючись статтями 337, 339, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Заяву Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги у справі № 620/6658/23 задовольнити.
Прийняти відмову Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , від касаційної скарги у справі № 620/6658/23 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 620/6658/23.
Закрити касаційне провадження № К/990/9781/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 620/6658/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити, що у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А. В. Жук