02 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/8956/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» (далі також - позивач, ТОВ «ФАРМЄДІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області №11147/ж10/25-01-07-05-01 від 20.06.2025.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач не погоджується із висновками акту фактичної перевірки про порушення п. 2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вказує на протиправність рішення відповідача №11147/ж10/25-01-07-05-01 від 20.06.2025, яким до ТОВ «ФАРМЄДІС» застосовано штраф (фінансові) санкції.
Ухвалою суду від 25.08.2025 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.09.2025 подано відзив на позову заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення п.2 ст.85 ПК України та п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа ( встановленої форми), що підтверджує виконання розрахункової операції. Оскаржуване ППР про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій розраховувалося наступним чином: 100 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення вчинене вперше - 72,00 грн; 150 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення - 128924,83 грн. *(150%) =193387,26 грн. За таких обставин відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення даного позову.
12.09.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При реалізації товарів через торговельні інтернет-майданчики Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» не отримує безпосередньо коштів від покупця, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою, як зазначено вище, для Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» є безготівковими.
Тому в даному випадку, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» не мали ознак розрахункової операції, а тому вони не підлягають фіскалізації в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей» в момент отримання грошових коштів має надавати покупцю (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Тобто, процес продажу товару фіскалізується фінансовою установою в момент отримання грошових коштів від покупця. Тому, твердження Головного управління ДПС України в Чернігівській області про те, що ТОВ «НоваПей» не може видавати розрахункові документи не відповідають дійсності. Оскільки, саме фіскальні звіти від ТОВ «НоваПей», які надходили до ДПС України, як вбачається із предявлених документів, стали підставою проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС».
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» здійснює відправку товару разом з видатковою накладною, яка є документом, який підтверджує перехід права власності на товар.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «ФАРМЄДІС» зареєстровано 04.09.2008, номер запису:1064102000000671925, види діяльності КВЕД: основний - 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами, інші - 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами, 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду), 13.95 виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу, 13.96 виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, 14.12 виробництво робочого одягу, 17.22 виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, 18.11 друкування газет, 18.12 друкування іншої продукції, 18.14 брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг, 22.22 виробництво тари з пластмас, 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 32.50 виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів, 47.74 роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет, 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 53.20 інша поштова та кур'єрська діяльність, 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів, 77.21 прокат товарів для спорту та відпочинку, 77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів, 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 77.40 лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, 82.92 пакування, 93.12 діяльність спортивних клубів, 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.13 ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання, 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, на підставі п.п. 19-1.1.4, п. 19-1.1, ст.19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13, п.п. 20.1, ст. 20, п.п. 75.1.3, п.75.1 ст. 75, п.80.1, п.п. 80.2.2 (отримана інформація), п. 80.2, п. 80.6, п.80.8, п. 82.3, ст.82, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 року № 5007-VI (зі змінами та доповненнями) інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято наказ від 27.05.2025 № 1196-п про проведення фактичної перевірки у ТОВ «ФАРМЄДІС», з 27.05.2025 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.10.2023 по останній день перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення.
27.05.2025 згідно наказу від 27.05.2025 № 1196-п видані направлення на перевірку від 27.05.2025 №1998/Ж3/25-01-07-05-01, №1999/Ж3/25-01-07-05-01 та від 02.06.2025 №2094/Ж3/25-01-07-05-01.
Податковим органом сформовано запит про надання документів від 27.05.2025.
29.05.2025 позивачем до податкового органу направлені наступні документи: копія заяви №4527536046034 про приєднання до умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів (для суб'єктів господарювання); копія договору про надання платіжних послуг з переказу коштів (для суб'єктів господарювання) (типова форма від 13.01.2025); копія банківської виписки по рахунку за період з 01.03.2025-31.03.2025; копія реєстру переказів №1557936 від 01.03.2025; копія реєстру переказів №1841209 від 11.03.2025; копія реєстру переказів №2155424 від 21.03.2025; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 36 за 03.2025; копія акту прийому-передачі надання послуг за березень 2025 відповідно до договору на переказ коштів №4527536046034 від 18.12.2023.
29.05.2025 та 03.06.2025 позивачем до відповідача направлені пояснення, в яких повідомлено, що в процесі продажу товару через засоби електронної комерції потенційний покупець знаходить необхідний йому товар, здійснює замовлення та вказує відділення Нової Пошти як місце для доставки та після оплати. Замовлений товар доставляється на вказане відділення Нової Пошти де при отриманні (якщо товар влаштовує) здійснюється оплата через сервіс NovaPay. ТОВ «Фармєдіс» отримує зазначені кошти від ТОВ «Нова Пей» у вигляді безготівкового переказу на власний рахунок в обслуговуючому банку. В даній ситуації ТОВ «Фармєдіс» вважало, що воно діяло в межах чинного законодавства України, оскільки грошові кошти надходять йому в безготівковій формі та які відповідно обліковуються в бухгалтерському та податковому обліку, при цьому з них сплачуються усі податки та інші обов'язкові платежі відповідно до вимог Податкового кодексу України.
03.06.2025 посадовими особами відповідача складено акт фактичної перевірки № 10210/ж5/25-01-07-01/36046034, яким встановлено порушення вимог:
п. 2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно цього Акту, податковим органом встановлено, що в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «ФАРМЄДІС» проводить продаж товарів медичного характеру як за адресою господарської одиниці (магазину), так і в мережі Інтернет (з доставкою через операторів поштового зв'язку, зокрема через Нову Пошту ). Як пояснив директор ТОВ «ФАРМЄДІС» реалізація товарів через мережу Інтернет, зокрема через Нову Пошту, здійснюється наступним чином. ТОВ «ФАРМЄДІС» розміщує інформацію на своєму сайті про товари, які реалізуються. Всі зацікавленні покупці оформляють заявку, щоб придбати обраний ними товар. Після того як опрацьовується заявка на отримання товару, підприємство відправляє товар, разом з видатковою накладною, через Нову Пошту. Покупець при отриманні товару у відділенні Нової Пошти сплачує кошти за отриманий товар. Переказ коштів на рахунок ТОВ «ФАРМЄДІС» здійснює ТОВ «Нова Пей» (код ЄДРПОУ 38324133). Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 ТОВ «Нова Пей» здійснено переказів коштів по платежам, прийнятим від населення за товари /послуги, на загальну суму 128996,83 грн. До перевірки надано реєстри переказів коштів ТОВ «Нова Пей». Одержувач коштів ТОВ «ФАРМЄДІС». Згідно з реєстром переказів №1557936 вперше здійснено перерахунок коштів 01.03.2025 на суму 72,00 грн (унікальний обліковий номер фінансової операції 2060386084). ТОВ «ФАРМЄДІС» співпрацює з ТОВ «Нова Пей» на підставі договору Про падання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, відповідно до заяви про приєднання до умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів №4527536046034. Дата приєднання до договору 18.12.2023 року. Згідно з поясненнями директора ТОВ «ФАРМЄДІС» розрахунки з реалізації товарів через Нову Пошту здійснювались без застосування РРО/ПРРО.
Отже, проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 1, пункту 2 Закону України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, а саме: проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа (встановленої форми), що підтверджує виконання розрахункової операції. Відповідальність передбачена: п.1 ст. 17 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
-150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт/послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
На підставі матеріалів вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 № 11147/ж10/25-01-07-05-01, яким позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 193459,25 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення безпідставним та протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
При наданні оцінки спірних правовідносин та встановлених обставин справи, суд керується такими мотивами.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Так, пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Суд звертає увагу, що дослідженню по суті вчиненого правопорушення передує обов'язок перевірити процедурні порушення проведення перевірки, адже порушення порядку проведення та призначення перевірки є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.
Варто зауважити, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.03.2024 року по справі №420/9909/23 в питанні тлумачення та застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Так, судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.05.2025 № 1196-п на підставі п.п. 19-1.1.4, п.19-1.1, ст.19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, п. 80.1, п.п. 80.2.2 (отримана інформація), п. 80.2, п. 80.6, п. 80.8 ст. 80, п. 82.3 ст. 82, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 року № 5007-VI (зі змінами та доповненнями) інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Чернігівській області, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ФАРМЄДІС» (ЄДРПОУ 36046034) магазин за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 29 кв. 51 з «27» травня 2025 року, тривалість перевірки не повинна перевищувати 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з «01» жовтня 2023 року по останній день перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення. Обґрунтування: доповідна записка управління податкового аудиту від 26.05.2025 року №1361/25-01-07-05-01.
З доповідної записки начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернігівській області №1361/25-01-07-05-01 від 26.05.2025, вбачається, що така створена (суть питання) на виконання вимог листа Державної податкової служби України, зокрема:
- від 22.04.2025 № 11066/7/99-00-07-03-04-07 щодо можливих фактів порушення вимог чинного законодавства при здійсненні торгівлі та проведення розрахунків у частині проведення операцій із приймання коштів для їх переказу надалі на адреси платників податків, що створювалися ТОВ «НОВАПЕЙ», та мають бути фіксалізованими.
Вказане свідчить про наявність підстав для призначення фактичної перевірки позивача.
Щодо порушень.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану позивачем суму штрафу застосовано відповідачем за порушення, виявлені в ході проведення у травні 2025 року фактичної перевірки у магазині за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність позивач, за період з 01.10.2023 по останній день перевірки.
Так, податковим органом взято до уваги здійснення позивачем господарської діяльності з реалізації виробів медичного призначення у період з 01.10.2023, який передував проведенню фактичної перевірки, яка розпочата 27.05.2025.
У зав'язку з цим суд звертає увагу на те, що за змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Отже, виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з'ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об'єктів, які використовуються господарюючим суб'єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки.
Натоміть, згідно приписів підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Тобто, на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків.
Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб'єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб'єкта господарювання.
Однак перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 380/13375/21.
Натомість, контролюючий орган звернувся із запитом до позивача про надання документів (копій документів) від 27.05.2025.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірній ситуації перевірка даних господарської діяльності позивача за минулий період часу (з 01.10.2023) носить характер документальної перевірки, а тому такі дії відповідача не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки (розпочата 27.05.2025) та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Порушення, зазначені в акті фактичної перевірки № 10210/ж5/25-01-07-01/36046034 від 03.06.2025 щодо операцій з реалізації позивачем товару з 01.10.2023, тобто за період до початку проведення фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, а тому такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для застосування до позивача оскаржуваного у цьому позові штрафу.
Разом з тим, з доказів долучених до справи, суд встановив, що за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт № 10210/ж5/25-01-07-01/36046034 від 03.06.2025, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В ході проведення перевірки встановлено проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа (встановленої форми), що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідно до пунктів 1, 2, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Приписами пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР визначено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:
1) непроведення розрахункової операції через РРО;
2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
При цьому, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа.
Суд зауважує, що до акту фактичної перевірки не додано будь-якого доказу, що підтверджує невиконання позивачем своїх обов'язків.
Таким чином, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставними.
Відтак, відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкового повідомлень-рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.06.2025 №111/47/ж10/25-01-07-05-01 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оцінюючи інші доводи сторін, суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В силу приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області №11147/ж10/25-01-07-05-01 від 20.06.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЄДІС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 06.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю«ФАРМЄДІС» вул. Івана Мазепи, 29, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14017 код ЄДРПОУ 36046034.
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко