03 грудня 2025 року Чернігів Справа № 320/37646/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, у якому просить:
притягнути Голову суду О.В. Басай до відповідальності згідно Законів України про порушення прав позивача, про порушення норм трудового законодавства, про порушення процесуальних норм по справі позивача № 826/3656/18;
зобов'язати Голову суду О.В. Басай виплатити позивачу суму грошей 2000,00 грн (дві тисячі гривень) за порушень її прав як позивача.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 матеріали справи № 320/37646/25 за позовом гр. ОСОБА_1 до голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії, - передати для визначення підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 визначено територіальну підсудність адміністративної справи № 320/37646/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії за Чернігівським окружним адміністративним судом. Передано справу на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 дану справу передано для розгляду судді Виноградовій Д.О.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.
Приписами частини 2 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи наведене, справу необхідно прийняти до провадження.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно із частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Приписами частини 3 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАС України.
Згідно пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус судів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Статтею 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із наведених законодавчих норм слідує оскарження саме рішень судді чи суду у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позову ОСОБА_1 є оскарження дій голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, щодо розгляду справи № 825/3656/18.
Приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).
Вжитий у КАС України термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади (суб'єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.
Разом з тим суд та суддя при розгляді справ не виконують владно-управлінських функцій, а здійснюють повноваження відповідно до норм процесуального закону, спрямовані на вирішення спору між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.
У зв'язку із наведеним, у розумінні положень частини 1 статті 2, пункти 1, 7, 9 статті 4, статті 19, частини 3 статті 46 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
У Рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 Конституційний Суд України роз'яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у постанові від 03.04.2018 у справі №820/5586/16, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов'язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.
Відповідно до висновків, сформованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 826/56/18, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, у якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьов проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).
Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.
Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.
Відповідної позиції дотримувалася Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 462/32/17, від 20.03.2019 у справі № 295/7631/17, від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, від 02.10.2019 у справі № 815/110/16, від 16.10.2019 у справі №1340/4052/18, від 27.11.2019 у справі № 1540/4005/18, від 26.02.2020 у справі № 280/1334/19, а також Верховний Суд у постановах від 01.08.2018 у справі № 813/2579/17, від 18.01.2019 у справі № 826/1198/17, від 31.07.2019 у справі № 636/5534/15, від 05.03.2021 у справі № 640/19503/19, від 21.07.2022 у справі № 580/5292/21, від 28.12.2022 у справі № 640/30494/21, від 26.01.2023 у справі № 420/9956/22, від 08.05.2023 у справі № 580/2605/22, від 26.07.2023 у справі № 580/1016/23, від 13.06.2024 у справі № 280/8200/23, від 28.11.2024 у справі № 440/2653/24.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та обставин, викладених у позові, суд дійшов висновку, що у відповідача голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, у даному випадку, відсутні владні управлінські функції, оскільки підставою для звернення до суду із позовною заявою є здійснення процесуальних дій у межах розгляду справи № 826/3656/18. Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом судового розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні за правилами будь-якого іншого виду судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки вказаний спір не підлягає судовому розгляду, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, суд не роз'яснює позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, оскільки судом вже зроблено правовий висновок про те, що ця справа не може розглядатися в будь-якій юрисдикції.
На підставі наведеного та керуючись статтями 29, 30, 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти до провадження адміністративну справу № 320/37646/25 за позовом ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії.
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 03.12.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА