03 грудня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/12381/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
14.11.2025 військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 11 975,37 грн.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 18.11.2025 позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви, подавши до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали суду представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої з покликанням на позиції Верховного Суду зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України. Пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму. Також зазначив, що основним завданням військової частини НОМЕР_1 під час дії воєнного стану є захист територіальної цілісності та суверенітету України. Крім того, вказує, що 18.07.2025 звертався з позовною заявою до даного відповідача (справа № 620/8213/25), та судом було залишено позовну заяву без розгляду а позовну заяву було повернуто з вказанням підстав, які необхідно виконати позивачу при поданні позовної заяви. На даний час усунуті на думку позивача усі обставини, які унеможливлювали подання позовної заяви, і тому просить поновити строк на подання позовної заяви та прийняти її до розгляду.
Розглядаючи вказану заяву про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц.
Дана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 року по справі № 520/10571/2020.
Так, суд звертає увагу, що в ухвалі суду від 18.11.2025 було надано оцінку обставинам початку перебігу строку звернення до суду, в тому числі й дію воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації.
Суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи державної установи, пов'язаного з запровадженням на території України воєнного стану є суб'єктивним чинником, який не вказує на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Суд наголошує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або, шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань, відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.01.2025 у справі № 500/4406/24.
Позивачем не наведено жодних інших пояснень та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, ніж ті, що були наведені в позовній заяві, та яким було надано правову оцінку в ухвалі суду від 18.11.2025.
Положеннями пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на зазначене, та ненадання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марія ДУБІНА