03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 400/10817/24
адміністративне провадження № К/990/17966/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 (головуючий суддя - Бульба Н.О.)
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 (головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Єщенко О.В., Яковлєв О.В.)
у справі № 400/10817/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 26.08.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 26.08.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.05.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України, та не доведення поважності причин пропуску такого.
4. П'ятий апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 27.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 - без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. У доводах касаційної скарги скаржник наголошує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, де суд вказав, що строк звернення до суду щодо виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по дату звільнення складає 3 місяці з дня ознайомлення позивача із сумами нарахованими та виплаченими при звільненні. За позицією позивача, звернення до суду у цій справі реалізовано ним у тримісячний строк з дати отримання відомостей про виплачене грошове забезпечення.
Позиція інших учасників справи
7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
8 Ухвалою від 08.05.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
10. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.11.2025 № 1493/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 400/10817/24 у зв'язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.
11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г. для розгляду судової справи № 400/10817/24.
Джерела права та акти їхнього застосування
12. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13. За правилами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
16. Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
17. Відповідно до абзацу першого статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
18. За правилами частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позиція Верховного Суду
19. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, колегія суддів виходить із такого.
21. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про здійснення перерахунку грошового забезпечення за період проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , яка зарахована на грошове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 .
22. Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з порушенням законодавства про оплату праці, тому строк звернення позивача до суду у цій справі установлено у статті 233 Кодексу законів про працю України.
23. Питання щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України неодноразово було предметом дослідження Верховним Судом.
24. Зокрема, правила застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
25. У цій постанові, серед іншого, Судова палата сформувала підхід до застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та вказала, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
26. У постанові від 19.11.2025 у справі № 420/27284/24 Судовою палатою досліджувалося питання щодо поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов'язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли після 19.07.2022.
27. У означеній постанові Судова палата дійшла висновку про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду осіб, які проходять публічну службу, у зв'язку з порушенням законодавства про оплату праці.
28. У постанові від 19.11.2025 у справі № 420/27284/24 Судова палата вказала, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України містить загальне правило про те, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України конкретизує це правило, зокрема, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. У цьому випадку тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
29. У підсумку Судова палата виснувала, що тримісячний строк звернення до суду осіб, що перебувають на публічній службі має обчислюватися за загальним правилом, яке закріплено у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
30. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, можемо констатувати, що у разі порушення законодавства про оплату праці тримісячний строк звернення до суду осіб, які перебувають на публічній службі, має обчислюватися з дня, коли позивач (публічний службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
31. Натомість тримісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати при звільненні необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
32. Зміст оскаржуваних судових рішень дає підстави вважати, що при дослідженні питання дотримання позивачем строку звернення до суду суди попередніх інстанцій керувалися приписами частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.
33. Водночас у доводах касаційної скарги позивач наголошує, що станом на дату звернення до суду позивач не була звільнена з військової служби та продовжувала проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Про такі обставини позивачем вказувалось і у судах першої та апеляційної інстанцій. Проте незрозуміло, на підставі яких доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що 30.06.2024 позивач виключена з особового складу Військової частини НОМЕР_2 та указує на порушення позивачем тримісячного строку звернення до відповідача із заявою про надання повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
34. Тому для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом необхідно з'ясувати чи проходила позивач на момент звернення до суду з цим позовом військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
35. За результатом установлення указаної обставини стане можливим визначити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.
36. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовних вимог є передчасними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
38. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 400/10817/24 скасувати.
3. Справу № 400/10817/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Миколаївського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк