01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Батовріна І.Г. Суддя-доповідач: Епель О.В.
03 грудня 2025 року Справа № 376/1457/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) в якому просив:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від № БЦПТЦК/1/155/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 , 13.03.1981 до адміністративно відповідальності;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , 13.03.1981 до адміністративно відповідальності за ч. 3 с. 210 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що має право на відстрочку на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Стверджував, що Відповідачем порушено порядок розгляду адміністративних справ, оскільки Позивача належним чином не повідомлено про розгляд справи та її розгляд здійснювався за його відсутності.
Окрім того, стверджував, що Відповідач до постанови № БЦПТЦК/1/155/25 не додав жодного доказу на підтвердження вини Позивача. Також відзначив, що Відповідач перед винесенням оскаржуваної постанови мав можливість отримати персональні дані із інших реєстрів, проте вказане не зробив.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Крім того, суд відзначив, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами та врахував, що Позивачем військово - облікові дані були оновлені вчасно.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що відомості про вкладання повідомлення за формою ф.22а АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_1 не передавалися, а суд першої інстанції переклав обов'язок виявлення доказів саме на Відповідача.
Також Апелянт посилається на презумпцію добросовісності виконання працівниками пошти своїх обов'язків. При цьому, зазначає про суперечливість висновків суду першої інстанції та наполягає на тому, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки. Разом із повісткою Позивачу також було направлено повідомлення про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності у разі його неявки.
Крім того Апелянт стверджує, що Позивач проходив медичні комісії з розривом більше, ніж у півтора роки. З 05.10.2023 по 05.10.2024 Позивач ВЛК не проходив, а пройшов його лише 24.04.2025. Зазначає, що примітка до ст. ст. 210 - 210-1 КУпАП до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є військовозобов'язаним та з 22.10.2002 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 /т.1 а.с.75 зв./.
Відповідно до військово - облікового документу з «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснив уточнення даних 24.04.2025 р. Окрім того у графі дата ВЛК проставлено - 24.04.2025 р. Також міститься відмітка «Дані уточнено вчасно» /т.1 а.с. 25/.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив медичні комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 05.10.2023 р. та 24.04.2025 р. /т.1 а.с. 20/.
З повістки № 3025946 вбачається, що ОСОБА_1 викликався в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 04.04.2025 о 11:00 год. для уточнення даних /т.1 а.с 75/.
Разом із повісткою направлялося повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП у разі неприбуття за повісткою від 25.03.2025 р. із змісту якої вбачається, що у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строки визначені в повістці № 3025946 від 25.03.2025 року для уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, у такому разі розгляд справи відбудеться 13.04.2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі неявки справу буде розглянуто без участі ОСОБА_1 /т.1 а.с. 75 зв./.
Окрім того у вказано повідомленні зазначено: «Даним повідомленням Ви ознайомленні про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому Вам забезпечено право на захист відповідно до вимог Конституції України».
З довідки про причини повернення поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення повертається з причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Постановою № БЦ РТЦК/1/155/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 13.04.2025 року винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п?ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 грн. / т.1 а.с. 17-18/.
Із змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 25.03.2025 року № 3025946 був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04 квітня 2025 року для уточнення персональних даних, однак не з?явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022.
Постановою державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Драч І.А. від 02.05.2025 року відкрито виконавче провадження № 77957203 з приводу виконання постанови № БЦ РТЦК/1/155/25 про стягнення штрафу в сумі 51 000,00 грн / т.1 а.с. 27/.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно з інформації про рух поштового відправлення (повістки) відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Згідно із пунктом 6.12.4. Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції, затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668, у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК», як вказано на рис.16. В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII передбачено обов'язок громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Зазначене положення також передбачено Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, повістка від 25.03.2025 року № 3025946 була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Втім, конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з довідкою за формою Ф.20 про причини повернення, у якій зазначено, що конверт повертається, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою та проставлено штамп з датою повернення - 02.04.2025.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що на конверті відсутня відмітка про дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки Позивача. Відтак, відсутні правові підстави для висновку що Позивач був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Вказане дозволяє колегії суддів прийти до висновку про відсутність у бездіяльності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності та наявність правових підстав для скасування спірної постанови.
Принагідно колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Саме суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, у матеріалах справи наявна копія конверту, долучена Відповідачем, яка не містить відмітки про дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки. Отже, доводи Апелянта про наявність правових підстав у суду першої інстанції щодо витребування інших доказів за власною ініціативою є необґрунтованими з огляду на викладене вище.
Доводи Апелянта про те, що Позивач не проходив ВЛК протягом більш, як півтора роки не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, оскільки не стосується предмету розгляду у цій справі. Більш того, зі змісту повістки від 25.03.2025 року № 3025946 вбачається, що ОСОБА_1 викликався до територіального центу комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення даних, а не проходження медичного огляду, як на тому помилково наполягає Апелянт. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, дані ОСОБА_1 уточнив своєчасно.
Аналізуючи всі доводи сторін, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 03 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев