01 грудня 2025 року справа № 580/9549/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
22.08.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасовати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання від 18 липня 2025 року № 68/в в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (пункт 4);
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов?язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
В обґрунтування вимог зазначено, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум № 68/в від 18 липня 2025 року, матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, старшого солдата ОСОБА_2 було протиправно відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, позивачем зазначено, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Натомість, в даному випадку, смерть старшого солдата ОСОБА_2 настала внаслідок серцево-легеневої недостатності, набряку легенів, гострої ішемічної хвороби серця та не була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, тому відповідач дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для призначення і виплата одноразової грошової допомоги позивачці. Крім того зазначено, що при здійсненні перевірки було встановлено, що причина смерті ОСОБА_2 не настала внаслідок вживання алкоголю.
Представник Відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від захворювання гострої ішемічної хвороби серця, що ускладнилася розвитком серцево-легеневої недостатності, набряку легенів, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 250 від 11.06.2024 та висновком експерта № 250 від 17.09.2024. Відповідно до висновку експерта від 17.09.2024 № 250 в крові трупа гр. ОСОБА_2 , 1991 року народження, виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,06%, у живих осіб може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Додатково зазначено, що такі дії військовослужбовця, які виразилися у вживанні алкогольних напоїв слід розцінювати, як випадок вчинення дій у стані сп'яніння, передбачений п. "б" ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ та який дає право відповідачу відмовити у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого військовослужбовця, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України на підставі контракту від 29.07.2019.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у з'вязку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 5887-Д від 16.12.2024 року, старший солдат ОСОБА_2 в період з 11.05.2024 року по 03.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно сповіщення № 521 від 10.06.2024 військової частини НОМЕР_1 : такелажник евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону, старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 29.07.2019, був виявлений 10.06.2024 без ознак життя персоналом комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров'я», куди був направлений 03.06.2024 на медико-психологічну реабілітацію відновлення та лікування.
Смерть ОСОБА_2 настала від захворювання гострої ішемічної хвороби серця, що ускладнилася розвитком серцево-легеневої недостатності, набряку легенів, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 250 від 11.06.2024 року та висновком експерта № 250 від 17.09.2024.
Відповідно до висновку експерта від 17.09.2024 року № 250, в крові трупа ОСОБА_2 , виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,06%.
Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) (форма НВ-2) затвердженого командиром військовоїчастини НОМЕР_1 від 11.09.2024, причина смерті старшого солдата ОСОБА_2 - серцево-легенева недостатність, набряк легенів, гостра ішемічна хвороба серця.
Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : серцево-легенева недостатність. Набряк легень. Гостра ішемічна хвороба серця, яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби, що підтверджується Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20.03.2025 № 2025-0320-1236.
В подальшому, протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум № 68/в від 18 липня 2025 року, матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, старшого солдата ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вважаючи вказану відмову протиправною, Позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).
Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження. (частина друга статті 3 Закону № 2011-ХІІ).
За приписами частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 16 Закону № 2011- XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби увійськовому резерві визначається Порядком № 975.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Підпунктом першим пункту 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Пунктом 1 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, із системного аналізу положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, якими регулюються спірні правовідносини, законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння.
Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
З матеріалів адмінітративної сприви судом встановлено, що 03.06.2024 військовою частиною НОМЕР_1 було надано старшому солдату ОСОБА_2 направлення № 7/1338 на медико-психологічну реабілітацію, відновлення та лікування.
Відповідно до довідки КНП «Київський обласний центр ментального здоров'я» від 03.06.2024, яка видана військовослужбовцю ОСОБА_2 , 03.06.2024 останній поступив на стаціонарне лікування у КНП КОР «Київський обласний центр ментального здоров'я» згідно направлення в/ч НОМЕР_1 .
Згідно сповіщення № 521 від 10.06.2024 військової НОМЕР_2 : такелажник евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону, старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 29.07.2019 року, був виявлений 10.06.2024 без ознак життя персоналом комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров'я», куди був направлений 03.06.2024 на медико-психологічну реабілітацію відновлення та лікування.
В данному контексті слід зазначити, що ч.1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Натомість, відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2024 року кримінальне провадження № 12024111420000061 закрито на підставі ч.1 п.2 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) 14.06.2024 року.
Судом також встановлено, що смерть гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від захворювання гострої ішемічної хвороби серця, що ускладнилася розвитком серцево-легеневої недостатності, набряку легенів, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 250 від 11.06.2024 року та висновком експерта № 250 від 17.09.2024.
Відповідно до висновку експерта від 17.09.2024 № 250 в крові гр. ОСОБА_2 , 1991 року народження, виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,06% у живих осіб може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) (форма НВ-2) затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2024 причина смерті старшого солдата ОСОБА_2 - серцево-легенева недостатність, набряк легенів, гостра ішемічна хвороба серця.
Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : серцево-легенева недостатність. Набряк легень. Гостра ішемічна хвороба серця, яке послужило причиною йогосмерті 10.06.2024 року - Захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби, що підтверджується Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20.03.2025 року № 2025-0320-1236.
Аналіз вищевказаного дає суду підстави дійти висновку, що смерть старшого солдата ОСОБА_2 настала внаслідок серцево-легеневої недостатності, набряку легенів, гострої ішемічної хвороби серця в лікарні, а не на території військової частини та не була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, тому в даному випадку, відповідач дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для призначення і виплата одноразової грошової допомоги Позивачу, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги Позивача про зобов'язання Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , слід зазначити неступне.
Пунктом 20 Порядку № 975 зазначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
Така заява подається із завіреними копіями документів.
Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів), що прямо визначено п.22 Порядку № 975.
Вищевказане дає підстави дійти висновку, що такі повноваження Міноборони є дискреційними, тобто такими, що передбачають певний простір для самостійної оцінки з боку уповноваженого органу. Дискреція полягає у тому, що орган державної влади має право, керуючись законодавством, характером та умовами проходження зборів або служби, а також наявними підтверджуючими документами, визначити, чи є підстави для надання одноразової допомоги конкретній особі. Законодавство не зобов'язує орган автоматично призначати виплату у кожному випадку - він має оцінити фактичні обставини та прийняти рішення в межах наданих йому повноважень.
Саме тому суд не має права перебирати на себе функції органу виконавчої влади та вирішувати замість Міністерства оборони питання про призначення чи непризначення одноразової грошової допомоги. Судовий контроль у таких справах обмежується перевіркою: чи діяв суб'єкт владних повноважень у межах закону, чи не допустив він зловживання владою, чи врахував усі значимі обставини, чи було рішення обґрунтованим, мотивованим і не суперечило принципам справедливості та рівності, чи не було порушено прав заявника внаслідок бездіяльності або неправомірного рішення.
У разі виявлення порушень суд може зобов'язати орган повторно розглянути заяву, усунувши недоліки.
Таким чином, дискреційний характер повноважень Міноборони у сфері призначення одноразової грошової допомоги означає, що відповідальність за прийняття остаточного рішення покладається саме на орган виконавчої влади, а суд може лише забезпечити дотримання прав особи та законності процедури.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що для належного способу захисту порушеного права Позивача, в даній частині позовних вимог, слід зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 - матері померлого військовослужбовця ОСОБА_2 про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 22.08.2025 у сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову половина суми.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання від 18 липня 2025 року № 68/в в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (пункт 4).
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 - матері померлого військовослужбовця ОСОБА_2 про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн (шістсот п'ять) 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення суду складене 01.12.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО