за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
03 грудня 2025 р. Р і в н е №460/51088/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 27.02.2023 у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, що набрало законної сили 10.07.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19 червня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
22.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява представника ОСОБА_1 - Боюки В.В. від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/51088/22.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд ухвалою від 24.07.2025 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/51088/22 протягом одного місяця з дня отримання суб'єктом владних повноважень ухвали.
25.08.2025 надійшов звіт суб'єкта владних повноважень, і ухвалою від 02.09.2025 такий звіт було прийнято судом.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі №460/51088/22 з направленням справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої не вжив всіх процесуальних заходів для належного розгляду та встановлення всіх обставин по даній справі.
Повторно розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 серпня 2025 року, суд зауважує на такому.
Судовим рішенням від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, що набрало законної сили 10.07.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов'язано здійснити з 19 червня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.
На виконання такого рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в періоді з травня 2023 року по грудень 2023 року нараховувало і виплачувало ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 4962 грн. щомісячно, тобто у сумі, яка дорівнювала двом розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2022, а не в сумі, яка дорівнює двом місячним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року).
Окремою ухвалою від 30.01.2024 суд визнав такі дії протиправними та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та подати до суду доказів вжиття таких заходів.
На виконання окремої ухвали, 05.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вказавши у перерахунку такі відомості: рішення 956110124025 - «про перерахунок пенсії»; вид перерахунку - «згідно рішень суду», підстава - «згідно рішення суду справи №460/51088/22 від 27.02.2023».
За даними такого перерахунку ОСОБА_1 нараховано щомісячну доплату по статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 13000 грн. з липня по вересень 2022 року (за червень 2022 року - 5200 грн., як за неповний місяць), у розмірі 13400 грн. - з жовтня по грудень 2022 року та з січня по грудень 2023 року; а з 01.01.2024 по 29.02.2024 - у розмірі 3200 грн. і надалі в такій сумі.
Такий перерахунок в повній мірі відповідає рішенню суду у справі №460/51088/22, позаяк згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02.12.2021, з 1 січня 2022 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6500 грн., а з 1 жовтня 2022 року - 6700 грн., з огляду на що розмір доплати по статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за цей період мав становити 6500 х 2 =13000 грн. та 6700 х 2 = 13400 грн., відповідно. Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, з 1 січня 2023 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 грн. (зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року не відбувалося), з огляду на що розмір доплати по статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за цей період мав становити 6700 х 2 =13400 грн.
Що стосується 2024 року, то згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023, з 1 січня 2024 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 грн., з 1 квітня - 8000 грн., але, при цьому, окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Враховуючи це, розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання рішення суду, з 01.01.2024 було перераховано з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 1600,00 грн. та таке підвищення впродовж 2024 року нараховувалось і виплачувалось ОСОБА_1 у щомісячному розмірі 3200,00 грн. (1600,00 грн х 2).
Відповідно, такі нарахування і виплата ОСОБА_1 доплати до пенсії впродовж 2024 року проведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області належним чином і у належному розмірі.
Що стосується 2025 року, то 19.11.2024 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, статтею 45 якого установлено: «У 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.»
Враховуючи це, розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії з 01.01.2025 ОСОБА_1 нараховувався і виплачувався у щомісячному розмірі 2361 грн.
Суд зазначає, що з самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк; підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати; виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати; але порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
З даному випадку, з 01 січня 2025 року правове регулювання порядку нарахування і виплати підвищення до пенсії, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено нормою статті 45 Закону №4059-IX.
За наведеного, нарахування і виплата ОСОБА_1 у 2025 році підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у щомісячному розмірі 2361 грн. проводилося належним чином і у належному розмірі.
Разом з тим, визнаючи законними і обґрунтованими перерахунки відповідача щодо нарахування відповідних сум доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, суд зауважує на тому, що ОСОБА_1 виплачувалась така доплата в повному розмірі лише в 2024 році. В періоді з травня 2023 року по грудень 2023 року ОСОБА_1 доплата до пенсії здійснювалась у щомісячному розмірі 4962 грн., тобто лише частково, а в період з 19 червня 2022 року по квітень 2023 року - виплата доплати фактично не проводилась.
Як вже зазначалося судом, на виконання окремої ухвали, 05.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 . При цьому, донарахована за період з липня по вересень 2022 року доплата до пенсії у щомісячному розмірі 13000 грн. (за червень 2022 року 5200 грн., як за неповний місяць) набула статусу «до виплати», як і донарахована за період з жовтня по грудень 2022 року та з січня по квітень 2023 року доплата до пенсії у щомісячному розмірі 13400 грн. Що стосується періоду травня - грудня 2023 року, то розмір донарахованої «до виплати» суми доплати до пенсії був визначений з урахуванням попередньо нарахованих і виплачених сум, тобто у щомісячному розмірі 8438 грн. (13400-4962 = 8438 грн.). Загальна сума донарахованих і не виплачених на виконання судового рішення склала 200218,00 грн.
Вказана сума заборгованості була підтверджена відповідачем у березні 2024 року і на сьогоднішній день залишається незмінною, що в повній мірі визнається боржником.
Таким чином, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, що набрало законної сили 10.07.2023, відповідачем не виконано в частині виплати на користь ОСОБА_1 суми доплати до пенсії в розмірі 200218,00 грн.
У звіті Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 серпня 2025 року, суб'єкт владних повноважень зауважив на тому, що з урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка №3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11*, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» є Міністерство соціальної політики України, а Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили. І станом на 26.08.2025 рішення суду у справі №460/51088/22 обліковується в Реєстрі судових рішень за №410991.
Згідно Плану доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік, затверджено Головою правління 19.10.2024 року на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було виділено 23008 тис.грн. У листопаді - грудні 2024 року, Пенсійним фондом України було погашено заборгованість за рішеннями суду включно по 19.11.2020. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду має бути визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін. Тимчасовим кошторисом на І квартал 2025 року не передбачено кошти на виконання рішень суду.
Підсумовуючи наведене, суб'єкт владних повноважень зауважував на тому, що невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу заборгованості в розмірі 200218,00 грн. відбувається з причин, які не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Відповідач вважає, що ним вжито достатніх залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення.
Разом з тим звіт не містить доказів вчинення відповідачем всіх можливих активних дій, направлених на виконання судового рішення у повному обсязі.
За змістом частин другої, третьої статті 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Одночасно приписами абзацу другого частини п'ятої цієї ж статті Кодексу визначено, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, шляхом внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Одночасно суд звертає увагу на те, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Відповідно до пунктів 4 - 7 цього Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Згідно з пунктом 3 розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 31.08.2009, проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 18.07.2007.
У випадку внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів, які впливають на доходи та видатки бюджету Пенсійного фонду до бюджету Пенсійного фонду також вносяться зміни (пункт 1 розділу VІII Порядку).
Зокрема, за змістом положень пункту 2 зазначеного розділу Порядку якщо зміни відбуваються у межах затверджених бюджетом Пенсійного фонду показників, рішенням Голови правління вносяться зміни до помісячного розпису основних груп доходів і видатків бюджету та річного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.
Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України (крім випадків перерозподілу видатків державного бюджету в межах головного розпорядника коштів та надання Міністерством фінансів України довідок про зміни до річного розпису бюджету).
На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.
Враховуючи вищенаведене й те, що за твердженнями відповідача бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік ще не затверджений, суд зауважує Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області на необхідності вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, зокрема шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне надати відповідачу новий строк для надання звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, в частині здійснення виплати заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 200218,00 грн., а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її повної сплати.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 03 грудня 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко