про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5470/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 170642,48 (сто сімдесят тисяч шістсот сорок дві грн. 48 коп.) та судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за сплату судового збору.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 4 та п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Верховний Суд наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Отже, до спорів про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 160/11957/19).
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі № 400/4281/20.
Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року) дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
У змісті позовної заяви позивач вказує, що відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, у зв'язку із чим позивачем було надіслано 10.10.2025 р. відповідачу повідомлення про відшкодування спірних коштів протягом 30 діб. Поряд із цим, суд звертає увагу, що право на звернення до суду із даним позовом виникає після закінчення строку, наданого для добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням позивача в навчальному закладі. Судом з'ясовано, що лист із повідомленням щодо відшкодування спірних коштів було 28.10.2025 р. повернено відправнику, у зв'язку із неможливістю вручення адресату, та 03.11.2025 р. було отримано позивачем, що підтверджується відстеженням поштового відправлення №2500200143949.
Таким чином, суд встановив, що з доданих до позовної заяви матеріалів немає можливості встановити початок відліку строку для добровільного відшкодування відповідачем витрат на навчання, що унеможливлює перевірити дотримання позивачем строку для звернення до суду, як і підстав для його подання 18.11.2025 року.
Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно обґрунтувати правові підстави для звернення до суду із даним позовом (докази вручення повідомлення про відшкодування шкоди чи відмову відповідача її відшкодовувати добровільно), обґрунтувати дотримання місячного строку звернення до суду із даним позовом.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна