Справа № 420/9709/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України, в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України щодо не зазначення у відповіді №5504/1/3.3-25 від 14.03.2025, запитуваної заявою ОСОБА_1 від 09.02.2025 р. інформації про банківські установи України, які надають позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам.
- Зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2025 р. та надати всебічну та об'єктивну відповідь на запитуване питання.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивач відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 27 серпня 2015 року є пенсіонером органів внутрішніх справ України (міліції), отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області по інвалідності внаслідок війни 2 групи (травму отримано при виконанні службових обов'язків).
Позивач, керуючись ч.2 ст.15, ст.19, ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Прем'єр-міністра України Шмигаля Д.А. із письмовою заявою, якою просив:
1. Прийняти заяву до розгляду та розглянути її особисто, відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» враховуючи статус заявника, як особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у термін 15 діб після отримання та реєстрації.
2. Повідомити, які банківські установи України надають позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам.
20.03.2025 р. позивач отримав поштовий конверт, у якому знаходилась відповідь Міністерства у справах ветеранів України від 14.03.2025 р. за №5504/1/3.3- 25, в якій було зазначено, зокрема, що відповідно до Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1175, Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції гідності, членів сімей також осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, і не наділене повноваженнями щодо акумулювання інформації стосовно банківських установ, які надають позику згідно Порядку.
Позивач вказав, що у відповіді від 14.03.2025 р. зазначено, що відповідачу заборонено втручатись у банківську діяльність. Разом з тим, позивач не просив втручатись у банківську діяльність, а просив надати інформацію, яка, вирогідно, мала би бути відомою відповідачу. У цій відповіді не зазначено, що запитуваною інформацією відповідач володіє або не володіє.
Забезпечуючи права та інтереси позивача як ветерана, відповідач, розглядаючи заяву позивача як ветерана, мав би віднайти (звернутись до відповідних джерел) запитувану інформацію.
Розраховуючи, що відповідачем забезпечено функціонування інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів, позивач 09.02.2025 р. звернувся до відповідача. На думку позивача, розгляд заяви було проведено із порушенням принципів повноти та об'єктивності.
Ухвалою від 07.04.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
22.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши таке.
До Мінветеранів з резолюцією Прем'єр-міністра України від 13.02.2025 № Л-3262/15-25/1 надійшла заява ОСОБА_1 від 09.02.2025 (вх. № Л-1570 від 13.02.2025) щодо банківських установ, які надають позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків. В подальшому у додаток до резолюції Прем'єр-міністра України від 13.02.2025 № Л-3262/15-25/1 Кабінет Міністрів України надіслав на адресу Мінветеранів ідентичне електронне звернення ОСОБА_1 від 09.02.2025 (вх. № Л-1582 від 13.02.2025). Мінветеранів розглянуло вказані заяви та листом від 14.03.2025 № 5504/1/3.3-25 повідомило позивача, що не наділене повноваженнями щодо акумулювання інформації стосовно банківських установ, які надають позику відповідно до Порядку надання позики ветеранам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 449.
Відповідач вказав, що позивачем було подане звернення до Прем'єр-міністра України, яке було розглянуто Мінветеранів у межах наданих йому повноважень.
Зміст відповіді повністю відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству, надає позивачу роз'яснення про порядок реалізації права на отримання пільгової позики згідно Закону № 3551-ХІІ та Порядку № 449 та вказує, що рішення щодо позик ухвалюються виключно банками.
Відповідь на зазначене звернення надано у строк, встановлений частиною першою статті 20 Закону України “Про звернення громадян», а саме: протягом місяця з моменту надходження.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.15, ст.ст.19, 20 Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Прем'єр-міністра України Шмигаля Д.А. із письмовою заявою, в якій просив:
1. Прийняти заяву до розгляду та розглянути її особисто, відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» враховуючи статус заявника, як особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у термін 15 діб після отримання та реєстрації.
2. Повідомити, які банківські установи України надають позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам.
Листом від 14.03.2025 р. за №5504/1/3.3-25 Міністерство у справах ветеранів України на виконання доручення Прем'єр-міністра України Д. Шмигаля від 13.02.2025 № Л-3262/15-25/1 та відповідно до листа Управління з питань роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України від 13.02.2025 № Л-3244/15-25/1 розглянуло звернення ОСОБА_1 від 09.02.2025 стосовно інформування про перелік банківських установ, які надають ветеранам війни позику на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків, та в межах компетенції повідомило наступне:
«Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 19 частини першої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) визначено, що особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи мають право на одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм надання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок, передбаченої статтями 12-16 Закону, визначений Порядком надання позики ветеранам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 № 449 (далі - Порядок).
Пунктами 2-6 Порядку визначено наступне.
Право на отримання позики мають учасники бойових дій (стаття 6 Закону), особи з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 Закону), учасники війни (стаття 9 Закону), члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10 Закону), члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (стаття 10-1 Закону), та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 11 Закону).
Позика надається банками на умовах, визначених договором.
Позика надається у національній валюті та погашається протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва або згідно з договором.
Банки розглядають звернення осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, за наявності в них посвідчення, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни». Розміри позики визначаються банками.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до частини першої та другої статті 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність» банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України.
Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.
Частиною четвертою статті 5 цього Закону визначено, що органам державної влади і органам місцевого самоврядування будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 6 Господарського кодексу України також встановлена заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1175 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2020 № 276), Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України і не наділене повноваженнями щодо акумулювання інформації стосовно банківських установ, які надають позику згідно Порядку».
Не погодившись із зазначеною відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно частини 1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Суд зазначає, що відповідь Міністерства у справах ветеранів України містить роз'яснення позивачу про порядок реалізації права на отримання пільгової позики згідно із Законом № 3551-ХІІ та Порядком № 449 та вказує, що рішення щодо позик ухвалюються виключно банками. Разом з тим, у своїй заяві позивач не просив надавати роз'яснень про порядок реалізації права на отримання пільгової позики. У зверненні позивач просив повідомити інформацію щодо того, які банківські установи надають такі пільгові позики.
Суд бере до уваги доводи позивача, що з наданої відповідачем відповіді вбачається, що останнім не зазначено, чи володіє або не володіє відповідач запитуваною інформацією.
Якщо відповідач запитуваною інформацією володіє, вона має бути надана позивачу на його звернення.
Якщо ж відповідач такою інформацією не володіє, і питання, порушені у зверненні позивача, не входять до повноважень відповідача, то відповідно до приписів наведеної вище ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" таке звернення в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Однак, відповідач зазначених вище дій, в залежності від наявності чи відсутності у нього запитуваної інформації та повноважень на її отримання, не вчинив.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.
Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міністерства у справах ветеранів України (адреса: вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України щодо не зазначення у відповіді №5504/1/3.3-25 від 14.03.2025, запитуваної заявою ОСОБА_1 від 09.02.2025 р. інформації про банківські установи України, які надають позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам.
Зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2025 р. та надати всебічну та об'єктивну відповідь на запитуване питання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів