02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2863/25
(суддя Богатинський Б.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №280/2863/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 14 квітня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, згідно з яким, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у формуванні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 20980 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції № 9359-9553-7859-1553 від 08.11.2024 15:23:46.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 20980 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції № 9359-9553-7859-1553 від 08.11.2024 15:23:46.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у вчиненні дій направлених на повернення помилково сплачених коштів з операції купівлі-продажу квартири, так як позивачем житло придбавалося вперше.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач надав відповідачу докази помилковості сплати коштів при оформленні договору купівлі-продажу, та виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740, надавши пакет документів на підтвердження права на звільнення від сплати внеску на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлової нерухомості вперше.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив його в апеляційному порядку.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що сплачені позивачем 20980 грн не вважається помилково сплаченими, оскільки сплачено на підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, а тому дії щодо дотримання норм чинного законодавства є правомірними і не можуть вважатися бездіяльністю чи протиправними діями та тягнути зобов'язання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 08 листопада 2024 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу квартири № 1933, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського нотаріального округу Київської області Войтюк А.К. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75992982 від 08.11.2024 15:22:00) (а.с.13-15).
Згідно з квитанцією № 9359-9553-7859-1553 від 08.11.2024 15:23:46 позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20980 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень (а.с.15).
29 січня 2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив повернути помилково (безпідставно) сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаної квартири, що склало 20980 грн (а.с.20-21).
До вказаної заяви позивач долучив наступні документи: копію квитанції № 9359-9553-7859-1553 від 08.11.2024 15:23:46 (про сплату 1% збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна); копію паспорту та РНОКПП; копію договору купівлі-продажу № 1933 від 08.11.2024; копію витягу з Державного реєстру речових прав №402995491 від 08.11.2024, виданого приватним нотаріусом Бучанського нотаріального округу Київської області Войтюк А.К.; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 410163930, сформована 28.01.2025; довідку Запорізького обласного управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 18.12.2024 № 107-357-23/1265; довідку Запорізького обласного управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 18.12.2024 № 107-357-23/1266; довідку Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 24.12.2024 № 104; довідку АТ «ПУМБ» від 25.01.2025 (з реквізитами рахунку).
Листом від 26 лютого 2025 року № 1000-0504-8/25812 відповідач повідомив, що не володіє правами доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не може перевірити достовірність довідок, виданих установами та організаціями (а.с.23). Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у поверненні сплаченого збору з операції куплі-продажу нерухомого майна вперше є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15 липня 1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19 серпня 1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» та «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами підпунктів «в» та «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу квартири було посвідчено нотаріусом 08.11.2024 року.
Тобто, саме станом на 08.11.2024 року позивач повинен був надати нотаріусу для посвідчення договору куплі-продажу платіжне доручення платника збору або документи, що підтверджують звільнення від сплати такого збору.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що такі документи мають подаватися саме на дату вчинення нотаріальної дії, а не пізніше.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в підтверджененя наявності у нього пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до заяви від 25.01.2025 року додав, зокрема, довідку Запорізького обласного управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 18.12.2024 № 107-357-23/1265; довідку Запорізького обласного управління АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 18.12.2024 № 107-357-23/1266; довідку Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 24.12.2024 № 104; довідку АТ «ПУМБ» від 25.01.2025 (з реквізитами рахунку).
Зважаючи на те, що зазначені документи позивачем не надавалися нотаріусу, при цьому їх наявність (документ про сплату збору або документи, що підтвердужють право на звільнення від сплати такого збору) є підставою для вчинення нотаріальної дії, тобто пов'язані з певною обставиною, колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що надання нотаріусу вищезазначених документів пов'язується з певною подією, а тому не надання позивачем документів під час вчинення нотаріальної дії не встановлює правових підстав для застосування процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787, так як ці кошти не є помилково або надміру сплаченими.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №280/2863/25 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва