03 грудня 2025 р. Справа № 520/21991/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.08.25 по справі № 520/21991/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 28.11.2023 року про припинення провадження за заявою від 27.07.2023 року про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням громадянину Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Салтівський відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надіслати до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області заяву від 27.07.2023 року про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням громадянину Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для прийняття рішення;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням громадянина Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням громадянину Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою від 27.07.2023 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем зазначено, що Салтівським відділом у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області протиправно прийнято рішення про припинення провадження за заявою позивача про набуття громадянства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Салтівського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області від 28.11.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 .
Зобов'язано Салтівський відділ у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про набуття громадянства з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що заявнику було повідомлено про відсутність у актовому записі, що стосується ОСОБА_4 , основних відомостей, з якими позивач пов'язує можливість набуття громадянства України за територіальним походженням.
Таким чином, відповідач вважає, що під час вчинення оскаржуваних у даній справі дій територіальний підрозділ повідомив позивачеві про наявність недоліків серед поданих документів. При цьому, після усунення вказаних недоліків ОСОБА_5 вправі повторно звернутись до відповідача з приводу реалізації права на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Вказане, на думку апелянта, підтверджує виконання підрозділом ГУ ДМС у Харківській області дій, направлених на вирішення питання щодо розгляду заяви позивача, доведення до відома останнього про наявність недоліків заяви та необхідності їх усунути.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає правомірними дії Салтівського відділу у місті Харкові ГУ ДМС у Харківській області стосовно розгляду заяви ОСОБА_6 .
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 , громадянин Грузії, що підтверджено паспортом громадянина Грузії № НОМЕР_1 . виданий 15.07.2019 року. Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 виданого 13.06.2014 року АРДС Тбіліською службою цивільного реєстру, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місто народження Грузія, Тбілісі, особистий номер НОМЕР_3 , актовий запис 4471, дата реєстрації 18.12.1974 року, батько ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 , особистий номер НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
04.07.2023 року позивач звернувся із заявою № 1504.1/24.24-101 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за якою складено та надано витяг №00040366333 від 04.07.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_8 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
На підставі отриманого витягу позивач звернувся 27.07.2023 року до Салтівського відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.1 ст. 8 Закону України «Про громадянства України» від 18.01.2001 року як особа, мати якої народилась на території України до 24 серпня 1991 року.
Рішенням Салтівського відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 28.11.2023 припинено провадження за заявою ОСОБА_1 про набуття громадянства України, з підтавав наявності в поданих заявником документах недоліків - відсутні відомості щодо місця народження ОСОБА_8 .
Позивач вважаючи таке рішення протиправним звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів повернення матеріалів заяви ОСОБА_3 для усунення недоліків.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що рішення Салтівського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області від 28.11.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 прийнято передчасно у супереч визначеної законодавством процедури, що позбавило позивача права доопрацювати свої документи та усунути виявлені недоліки та зобов'язав Салтівський відділ у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про набуття громадянства з урахуванням висновків суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.
Так, спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІII, який відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, а також Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215, який відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
За приписами частини 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Пунктом 1 Порядку №215/2001 визначено, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 4 Порядку №215/2001 заяви та інші документи з питань громадянства особою, яка проживає в Україні на законних підставах, подаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.
Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.06.2011 (у редакції Указу Президента України № 588/2006 від 27.06.2006) врегульовано розгляд заяв про набуття громадянства України.
Так, пунктом 24 Порядку № 215 передбачено перелік необхідних для подання документів: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Крім того, згідно з абз. 2 п.1 Порядку № 215 за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.
При цьому положеннями п. 26 Порядку № 215 визначено, що з питання, яке стосується позивача, також подаються: а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Згідно із абз. 2 п. 1 Порядку № 215, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.
Також, п. 26 Порядку № 215 визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням подаються: документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; копія свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Повноваження щодо повернення заяви про набуття громадянства України передбачені положенням п. 93 Порядку № 215.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 93 Порядку № 215, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
З досліджених колегією суддів матеріалів справи вбачається, що під час перевірки поданих заявником документів було встановлено, що ОСОБА_2 , звертаючись із питанням про набуття громадянства України за територіальним походженням, подав паспорт громадянина Грузії серії та № НОМЕР_1 , строком дії до 15.07.2029.
Як на підставу для набуття громадянства України за територіальним походженням позивач зазначив, що його мати ОСОБА_8 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України, актовий запис про що складено Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
На виконання положень п. 93 Порядку № 215 під час перевірки документів, що подаються заявником, відповідачем перевірено відповідність даних документів.
Згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 28 липня 2023 року виконавчим комітетом Лісхімбудівської селищної ради Депутатів трудящих Лисичанського району Ворошиловградської області 08.01.1946 року здійснено актовий запис №2 про реєстрацію актового запису про народження матері позивача. Разом з тим, відомості щодо місця народження в актовому записі - відсутні.
Окрім того, витяг №00040366333 від 04.07.2023 року з Державного реєстру актів цивільного стану, долучений позивачем до заяви про оформлення громадянства та наявний в матеріалах справи, не містить відомостей про місце народження матері позивача.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, поповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені.
Згідно зі ст. 9 даного Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до абз.4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Слід звернути увагу, що відповідно до положень статті 22 ЗУ «Про реєстрацію актів цивільного стану», передбачене право та процедура особи звернутися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення необхідних змін.
При цьому, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 08.09.2023 за вих №6301.6.2-15920/63.3-23 повернуто матеріли до Салтівського відділу у м. Харкова ГУ ДМС у Харківській області до встановлення наявності/відсутності підстав набуття громадянства України у зв'язку з відсутністю у актовому записі, що стосуються ОСОБА_8 , основних відомостей, відомостей про місце народження матері, з якими позивач пов'язує можливість набуття громадянства України за територіальним походженням.
Також повідомлено, що для з'ясування причин відсутності відомостей направлено запити до Міністерства юстиції України та до Державного архіву в Луганській області щодо отримання відповідної інформації.
Після повернення матеріалів справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_3 з ГУДМС у Харківській області до територіального підрозділу останнім прийнято рішення від 28.11.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 .
Зі змісту оскаржуваного рішення про припинення провадження від 28.11.2023, інформації щодо наявності/відсутності підстав для набуття громадянства України, за наслідками поданих відповідачем запитів, до Салтівського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області не надходила. Припинення провадження обумовлене перевищенням встановлених строків розгляду справи, внаслідок виявлених недоліків поданих позивачем документів.
Натомість, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що положеннями п. 93 Порядку № 215/2001 передбачено, що після виявлення недоліків матеріалів заяви про отримання громадянства, матеріли повертаються у двотижневий строк заявнику з метою надання можливості усунути зазначені недоліки. Заявнику надається двомісячний строк протягом якого він може подати уточнюючі документи для усунення недоліків, саме у разі неусунення недоліків у двомісячний строк у територіального органу міграційної служби виникає право на прийняття рішення про припинення провадження за цією заявою.
В свою чергу матеріали справи не містять доказів повернення матеріалів заяви ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Як встановлено з матеріалів справи, судом з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою від 22.07.2025 витребувано від відповідача пояснення щодо того, чи приймалось ним рішення про повернення документів щодо оформлення набуття громадянства України заявникові для усунення недоліків; а у разі прийняття такого рішення - чи надсилалось воно позивачу та докази його надсилання.
На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області надано письмові пояснення, в яких відповідачем зазначено, що рішення Салтівським відділому м. Харкові про повернення документів було прийнято у двотижневий строк після повернення матеріалів від Територіального органу.
Отже, з наданих пояснень вбачається, що позивачу не було повернуто заяву та документи для усунення недоліків.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи, що документи не були повернуті позивачу, та заявнику не було повідомлено про недоліки, доходить висновку, що припинення провадження без цих дій є процедурно неправильним і незаконним.
Подальший розгляд заяви без виконання цього етапу суперечить Порядку № 215/2001.
Крім того, порушення процедури є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, навіть за умови існування інших обставин.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Салтівського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області від 28.11.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 прийнято передчасно, всупереч визначеної законодавством процедури, що позбавило позивача права доопрацювати свої документи та усунути виявлені недоліки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним рішення Салтівського відділу у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області від 28.11.2023 про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 та зобов'язати Салтівський відділ у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про набуття громадянства з урахуванням висновків суду.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в оскаржуваній відповідачем частині.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі № 520/21991/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич