03 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/2352/25
касаційне провадження № К/990/48840/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 240/2352/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Немиринецький харчовий комбінат» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 240/2352/25.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення.
Судом встановлено, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак Суд не може прийняти такі доводи, виходячи з такого.
По-перше, скаржник не конкретизує, у чому саме полягає суспільний інтерес у цій справі, не наводить даних про вплив її вирішення на невизначене коло осіб чи на суспільні відносини загалом, а також не доводить, що спір має системний характер або виходить за межі індивідуальних правовідносин сторін.
По-друге, твердження про фундаментальне значення питання права належним чином не обґрунтовано, оскільки ДПС не визначила: яке саме питання права потребує формування правового висновку Верховного Суду; чи існує неоднакова або суперечлива судова практика щодо його застосування; чому відповідне питання має значення для формування єдності правозастосовчої практики; як вирішення цього питання вплине на застосування норм права в інших подібних правовідносинах.
По-третє, скаржник не довів, що заявлені доводи виходять за межі конкретних фактичних обставин спору або що вони мають значення для ширшого кола правовідносин.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 240/2352/25 відмовити.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова