03 грудня 2025 рокусправа № 380/19231/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Брендек» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій,
Приватне підприємство «Брендек» (далі - ПП «Брендек», позивач), від імені якого діє представниця Гірник О.О., звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 38253 від 28 серпня 2024 року про відповідність ПП «Брендек» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області виключити ПП «Брендек» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не розкрив змісту сумнівів, які спонукали його до прийняття рішення про відповідність ПП «Брендек» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Водночас позивач реалізував можливість та надав контролюючому органу належні докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій у серпні-жовтні 2022 року. Це були крайні господарські операції ПП «Брендек» до включення у перелік ризикових суб'єктів господарювання. Після цього і до моменту подання позовної заяви підприємство господарської діяльності не здійснювало. Тому висновки відповідача щодо недостатності трудових та інших ресурсів для здійснення діяльності за період 01.05.2024 р. по 29.08.2024 рік не відповідають фактичним обставинам та свідчать про протиправність оскаржуваного рішення.
Відповідач позов не визнає, представник ГУ ДПС у Львівській області подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову ПП «Брендек» відмовити. Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ПП «БРЕНДЕК» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Так, за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв'язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ПП «БРЕНДЕК», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); Подані платником документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості.
Суд вивчив аргументи сторін, дослідив долучені до справи докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
ПП «Брендек» (ідентифікаційний код 43626379 зареєстроване як юридична особа 20.05.2020, основний вид діяльності за КВЕД 73.11 «Рекламні агентства» (виписка з ЄДР, а.с.21).
Комісія ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) за результатами опрацювання податкової інформації встановила проведення ПП «Брендек» фінансово-господарських операцій без наявності трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності підприємства та 16.11.2022 прийняла рішення № 45296 (а.с.12) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
ПП «Брендек» скерувало до ГУ ДПС у Львівській області пояснення від 19.08.2024 №19/24 (а.с.9) для виключення платника податку з числа ризикових (вх.1 від 21.08.2024), просило Комісію прийняти рішення про невідповідність ПП «Брендек» ознакам ризиковості платника ПДВ. До пояснення долучило копії договору суборенди №00109/22 від 01.09.2022, договору поставки 18/08 від 18.08.2022 р., платіжної інструкції №14 від 28.10.2022, видаткової накладної №ЛВ221130/10 від 31.10.2022., договору поставки 1010/22-1 від 10.10.2022 та видаткової накладної №1 від 31.10.2022 (а.с.13-25).
Комісія за наслідками опрацювання наявної податкової інформації, пояснень платника ПДВ та долучених ним документів дійшла висновку, що платник не спростував відповідність ПП «Брендек» п. 8 Критеріїв ризиковості платника рішення та прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.08.2024 № 38253 з огляду на таке:
- наявна податкова інформація з інформаційних баз даних ДПС України та даних ЄРПН свідчить, що ПП «Брендек» в період з 01.05.2024 по 29.08.2024 не здійснювало господарських операцій з постачання,
- згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
- платник не надав на розгляд Комісії документів на спростування підстав для включення до ризикових, оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості (не надані банківська виписка з особових рахунків, розрахунковий документ, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), складські документи (iнвентаризацiйнi описи), первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 19-1.1. статті 19 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; 19-1.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 19-1.1.41. організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами; 19-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
За визначенням, наведеним в статті 41 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу дає стаття 71 ПК України. Так, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.5. за наслідками податкового контролю.
Відповідно до пп. “а», “б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», відповідно до якої затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком №1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Так, пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до норм Порядку №1165:
26. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.
44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів суд керується такими мотивами:
прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що може призводити до зупинення реєстрації складених цією особою податкових накладних в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку.
Оцінюючи наведені відповідачем аргументи та додані платником податку до його пояснень документи докази суд враховує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку (пункт 6 Порядку №1165).
При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Суд враховує, що 16.11.2022 комісія ГУ ДПС у Львівській області розглянула питання щодо відповідності ПП «Брендек» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, провела моніторинг та аналіз інформаційних баз даних щодо фінансово-господарських операцій позивача та встановила проведення фінансово-господарських операцій без наявності трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності підприємства. Відповідно, за результатами опрацювання наявної податкової інформації комісія прийняла обґрунтоване рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Відповідно до абз.7-19 п.6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов'язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку. 21.08.2024 позивач ініціював розгляд контролюючим органом питання про невідповідність ПП «Брендек» критеріям ризиковості платника податку, надав контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження повідомлених ним обставин.
Щодо доводів позивача відносно відсутності вичерпного переліку документів для цілей надання позивачем пояснень для виключення платника податку з переліку ризикових, то слід визнати, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників, дійсно не існує. Пункт 6 Порядку №1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності його господарської діяльності не є універсальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Суд вважає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та особливостей певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей припинення реєстрації позивача як ризикового. Суд також враховує, що позивач мав реальну можливість в період з 16.11.2022 по 21.08.2024 подати запит та з'ясувати у контролюючого органу всю незрозумілу/недостатню інформацію для належної підготовки пояснень.
Комісія ГУ ДПС у Львівській області за наслідками дослідження фінансово-господарської діяльності платника та наданих ним документів дійшла висновку, що отримана інформація не спростовує відповідність ПП «Брендек» критеріям ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Суд вважає такий висновок обґрунтованим, оскільки надані платником податку документи дозволяють оцінити одну господарську операцію цього підприємства, що відбулася за двадцять місяців до дати подання цих пояснень. Разом з тим, платник податків не надав доказів: - наявності в нього трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; - первинних документів на підтвердження ведення складського обліку та зберігання товарно - матеріальних цінностей, банківських виписок чи інших розрахункових документів, що підтверджували б проведення ним розрахунків з постачальником товару ТОВ «Кавер енерджі плюс» за описаною в поясненнях операцією поставки; - актів приймання-передачі послуг та розрахункових документів, що свідчили б про реальне виконання доданих до пояснень договорів оренди/суборенди основних засобів (склад, автомобіль). Отже, за результатами опрацювання отриманої від платника документів інформації та документів, а також наявної податкової інформації комісія обґрунтовано прийняла рішення 27.08.2024 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Віднесення платників податків до ризикових по суті є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Законодавче регулювання спірних правовідносин передбачає баланс обов'язків податкового органу та прав платника податків. У цій ситуації опрацьована відповідачем податкова інформація є достатньою для реагування на неї шляхом прийняття оскарженого рішення. Водночас позивач не спростував фактів, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. Оскаржене рішення відповідача є підставою для посилення моніторингу за діями платника ПДВ на стадії реєстрації виписаних ним податкових накладних, а не видом/формою податкової відповідальності. Перевірка контролюючим органом платника податку на відповідність критеріям ризиковості здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Отже, позивач має можливість належними документами довести обґрунтованість виписки ним податкових накладних за наслідками своїх господарських операцій та за результатами їх моніторингу розраховувати на прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію виданих ним податкових накладних.
З огляду на наведені мотиви суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прийняте контролюючим органом правомірно, тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович