03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 620/6781/20
касаційне провадження № К/990/28288/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Управління) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 (суддя Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді - Беспалов О.О., Глущенко Я.Б.) у справі за позовом Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Міністерство) до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У грудні 2020 року Міністерство звернулось до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027680700, №00027700700, №00027690700, №00027710700, №00027720710.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Міністерство послалося на те, що при безоплатній передачі конфіскованого майна податок на додану вартість та акцизний збір не сплачуються, а також на те, що кошти з відшкодування витрат виконавчого провадження не оподатковуються і, відповідно, податкові накладні не реєструються. Крім того, Міністерство вказувало, що документи виконавчого провадження не є первинними документами, строк їх зберігання сплинув, з огляду на що відповідач протиправно нарахував штраф за їх відсутність.
Справа неодноразово переглядалась різними судовими інстанціями.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.05.2021 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027680700, №00027700700, №00027690700, №00027710700, №00027720710.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: конфісковані транспортні засоби можуть бути передані безоплатно у власність установам та організаціям, лише після сплати цими установами та організаціями акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985 (далі - Порядок № 985), та Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 №1724 (далі - Порядок № 1724); надходження на спеціальний рахунок Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області коштів на відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржників державною виконавчою службою, не є надходженням від операцій цивільно-правового характеру, а тим більше, наданням безпосередньо органами державної виконавчої служби платних послуг, з урахуванням того, що згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2011 №1998/5/16-1516 кошти, які належать до витрат на організацію та проведення виконавчих дій, стягнуті з боржника, не можуть розглядатися як об'єкт оподаткування з податку на додану вартість; можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України наявна лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний відповідно до вимог цього Кодексу скласти та зареєструвати податкові накладні у зв'язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження попередньої оплати, тоді як відсутність факту виникнення податкових зобов'язань у позивача виключає обов'язок останнього скласти та зареєструвати податкові накладні; матеріали виконавчих проваджень не є тими документами, які передбачені пунктом 44.1. статті 44 ПК України, оскільки не є первинними документами, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку та пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; пункт 119.2 статті 119 ПК України передбачає накладення штрафу в розмірі 340 гривень за оформлення документів, що містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті, натомість оскаржуване податкове повідомлення рішення містить суму штрафу 1020,00 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.09.2022 (з урахуванням висновків і мотивів, викладених у постанові Верховного суду від 22.06.2022) рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Зокрема, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття Управлінням податкових повідомлення-рішень від 15.12.2020 № 00027680700, яким Міністерству визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 4524420,00 грн (основний платіж - 3619536,00 грн, штрафна санкція - 904884,00 грн) та № 00027700700, яким Міністерству визначено грошове зобов'язання по акцизному податку всього в сумі 834885,001 грн (основний платіж - 6679 081,00 грн, штрафна санкція - 1669770,00 грн), оскільки за час здійснення виконавчого провадження органи державної виконавчої служби фактично не вступають у володіння, користування чи розпорядження конфіскованим майном, а лише виконують функцію управління конфіскованим майном в рамках процедури здійснення виконавчого провадження. Конфісковані за рішеннями судів транспортні засоби не набувались у власність позивачем або його структурними підрозділами, право власності на конфісковані транспортні засоби в розумінні цивільного законодавства України втратили боржники за виконавчими провадженнями на підставі відповідних рішень судів, при цьому набувачами конфіскованих автомобілів являються органи та установи, яким таке майно було передано комісією на підставі відповідних рішень, з урахуванням того, що конфісковане майно не перебувало у власності позивача, позаяк майно передається представником ДП «СЕТАМ» до набувачів цього майна (військові частини, рятувальники тощо).
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 01.12.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії, далі - КАС України), а саме - неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 823/1873/18.
Зокрема, скаржник посилається на те, що суди не надали належної оцінки тому, що конфісковані транспортні засоби можуть бути передані безоплатно у власність установам та організаціям, лише після сплати цими установами та організаціями акцизного податку та податку на додану вартість, тоді як суд апеляційної інстанції фактично звільнив позивача від сплати обов'язкових податків і зборів.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог залишити без змін з підстав того, що правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі № 823/1873/18, полягає в тому, що необхідність сплати обов'язкових платежів, навіть при безоплатній передачі підакцизних товарів, прямо встановлена діючими нормами Порядку № 985, проте такий обов'язок законодавством та судами покладено на отримувачів транспортних засобів (державні органи, військові частини, рятувальники тощо), а не на органи державної виконавчої служби, які передають таке майно. Міністерство наголошує, що суд апеляційної інстанції правомірно врахував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 823/1873/18, у своєму рішенні.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.12.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 03.12.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області є бюджетною установою та утримується за рахунок Державного бюджету України.
У період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивач був зареєстрований неприбутковою установою згідно з рішенням від 24.11.2016 №583/25-22-12-04-37. Код ознаки неприбутковості - 0031 (бюджетні установи).
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228 (зі змінами), та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» наказом Міністерства юстиції України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» від 16.10.2019 №3173/5 вирішено ліквідувати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області та утворити Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми)) як юридичну особу публічного права.
За період з 01.11.2016 по 30.11.2019 позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 6308098,00 грн.
Протокольними рішеннями комісії у складі представників державної виконавчої служби, податкового, митного та фінансового органів, затвердженими посадовими особами Міністерства, було безоплатно передано, а представниками установ - отримувачів прийнято 31 конфіскований транспортний засіб на суму 7040710,95 грн.
Управлінням була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період, з 01.11.2016 року по 13.12.2019 року, правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 13.12.2019, результати якої оформлені актом від 27.11.2020 року № 1277/07/34924518, за висновками якого Міністерством були порушені вимоги, зокрема:
1) пункту 185.1 статті 185, підпунктів 197.1.18, 197.1.26 пункту 197.1, пункту 197.5 статті 197 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 4021 577,00 грн за період, з листопада 2016 року по листопад 2019 року;
2) підпункту 212.1.4 пункту 212.1 статті 212, підпункту 213.1.4 пункту 213.1 статті 213, статті 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено акцизний податок у сумі 7676322,00 грн за період, з грудня 2016 року по січень 2019 року;
3) пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних, на загальну суму обсягу постачання у сумі 20107885,00 грн (без ПДВ) за період, з листопада 2016 року по листопад 2019 року;
4) пункту 44.3, пункту 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, а саме: установою не забезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом, установлених статтею 44 Податкового кодексу України, строків їх зберігання та/або ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;
5) пункту ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (зі змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року № 111/26556.
Такі висновки контролюючого органу були обґрунтовані наступним:
1) не включення позивачем до об'єкту оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі установам та організаціям 31-го транспортного засобу на загальну суму 7040710,95 грн;
2) здійснення безоплатної передачі установам та організаціям 31-го транспортного засобу без нарахування акцизного податку у сумі 7676322,00 грн за період з грудня 2016 року по січень 2019 року;
3) не включення позивачем до об'єкта оподаткування податком на додану вартість суми відшкодування вартості послуг з організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, за період, з 01.11.2016 по 30.11.2019;
4) невиконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних;
5) незабезпечення зберігання документів;
6) зазначення недостовірних та неправильних відомостей у податковій звітності.
Листом від 30.11.2020 № 13821/10/25-01-07-04-06 Управління направило позивачу акт перевірки від 27.11.2020 №1277/07/34924518.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Управління прийняло:
1) податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 00027680700, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 4524420,00 грн (основний платіж - 3619536,00 грн, штрафна санкція - 904884,00 грн);
2) податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 00027700700, яким визначено грошове зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 8348851,00 грн (основний платіж - 6679081,00 грн, штрафна санкція 1669770,00 грн);
3) податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 00027690700, яким застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкових накладних на загальну суму 1809768,00 грн;
4) податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 00027710700, яким застосовано штрафні санкції за незабезпечення зберігання первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків або ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у сумі 1020,00 грн;
5) податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 № 00027720710, яким застосовано штрафні санкції за подання з недостовірними відомостями або помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у сумі 1020,00 грн.
Листом від 15.12.2020 № 14303/10/25-01-07-04-06 Управління направило вказані податкові повідомлення - рішення позивачу.
Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених процесуальних приписів та вимог касаційної скарги Управління касаційному перегляду підлягає питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права щодо прийнятих Управлінням податкових повідомлень-рішень від 15.12.2020 № 00027680700 та № 00027700700.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.
Однак, пунктом 197.5 статті 197 ПК України встановлено, що звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
У пункті 213.3 статті 213 ПК України наведено перелік випадків звільнення від оподаткування акцизним податком, проте, операції з безоплатної передачі товарів підакцизної групи у ньому відсутні.
Процедура розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, врегульована приписами Порядку №985, пункт 11 якого передбачає, що з метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об'єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДФС (далі - місцева податкова інспекція), а якщо майно вилучено митницею ДФС - представників відповідної митниці ДФС. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 14 Порядку №985 у разі коли майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець вносить на розгляд комісії, яка утворена відповідно до пункту 11 цього Порядку, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі.
У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.
Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №985 товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, безоплатно передаються державним органам, установам, організаціям на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за ринковою вартістю, визначеною згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Податковим кодексом України.
Майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 12, 12-2 Порядку №1724.
З аналізу наведеного правового регулювання слідує, що оподаткування операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна, яке є підакцизним товаром, здійснюється на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів. Будь-яких преференцій чи пільг щодо сплати податків, зборів чи інших платежів при здійсненні таких операцій відносно товарів підакцизної групи Податковий кодекс України також не встановлює.
Відповідно до Глави 23 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.
Глава 25 ЦК України визначає підстави припинення права власності.
Відповідно до статті 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі конфіскації.
Відповідно до статті 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених Законом.
Згідно статті 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.
Тобто, саме на підставі судового рішення припиняється право власності у особи-порушника.
Відповідно до статті 541 Митного кодексу України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому Законом порядку.
Питання обліку, попередньої оцінки і зберігання майна до прийняття судом рішення про його конфіскацію, передачі органам державної виконавчої служби вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, врегульовано Порядком № 1724.
Механізм передачі вилученого митними органами та конфіскованого згідно із судовими рішеннями майна органам державної виконавчої служби врегульовано Порядком взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць Державної фіскальної служби під час передавання майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 23.03.2018 № 892/5/379 (далі - Порядок № 892/5/379).
Згідно положень пункту 13 Порядку № 892/5/379 передача конфіскованого майна від зберігача уповноваженому державному підприємству здійснюється згідно з пунктом 10 Порядку обліку майна.
Примірники акта приймання-передавання майна та видаткової накладної, а також копія звіту про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності залишаються у справах митниці ДФС.
Підприємством, уповноваженим та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, є Державне підприємство «Сетам».
З моменту арешту, опису та передачі майна уповноваженому державному підприємству органами державної виконавчої служби вживаються заходи щодо реалізації конфіскованого майна у відповідності до положень статей 61, 62 Закону України «Про виконавче провадження».
У випадку реалізації майна та повного розрахунку покупцем за придбане майно право власності на конфісковане майно набуває переможець торгів на підставі оформленого відповідно до Розділу X Порядку реалізації арештованого майна акті.
Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно та є підставою для реєстрації придбаних конфіскованих транспортних засобів відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 115.
Виходячи з наведених вище правових норм, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що на органи державної виконавчої служби покладено лише функцію реалізації конфіскованого майна та документального оформлення переходу права власності на нього до набувачів - переможців аукціону.
Всі інші дії, пов'язані з розпорядженням конфіскованим майном, приймаються Комісією.
Зокрема, саме комісією приймаються рішення, які є підставою набуття права власності на конфісковане майно.
У подальшому державна реєстрація набутих за рішенням комісії конфіскованих транспортних, засобів проводиться відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 115 (далі - Порядок № 115).
Так, пунктом 11 Порядку № 115 передбачено, що державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985, про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
Відповідно до Порядку на набувачів майна, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідним юридичним особами, покладається обов'язок щодо відображення в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. Контроль за цільовим використанням майна, переданого безоплатно, покладається на державні органи, установи, організації, що його отримали, а також на контролюючі та правоохоронні органи у межах їх компетенції.
З огляду на викладене, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що за час здійснення виконавчого провадження органи державної виконавчої служби фактично не вступають у володіння, користування чи розпорядження конфіскованим майном, а лише виконують функцію управління конфіскованим майном в рамках процедури здійснення виконавчого провадження.
У справі, що розглядається, суди встановили, що конфісковані за рішенням судів транспортні засоби не набувались у власність позивачем або його структурними підрозділами, право власності на конфісковані транспортні засоби в розумінні цивільного законодавства України втратили боржники за виконавчими провадженнями на підставі відповідних рішень судів, при цьому, набувачами конфіскованих автомобілів являються органи та установи, яким таке майно було передано комісією на підставі відповідних рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу апеляційної інстанції суду були надані копії актів приймання - передавання майна (конфіскованих автомобілів), з яких вбачається, що конфісковане майно не перебувало у власності позивача, позаяк майно передається представником ДП «СЕТАМ» до набувачів цього майна (військові частини, рятувальники тощо).
ДП «СЕТАМ» - державне підприємство, що створено Міністерством юстиції України для сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб. ДП «СЕТАМ» має свої регіональні філії та не перебуває у підпорядкуванні, структурі чи підзвітності позивача.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 15.12.2020 № 00027680700 і № 00027700700 наявність підстав для їх скасування.
При цьому, Верховний Суд вказує, що суд апеляційної інстанції правомірно врахував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 823/1873/18, у своєму рішенні.
Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 підлягають залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк