Справа № 560/1143/25
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Китайгородської сільської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в січні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Китайгородської сільської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024 №610/02-14;
- зобов'язати Відділ соціального захисту населення Китайгородської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, (із доданими до неї підтверджуючими документами) та призначити ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з червня 2024 р. компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 24 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Китайгородської сільської ради про відмову в призначенні ОСОБА_1 компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024 №610/02-14.
Зобов'язано Відділ соціального захисту населення Китайгородської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, (із доданими до неї підтверджуючими документами) та призначити ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з червня 2024 р., компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Китайгородської сільської ради.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом 1 групи загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК АВВ № 455110.
В червні 2024 року позивач звернувся до Китайгородської сільської ради із заявою про призначення державної допомоги (компенсації за надання соціальної послуги - догляд за особою з інвалідністю І групи на непрофесійній основі).
Листом Китайгородської сільської ради від 30.07.2024 № 610/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні компенсації за надання соціальних послуг по догляду, у зв'язку з відсутністю у місцевому бюджеті коштів на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.
Про прийняте рішення, ОСОБА_1 проінформовано шляхом направлення відповідного листав від 25.09.2025 №725/02-14.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 20.10.2021 №1074 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій (окрім держадміністрацій міст Києва та Севастополя) виключені з переліку суб'єктів владних повноважень, які наділені повноваженнями з призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Також, суд звернув увагу, що Китайгородська сільська рада листом від 30.07.2024 № 610/02-14 повідомила позивача про відсутність у місцевому бюджеті коштів на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 здійснює соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за власною дружиною - ОСОБА_2 , які спільно проживають, - обов'язок з виплати позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі покладено на Китайгородську сільську раду.
Щодо посилання відповідача у листі від 30.07.2024 № 610/02-14, що в бюджеті Китайгородської сільської ради на 2024 рік не передбачені кошти на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, суд першої інстанції вказав, що відповідно до рішень ЄСПЛ "Кечко проти України" (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, згідно усталеної практики ЄСПЛ, посилання органами державної чи місцевої влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII базові соціальні послуги це соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - ради об'єднаних територіальних громад).
Пунктом 3 частини першої статті 11 Закону № 2671 визначено, що до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 2671 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за попередніх шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є, зокрема, особами з інвалідністю I групи, встановлено Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі - Порядок № 859, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно вимог пункту 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.
Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається.
Під час подання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги пред'являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства).
Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.
Пунктом 7 Порядку №859 передбачено що, призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:
1) у паперовій формі:
заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.
Також, згідно із п. 7 Порядку №859 уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.
Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи.
Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.
Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.
Судом встановлено, що до апеляційної скарги відповідачем долучено пакет документів, які були подані ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради з метою призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а саме:
-заява ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі,
-декларація ОСОБА_1 про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, копію паспорта,
-копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ,
-довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААВ №455110 від 14.06.2021 про встановлення ОСОБА_2 І групи інвалідності. Пункт 12 довідки містить висновок про умови та характер праці - потребує стороннього догляду,
-копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 ,
-заява про згоду отримувати соціальні послуги.
За результатами розгляду поданої заяви листом Китайгородської сільської ради від 30.07.2024 №610/02-14 позивача повідомлено, що на 2024 рік у місцевому бюджеті не передбачено коштів на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що відповідь у формі листа Китайгородської сільської ради від 30.07.2024 №610/02-14 свідчить про надання позивачу відповіді в межах Закону України "Про звернення громадян", яким не врегульовано правовідносини щодо призначення ти виплати фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, тоді як рішення за результатами поданої позивачем заяви щодо призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, в межах Порядку №859 відповідачем не приймалось.
Відтак, оскільки уповноваженим органом не здійснювався фактичний розгляд поданих позивачем документів та не надавалась оцінка обставинам щодо наявності або відсутності правових підстав для призначення та виплати компенсації ОСОБА_1 як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в межах спірних правовідносин належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Китайгородську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, (із доданими до неї документами).
Разом з тим, оскільки відповідачем не здійснено належний розгляд поданої позивачем заяви щодо призначення та виплати компенсації згідно вимог Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі №859, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо зобов'язання відділу соціального захисту населення Китайгородської сільської ради призначити ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з червня 2024 року, компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Відтак, рішення суду першої інстанції в даній частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем 07.02.2025 було подано відзив на апеляційну скаргу, про що свідчить скрін-шот з електронного кабінету відповідача, колегія суддів зазначає, що судом не здобуто доказів, які б підтверджували факт доставлення до системи «Електронний суд» відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є частково необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині зобов'язання відділ соціального захисту населення Китайгородської сільської ради призначити ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з червня 2024 року, компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Китайгородської сільської ради задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року скасувати в частині зобов'язання відділ соціального захисту населення Китайгородської сільської ради призначити ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з червня 2024 року, компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.