з питань закриття провадження у справі
03 грудня 2025 рокусправа № 380/20397/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогами:
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 15.09.2017;
-Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017 без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції та з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою судді від 15.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №84990 від 23.10.2025) мотивоване тим, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/19055/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з тим самим предметом та з тих самих підстав. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року у справі № 380/19055/23 позов було задоволено повністю, рішення набрало законної сили та виконано відповідачем. Відповідач вказує на неприпустимість повторного розгляду тотожного адміністративного позову.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Закриття провадження у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно
якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, слід перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі№ 9901/433/18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони,предмет і підстави позову.
Судом встановлено, що у справі № 380/19055/23 було питання щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.09.2017.
Водночас, зі змісту позовної заяви у справі № 380/20397/25 предметом позову є визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 15.09.2017.
Проаналізувавши вищевказані позовні вимоги, суд висновує, що судами не розглядались позовні вимоги, вказані у цьому адміністративному позові, зокрема, щодо застосування військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року№1078, та не надавалась правова оцінка обставинам справи та діям відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 15.09.2017 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Проаналізуваши розрахунок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017 позивачу, зауважую, що військовою частиною НОМЕР_1 НГ України виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/19055/23, оскільки нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення.
Натомість, у цій справі на підставі отримання позивачем вищевказаного розрахунку індексації грошового забезпечення виник новий спір.
Обгрунтовуючи підстави позову, позивач у позовній заяві зазначає, що цього разу відповідачем порушено інші вимоги постанови КМУ № 1078 від 17 липня 2003 року, а саме: абз.4-5 п.5, які передбачають наступне: «якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру».
Таким чином, у цій справі позивач оскаржує не дії відповідача в частині ненарахування індексації грошового забезпечення через неправильність базового місяця, який було враховано, а протиправність бездіяльності відповідача в частині неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Відповідачем не надано достатніх доказів того, що предмет спору та підстави у даній справі є повністю ідентичними до тих, що були розглянуті у справі № 380/19055/23. Наявність попереднього судового рішення щодо частини спірних правовідносин не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом своїх прав, які виникли в інший період або ґрунтуються на інших фактичних обставинах.
Щодо доводів відповідача, щодо пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом цього спору є протиправна бездіяльність відповідача, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 15.09.2017.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Виникнення правовідносин у разі порушення законодавства про оплату праці з вимогами про стягнення заробітної плати відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Зокрема, вказані висновки щодо застосування норм права підтримані Верховним Судом в постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 02.03.2023 у справі №460/14618/21, які суд враховує відповідно до ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до частин третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду та з урахуванням ч.2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), суд дійшов висновку, що у разі звернення позивачем до суду з позовом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, строк звернення до суду не обмежувався будь-яким строком, а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022, яким внесено зміни до ст.233 Кодексу законів про працю України та який набрав чинності 19.07.2022, не передбачено положень які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Відтак, позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відсутні
З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені на даній стадії відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 НГУ про закриття провадження у адміністративній справі № 380/20397/25 - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
СуддяГрень Наталія Михайлівна