Справа № 640/14997/22 Суддя (судді) першої інстанції: І.В. Тихонов
03 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (м. Дніпро, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРНІКА 78» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою В4 від 09.06.2022 № 00097620702 Головного управління ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є таким, що суперечить чинному законодавству України, дійсним обставинам справ и та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення за листопад 2021 року на суму 938108 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у п.п. 3.3.2 цього пункту).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 20.01.2022 по 28.01.2022 відповідачем, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2022 №476-п, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АРНІКА 78», з питання щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами проведення вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено Акт від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АРНІКА 78» з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість.
До вказаного Акту 18.02.2022 позивачем були додані заперечення, за результатами розгляду яких складено лист про розгляд заперечення від 07.06.2022 № 4937/1/26-05-07-02-04-09, яким висновки Акту було залишено без змін.
В подальшому, на підставі вказаного Акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 09.06.2022 №00097620702 яким відповідачем було помилково та необґрунтовано: встановлено порушення позивачем п .198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України і на цій підставі - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 938108,00 грн через взаємовідносини з ТОВ «Ай кью Констракшин».
В ході перевірки встановлено взаємовідносини перевіряємого підприємства - ТОВ «АРНІКА 78» з ТОВ «АЙ КЬЮ КОНСТРАКШЕН» на загальну суму 5628,65 тис.грн., в т.ч. ПДВ - 938,12 тис.грн.
Під час проведення перевірки було проаналізовано наявну в Головному управлінні ДПС у м. Києві інформацію по ТОВ «АЙ КЬЮ КОНСТРАКШН», отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та встановлено наступне:
- зареєстроване - 25.06.2018; - статутний фонд - 1000 грн - вид діяльності - 41.10-ОРГАНЇЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА БУДІВЕЛЬ; - чисельність працюючих в першому кварталі 2021 року - 2 особи, згідно Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року; - чисельність працюючих в періоді взаємовідносин - 4 особи, згідно Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2021 року, однак: відповідно до повідомлення «про прийняття працівника на роботу» від 26.07.2021 № 9205407220 прийнято на роботу 2 особи з датою початку роботи - 27.07.2021; від 26.07.2021 № 9205850355 прийнято на роботу 1 особу з датою початку роботи 27.07.2021; відповідно до повідомлення від 30.09.2021 № 9286512024 прийнято на роботу 1 особу з датою початку роботи - 01.10.2021.
Згідно фінансового звіту малого підприємства станом на 31.12.2020 - основні фонди відсутні. Фінансовий звіт малого підприємства подано до податкового органу із запізненням 25.05.2021. при тому що граничний строк подачі звіту за 2020 рік до 01.03.2021.
Відомості про об'єкти оподаткування відсутні, повідомлення про об'єкти оподаткування, або об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність. Форма №20-ОПП до податкового органу не подано.
Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг оренди офісних, складських приміщень для здійснення фінансового-господарської діяльності.
За результатами аналізу наявної в Головному управлінні ДПС у м. Києві інформації по ТОВ «САМ-БУДІНЖИНІРИНГ», отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та встановлено наступне: місце обліку - 1031. ГУ ДПС у Київській області (м.Ірпінь) вид діяльності - 43.21-електромонтажні роботи, Кількість працівників - 5 осіб, згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нараховано єдиного внеску .
Згідно Фінансової звітності мікропідприємства за 2020 рік рядок (Основні засоби - рядок 1010 - 14,4 тис.грн), подано із запізненням 16.12.2021 № 53717381. Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено оренди складських та офісних приміщень. Відповідно до інформації Єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання в великих обсягах прокату стального, профільної дошки з деревино-полімерного композиту (розмір 138*23*2900) та подальша його реалізація підприємствам покупцям. При цьому, здійсню є оренду складу у ТОВ «Аль а Інжиніринг» (код 43811832), згідно договору від 02.06.2021 № А І-2021/06/02, яке зареєстровано платником ПДВ лише з 27.09.2021. Згідно умов договору оренди оплата здійснюється один раз на рік не пізніше 28.12.2021.
Станом на дату оформлення акту жодної декларації не подано, та податкові накладні на адресу ТОВ «САМ-БУДІНЖИНІРИНГ» (код 42369290) не реєструвалися.
Відомості про об'єкти оподаткування відсутні. Повідомлення про об'єкти оподаткування, або об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність. Форма №20-0101 до податкового органу не подано.
Згідно наданих до перевірки документів, ТОВ «Арніка78» не здійснює господарську діяльність за даною адресою.
Відповідач дійшов висновку, що на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п .198.2, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, ТОВ «Арніка78» завищено податковий кредит всього у сумі 938108 грн, а саме: липень 2021 року у сумі 139860 грн, серпень 2021 року у сумі 83575 грн, вересень 2021 року у сумі 173741 грн, жовтень 2021 року у сумі 455516 грн, листопад 2021 року у сумі 85416 гривень.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення за листопад 2021 року на суму 938108 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у п.п. 3.3.2 цього пункту).
Позивач, вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з того, що позивач надав суду відповідні та належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факти реального вчинення господарських операцій та відповідно про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» та ТОВ «САМ-БУДІНЖИНІРИНГ», натомість доводи контролюючого органу про документальне не підтвердження спірних господарських операцій не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду цієї справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.
Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 22.05.2020 у справі №П/811/1384/16.
З матеріалів справи встановлено, що між позивачем - ТОВ «АРНІКА 78» та ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» протягом 2021 року укладено наступні договори:
- Договір підряду № 130720 від 14.07.202 про виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщенні закладу громадського харчування за адресою м. Київ вул. Васильківська 100А.
Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку № 1-кошторисі. Загальна ціна договору з врахуванням додаткових угод та доставлених матеріалів становить 1 656 672,42 грн.
Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.
Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином;
- Договір підряду № 02092021 від 02.09.2021 про виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщенні закладу громадського харчування за адресою м. Київ Русанівська Набережна 12.
Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку № 1-кошторисі. Загальна ціна договору з урахуванням додаткових угод та доставлених матеріалів становить 2 608 757,07 грн.
Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.
Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином;
- Договір підряду № 08102021 від 08.10.2021спро виконання комплексу ремонтно оздоблювальних та монтаж них робіт у приміщенні закладу громадського харчування за адресою м. Київ Г. Кірпи 26.
Детальний перелік робіт та використаних матеріалів визначено в додатку №1-кошторисі. Загальна ціна договору з врахуванням додаткових угод та поставлених матеріалів становить 2 463 377,65грн.
Фактичне прийняття виконаних робіт по договору та їх оплата підтверджується актами звірки. Станом на 31.12.2021 заборгованість відсутня.
Оригінали документів: договір та додаткові угоди, акти, кошториси, акти звірки, банківські виписки, платіжне доручення, податкові накладні, засвідчені копії належним чином.
Суд першої інстанції вірно вказав, що надана до перевірки первинна документація щодо складення господарських операцій між ТОВ «АРНІКА 78» та ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» свідчать про належне документальне підтвердження проведених між сторонами комплексних ремонтно оздоблювальних та монтажних робіт у приміщеннях закладу громадського харчування, а отже посилання відповідача в акті від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість на порушення товариством вимог ст.9 Закону У країни «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового Кодексу України, які зобов'язують позивача вести бухгалтерський та податковий облік на підставі первинних документів не відповідає дійсності та суперечить наданим до перевірки первинним документам.
Як зазначено контролюючим органом під час проведення перевірки позивача (сторінка 9 акту) встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, ТОВ «Арніка 78», яким завищено податковий кредит всього у сумі 938108 грн, а саме: липень 2021 року у сумі 139860 грн, серпень 2021 року у сумі 83575 грн, вересень 2021 року у сумі 173741 грн, жовтень 2021 року у сумі 455516 грн, листопад 2021 року у сумі 85416 грн.
Висновки податкового органу щодо встановлених порушень допущених позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» з відповідним детальним описом та посиланням останнім не зазначено та не обґрунтовано.
Вищезазначений Акт перевірки містить лише інформацію щодо зареєстрованих ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» на користь ТОВ «АРНІКА 78» податкових накладних.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені договори, акти виконаних робіт та банківські виписки, підтверджують умови та сутність укладених угод, факт оплати, отримання та виконання відповідних робіт.
Як зазначає позивача, оригінали вказаних документів надавались ним в ході проведення перевірки, проте, з незрозумілих причин, вони були проігноровані відповідачем, що відображено у відповідному акті перевірки.
Також в акті наведено інформацію про порушення ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» термінів подання фінансової звітності за 2020 рік, неподання звітів 20-ОПП до податкового органу, відсутність придбання послуг оренди офісних та складських приміщень та взаємовідносини даного підприємства з ТОВ «Самбуд-Інжиніринг» щодо проведення ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні закладу громадського харчування розташованого за адресою м. Київ вул. Закревського 75/2 в серпні 2021 року на загальну суму 78 443,3 грн.
Позивачем зазначено, що ревізори відповідача формально підійшли до процесу перевірки «ризикового» контрагенту обмежившись лише аналізом повідомлень за формою № 20-ОПП, зазначенням кількості працівників та поданою фінансовою звітністю за 2020 рік.
Так, з матеріалів справи встановлено, що з метою надання додаткових доказів реальності проведення операцій з надання робіт зафіксованих належними первинними документами, позивач - директор ТОВ «АРНІКА 78» отримав від ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН» як виконавця робіт письмові пояснення від 17 лютого 2021 року Вих.№ 17/02, в яких зазначено наступне:
У період із липня по грудень 2021 року Товариством для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт було залучено 4 штатних працівника. Додатково було залучено наступних субпідрядників, а також здійснювалася поставка матеріалів на об'єкти замовника ТОВ «Арніка78»:
- ТОВ «САМ-БУДІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 42369290) - демонтажні, реставраційні роботи, влаштування тротуару, стелі та підлоги;
- ПП «СЕКТОР ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 32623136) - здійсненні сантехнічні роботи у жовтні, листопаді 2021 року.
Так, за умовами Договорів підряду загальна ціна «визначається за домовленістю сторін і становить суму вартості робіт, обладнання та матеріалів та вказана в додатках до вищезазначених Договорів.
У процесі «Ремонтно-оздоблювальних робіт» Товариством було закуплено обладнання та матеріали у наступних контрагентів:
- ТОВ «САМ-БУД ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 42369290);
- ПП «СЕКТОР ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 32623136).
Вказана інформація підтверджує факти здійснення ремонтно-оздоблювальних робіт ТОВ «Ай Кью Констракшин» на користь ТОВ «Арніка78» в липні-листопаді 2021 року.
Дослідивши та проаналізувавши зміст вищезазначених документів у сукупності, реальності проведення операцій, письмові пояснення контрагента, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні у позивача первинна документація по спірних господарських операціях оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Такі документи в повній мірі відображають зміст, характер та обсяги вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (товарно-матеріальних цінностей і коштів).
Водночас з тексту Акту від 04.02.2022 № 6423/26-15-07-02-04-03/41517905 вбачається, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було зафіксовано наявність на момент проведення такої перевірки заборгованості по взаєморозрахункам між сторонами по господарських операціях за перевіряємий період, неоприбуткування тих чи інших послуг з надання робіт. Також у тексті цього Акту перевірки відсутні зауваження контролюючого органу до правильності оформлення первинних документів, не наведено перелік відсутніх документів.
Разом із тим, зі змісту наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами позивача з надання робіт і здійснюваними ним видами господарської діяльності.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, та з тексту акту перевірки вбачається, що станом на момент укладення описаних вище договорів, оформлення податкових накладних та інших первинних документів на підставі цих договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань господарської діяльності контрагентів позивача у період спірних правовідносин, що відповідає специфіки вчинених господарських операцій.
При цьому, відповідач (суб'єкт владних повноважень) під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.
Суд відхиляє наведені в тексті акту перевірки посилання контролюючого органу на ймовірні порушення постачальниками позивача та/або контрагентами останніх у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, оскільки норми чинного законодавства не визначають обставину якості звітування контрагентів платника податку (позивача) до контролюючих органів, як обов'язкову умову для підтвердження права такого платника податку на формування податкового кредиту. Більш того норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №805/772/15-а, від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 17.01.2018 у справі №2а-9880/12/1370 (К/9901/605/18), від 16.01.2018 №820/4648/13-а (К/9901/873/18), від 17.04.2018 у справа №808/1543/17, від 21.08.2018 №К/9901/9512/18, від 06.11.2018 №К/9901/36584/18.
При цьому, що посилання відповідача на інформацію з АІС «Податковий блок» та ЄРПН не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт згідно укладених вище договорів. Висновок відповідача щодо достатності чи недостатності у підприємства засобів для здійснення тієї чи іншої господарської діяльності є оціночним судженням, що не підтверджене належними доказами.
Відповідач в акті перевірки посилається на результати опрацювання зібраної податкової інформації, проте, збирання такої інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі №816/809/17.
Крім того, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань.
Тобто, залучення матеріальних та трудових ресурсів для постачання товару для позивача могло відбуватись без оформлення трудових відносин з працівниками та без укладання відповідних цивільно-правових договорів щодо залучення матеріальних ресурсів. У такому разі може йти мова про порушення контрагентами позивача вимог законодавства при оформленні відносин з отримання певних ресурсів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №640/18151/19.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач не довід документально належними доказами обґрунтованість своїх висновків про нереальність вчинених позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами-операцій з надання та виконання робіт.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи встановлені обставини справи, позивач надав суду відповідні та належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факти реального вчинення господарських операцій та відповідно про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Ай КЬЮ КОНСТРАКШИН та ТОВ «САМ-БУДІНЖИНІРИНГ», натомість доводи контролюючого органу про документальне не підтвердження спірних господарських операцій не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду цієї справи, тому податкове повідомлення-рішення за формою В4 від 09.06.2022 № 00097620702 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року - без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.12.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна