03 грудня 2025 рокусправа № 380/17033/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (далі - ТОВ «Теплоарматура», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.09.2025, просить визнати протиправними та скасувати: 1) рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2025 № UA209000/2025/900477/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2025 № UA209170/2025/064173; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 07.08.2025 № UA209000/2025/900478/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.08.2025 № UA209170/2025/064174; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 11.08.2025 № UA209000/2025/900482/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2025 № UA209170/2025/064189; 4) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 11.08.2025 № UA209000/2025/900483/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2025 № UA209170/2025/064190.
На обґрунтування позовних вимог повідомив, що 04.03.2024 році уклав із компанією HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 04-03/24-ТА, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити в період дії контракту, а покупець прийняти то сплатити санітарно-технічне та інженерне обладнання, що визначаються у попередньому або комерційному рахунках. З метою митного оформлення товару 07.08.2025 та 08.08.2025 позивач подав митні декларації № 25UA209170068123U4, №25UA209170068148U9, № 25UA209170068511U0, № 25UA209170068512U0 та пакети документів, які підтверджують митну вартість товарів, які імпортуються. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що заявлена митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлені числові відомості митної вартості. Виходячи з таких мотивів митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача та вказує, що дійсна вартість товару підтверджується наданими документами, тому рішення суперечать вимогам законодавства, є безпідставними та необґрунтованими. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, було знайдено розбіжності у вазі, умовах поставки, що свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
ТОВ «Теплоарматура» (покупець) та компанія HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD (продавець) уклали контракт № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити в період дії контракту, а покупець прийняти то сплатити санітарно-технічне та інженерне обладнання, що визначаються у попередньому або комерційному рахунках. Відповідно до п. 2.1 ціни, асортимент та кількість Товару погоджуються сторонами у Попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього контракту. Валютою платежу за цим Контрактом є долар США. Згідно з п. 2.3 загальна вартість Контракту становить 110000000 доларів США (один мільйон сто тисяч доларів США). Відповідно до пункту 2.4 оплата за товар, що постачається згідно з Попереднім або комерційним інвойсами, здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника на таких умовах: - 30% вартості кожної партії товару - передплата після підтвердження попереднього рахунку; - 70% вартості кожної партії товару - протягом 7 днів після отримання копії коносаменту. Відповідно до п. 2.5 Усі витрати, пов'язані з банківським переказом коштів несе Покупець.
Позивач з метою митного оформлення товару, придбаного на підставі зовнішньоекономічного контракту № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, 07.08.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170068123U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6мм: Відвід сталевий 90 DN 76х3 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ - 600шт. Відвід сталевий 90 DN 89х3,2 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -948шт. Відвід сталевий 90 DN 108х3,6 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -948шт. Відвід сталевий 90 DN 159х4,5 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -228шт. Відвід сталевий 90 DN 219х5 DIN 2605. Загальна вартість - 14380,78 USD.
Разом з митною декларацією № 25UA209170068123U4 в якості підстави для застосування основного методу декларант до митного контролю надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист (Packing list) № UKR241219/1 від 26.05.2025; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № UKR241219 від 19.12.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219 від 26.05.2025; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/1 від 26.05.2025; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM25060003 від 01.06.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 04.08.2025; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C1309A0216/00040 від 06.06.2025; - статус особи, яка подає митну декларацію №2; - некласифікований комерційний документ Ком.проп. від 18.12.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 15.01.2025; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 18.07.2025; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 825 від 05.08.2025; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1-05/08/25 від 05.08.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс від 18.12.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висн. ДЗІ № 11.07.25/1 від 11.07.2025; - розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 18.12.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Кредит нота № 1 від 09.06.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №04-03/24-TA від 04.03.2024; - договір про надання послуг митного брокера №02-17/04 від 17.04.2025; - договір (контракт) про перевезення №08052023 від 08.05.2023; - договір (контракт) про перевезення №10/12 від 06.07.2025; - договір (контракт) про перевезення № 223/ФСР від 09.05.2022; - договір (контракт) про перевезення Заявка № 147 від 12.05.2025; - інші некласифіковані документи Под. док-ти від 07.08.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000142177 від 01.06.2025.
Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064173. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900477/2 від 07.08.2025. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170068279U9, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900477/2 від 07.08.2025, в графі 33 зазначено таке: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- відповідно до п 2.1 Контракту від 04.03.2024 за № 04-03/24-TA ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Наданий до митного оформлення комерційний рахунок (інвойс) № UKR241219/1 від 26.05.2025 року підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 825 від 05.08.2025 р. виставлений на підставі договору № 223/ФСР від 09.05.2022 р. Такий договір укладений між ТОВ «Теплоарматура» та ТОВ ФСР Лоджистікс, Україна. Із даного рахунку не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послух за межами території України щодо обов'язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу. Також не надано іншого документу який містить числові значення необхідні для розрахунку таких витрат у повному обсязі. Рахунком-фактурою від 26.05.2025 №UKR241219/1 передбачено передоплату в розмірі 30% та 70% баланс після копії коносаменту протягом 7 днів. До митного оформлення подано 2 платіжні документи від 15.01.2025 (17961,85USD) та від 18.07.2025 (39633,88USD) що в сумі становить 57595,73USD. Рахунок фактура виставлений на суму 60645,73USD. Також до митного оформлення подано рахунок-проформу від 19.12.2024 № UKR241219 на суму 59872,83USD. Таким чином подані платіжні документи не
можливо ідентифікувати з даною поставкою. Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або
документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару На вимогу митного органу декларантом не подані додаткові документи За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару 1"фітінги", оформленого за МД №UA110130/2025/14839 від 29.07.2025 р. Скоригована митна вартість склала 3,1 дол. США/кг., Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
Позивач з метою митного оформлення товару, придбаного на підставі зовнішньоекономічного контракту № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, 07.08.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170068148U9 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6мм: Відвід сталевий 90 DN 76х3 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -600шт. Відвід сталевий 90 DN 89х3,2 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -948шт. Відвід сталевий 90 DN 108х3,6 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -948шт. Відвід сталевий 90 DN 159х4,5 DIN 2605 НЕВИДИМИЙ ШОВ -228шт. Відвід сталевий 90 DN 219х5 DIN 2605. Загальна вартість - 15941.29 USD.
Разом з митною декларацією № 25UA209170068148U9 в якості підстави для застосування основного методу декларант до митного контролю надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації, що містять відомості щодо ціни товару: - пакувальний лист (Packing list) № UKR241219/2 від 26.05.2025; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № UKR241219 від 19.12.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219 від 26.05.2025; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/2 від 26.05.2025; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM25060003 від 01.06.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 04.08.2025; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 25C1309A0216/00040 від 06.06.2025; - статус особи, яка подає митну декларацію №2; - некласифікований комерційний документ Ком.проп. від 18.12.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 15.01.2025; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 18.07.2025; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 830 від 05.08.2025; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2-05/08/25 від 05.08.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс від 18.12.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висн. ДЗІ № 11.07.25/1 від 11.07.2025; - розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 18.12.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Кредит нота № 1 від 09.06.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №04-03/24-TA від 04.03.2024; - договір про надання послуг митного брокера №02-17/04 від 17.04.2025; - договір (контракт) про перевезення №08052023 від 08.05.2023; - договір (контракт) про перевезення №10/12 від 06.07.2025; - договір (контракт) про перевезення № 223/ФСР від 09.05.2022; - договір (контракт) про перевезення Заявка № 147/1 від 12.05.2025; - інші некласифіковані документи Под. док-ти від 07.08.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000142177 від 01.06.2025.
Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064174. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900478/2 від 07.08.2025. На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170068289U3 від 07.08.2025, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900478/2 від 07.08.2025, в графі 33 зазначено таке: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- відповідно до п 2.1 Контракту від 04.03.2024 за № 04-03/24-TA ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Наданий до митного оформлення комерційний рахунок (інвойс) № UKR241219/2 від 26.05.2025 року підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 830 від 05.08.2025 р. виставлений на підставі договору № 223/ФСР від 09.05.2022 р. Такий договір укладений між ТОВ «Теплоарматура» та ТОВ ФСР Лоджистікс, Україна. Із даного рахунку не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послух за межами території України щодо обов'язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу. Також не надано іншого документу який містить числові значення необхідні для розрахунку таких витрат у повному обсязі. Рахунком-фактурою від 05.08.2025 № 830 передбачено передоплату в розмірі 30% та 70% баланс після копії коносаменту протягом 7 днів. До митного оформлення подано 2 платіжні документи від 15.01.2025 (17961,85USD) та від 18.07.2025 (39633,88USD) що в сумі становить 57595,73USD. Рахунок фактура виставлений на суму 60645,73USD. Також до митного оформлення подано рахунок-проформу від 19.12.2024 № UKR241219 на суму 59872,83USD. Таким чином подані платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою. Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару На вимогу митного органу декларантом не подані додаткові документи За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару 1"фітінги", оформленого за МД №UA110130/2025/14839 від 29.07.2025 р. Скоригована митна вартість склала 3,1 дол. США/кг., Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
Позивач з метою митного оформлення товару, придбаного на підставі зовнішньоекономічного контракту № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, 08.08.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170068511U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6мм: Відвід сталевий 90 DN 76х3 DIN 2605 невидимий шов -600шт. Відвід сталевий 90 DN 89х3,2 DIN 2605 невидимий шов -948шт. Відвід сталевий 90 DN 108х3,6 DIN 2605 невидимий шов -948шт. Відвід сталевий 90 DN 159х4,5 DIN 2605 невидимий шов -228шт. Відвід сталевий 90 DN 219х5 DIN 2605. Загальна вартість - 15380.72 USD.
Разом з митною декларацією № 25UA209170068511U0 в якості підстави для застосування основного методу декларант до митного контролю надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації, що містять відомості щодо ціни товару: - пакувальний лист (Packing list) № UKR241219/3 від 26.05.2025; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № UKR241219 від 19.12.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219 від 26.05.2025; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/3 від 26.05.2025; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM25060003 від 01.06.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 05.08.2025; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C1309A0216/00040 від 06.06.2025; - статус особи, яка подає митну декларацію №2; - некласифікований комерційний документ Ком.проп. від 18.12.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 15.01.2025; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 18.07.2025; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 848 від 06.08.2025; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 06/08/25-1 від 06.08.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс від 18.12.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висн. ДЗІ № 11.07.25/1 від 11.07.2025; - розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 18.12.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №04-03/24-TA від 04.03.2024; - договір про надання послуг митного брокера №02-17/04 від 17.04.2025; - договір (контракт) про перевезення № 01.31.07.2025 від 31.07.2025; - договір (контракт) про перевезення №223/ФСР від 09.05.2022; - договір (контракт) про перевезення №23032021 від 23.03.2021; - договір (контракт) про перевезення Заявка №147/2 від 12.05.2025; - договір (контракт) про перевезення Кредит нота 1 від 09.06.2025; інші некласифіковані документи Под. док-ти від 07.08.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000142177 від 01.06.2025.
Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/064189. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900482/2 від 11.08.2025. На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170069259U3 від 11.08.2025, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900482/2 від 11.08.2025, в графі 33 зазначено таке: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- відповідно до п 2.1 Контракту від 04.03.2024 за № 04-03/24-TA ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Наданий до митного оформлення комерційний рахунок (інвойс) № UKR241219 від 26.05.2025 року підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 848 від 06.08.2025 р. виставлений на підставі договору № 223/ФСР від 09.05.2022 р. Такий договір укладений між ТОВ «Теплоарматура» та ТОВ ФСР Лоджистікс, Україна. Із даного рахунку не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послух за межами території України щодо обов'язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу. Також не надано іншого документу який містить числові значення необхідні для розрахунку таких витрат у повному обсязі. Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Положення № 216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом додатково надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 15.01.2025, від 18.07.2025, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатись рахунком; Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином подані платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою. Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не подані додаткові документи За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару 1"фітінги", оформленого за МД №25UA100340315416U8від 04.08.2025 р. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
Позивач з метою митного оформлення товару, придбаного на підставі зовнішньоекономічного контракту № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, 08.08.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209170068512U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар: Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6мм: Відвід сталевий 90 DN 76х3 DIN 2605 невидимий шов -600шт. Відвід сталевий 90 DN 89х3,2 DIN 2605 невидимий шов -948шт. Відвід сталевий 90 DN 108х3,6 DIN 2605 невидимий шов -948шт. Відвід сталевий 90 DN 159х4,5 DIN 2605 невидимий шов -228шт. Відвід сталевий 90 DN 219х5 DIN 2605. Загальна вартість - 14942,94 USD.
Разом з митною декларацією № 25UA209170068512U0 в якості підстави для застосування основного методу декларант до митного контролю надав документи, зазначені у графі 44 митної декларації, що містять відомості щодо ціни товару: - пакувальний лист (Packing list) № UKR241219/4 від 26.05.2025; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № UKR241219 від 19.12.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219 від 26.05.2025; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/4 від 26.05.2025; - коносамент (Bill of lading) № ZJSM25060003 від 01.06.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 06.08.2025; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C1309A0216/00040 від 06.06.2025; - статус особи, яка подає митну декларацію №2; - некласифікований комерційний документ Ком.проп. від 18.12.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 15.01.2025; - банківський платіжний документ, що стосується товару Свіфт від 18.07.2025; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 849 від 06.08.2025; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 06/08/25-2 від 06.08.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс від 18.12.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Висн. ДЗІ № 11.07.25/1 від 11.07.2025; - розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 18.12.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Кредит нота № 1 від 09.06.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №04-03/24-TA від 04.03.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 02-17/04 від 17.04.2025; - договір (контракт) про перевезення № 01.31.07.2025 від 31.07.2025; - договір (контракт) про перевезення № 03/01-25 від 01.01.2025; - договір (контракт) про перевезення № 223/ФСР від 09.05.2022; - договір (контракт) про перевезення № 23032021 від 23.03.2021; - договір (контракт) про перевезення Заявка № 147/3 від 12.05.2025; - інші некласифіковані документи Под. док-ти від 7.08.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000142177 від 01.06.2025.
Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/064190. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900483/2 від 11.08.2025. На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 25UA209170069260U6 від 11.08.2025, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900483/2 від 11.08.2025, в графі 33 зазначено таке: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:- відповідно до п 2.1 Контракту від 04.03.2024 за № 04-03/24-TA ціни, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойсом погоджуються істотні умови Контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Наданий до митного оформлення комерційний рахунок (інвойс) № UKR241219/4 від 26.05.2025 року підписаний лише стороною Продавця та не містить підпису та печатки Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 849 від 06.08.2025 р. виставлений на підставі договору № 223/ФСР від 09.05.2022 р. Такий договір укладений між ТОВ «Теплоарматура» та ТОВ ФСР Лоджистікс, Україна. Із даного рахунку не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послух за межами території України щодо обов'язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу. Також не надано іншого документу який містить числові значення необхідні для розрахунку таких витрат у повному обсязі. Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Положення № 216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом додатково надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 15.01.2025, від 18.07.2025, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатись рахунком; Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином подані платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою. Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товаруНа вимогу митного органу декларантом не подані додаткові документи За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару 1"фітінги", оформленого за МД №25UA100340315416U8від 04.08.2025 р. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 МК України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (частина четверта, п'ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами та робить такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. При митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, що були достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом.
Як видно з матеріалів справи, відповідач фактично витребував усі визначені у статті 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржувані рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями пункту 2 частини 4 статті 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
І. Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд керується такими мотивами:
в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900477/2 від 07.08.2025, № UA209000/2025/900478/2 від 07.08.2025, №UA209000/2025/900482/2 від 08.08.2025, № UA209000/2025/900483/2 від 08.08.2025 відповідач вказував про встановлення однотипних розбіжностей, а саме:
- щодо підписання інвойсу лише стороною продавця та відсутності підпису покупця, то відповідач не довів, яким чином наявність/відсутність у інвойсі підпису та печатки замовника могло вплинути на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів;
- щодо зауваження митного органу про те, що із даних рахунків не вбачається понесення додаткових витрат на надання брокерських послух за межами території України щодо обов'язкового оформлення транзитної декларації Т1 по території Євросоюзу, то суд встановив, що декларант надав митному органу отримані від перевізників документи, що підтверджують факт доставки вантажу, а саме: документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товару: коносамент (Bill of lading) № ZJSM25060003 від 01.06.2025; CMR від 04.08.2025; CMR від 05.08.2025; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 829 від 05.08.2025, № 830 від 05.08.2025, № 848 від 06.08.2025, № 849 від 06.08.2025; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг: договір транспортно-експедиторського обслуговування №223/ФСР від 09.05.2022; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом 08052023 від 08.05.2023; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №23032021 від 23.03.2021; договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 10/12 від 06.07.2025; заявки № 147 від 12.05.2025, № 147/1 від 12.05.2025, № 147/2 від 12.05.2025, № 147/3 від 12.05.2025; довідки про транспортні витрати № 1-05/08/25 від 05.08.2025, № 2-05/08/25 від 05.08.2025, № 06/08/25-1 від 06.08.2025, № 06/08/25-2 від 06.08.2025. Отже, всі понесені позивачем витрати на транспортування товарів з Китаю до митного кордону України, повністю підтверджені банківськими платіжними документами.
- щодо тверджень митного органу про те, що надані платіжні документи неможливо ідентифікувати до конкретної поставки товару, суд зазначає таке.
Продавцем товару були виставлені загальний рахунок-проформа та рахунок фактура, а саме: Рахунок-проформа (Proforma invoice) №UKR241219 від 19.12.2024 на суму 59872,83 доларів США; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UKR241219 від 26.05.2025 на суму 60645,73 доларів США. На виконання умов контракту та зазначених рахунку-проформи та рахунку-фактури, було відвантажено 4 партії товару за наступними додатковими документами: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/1 від 26.05.2025 на суму 14380,78 долари США; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/2 від 26.05.2025 на суму 15941,29 долари США; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/3 від 26.05.2025 на суму 15380,72 долари США; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR241219/4 від 26.05.2025 на суму 14942,94 долари США. Отже загальна вартість по 4 поставках (4 контейнера) становить: 14380,78 + 15941,29 +15380,72 + 14942,94 = 60 645,73 долари США. Всього позивачем було здійснено 4 поставки товару на суму - 60 645,73 долари США, які позивач оскаржує в цій позовній заяві. Позивачем банківськими переказами було сплачено загальну суму 57595,73 долари США. Суд також враховує пояснення позивача, що у зв'язку із затримкою виробництва товарів експортер надав імпортеру компенсацію у розмірі 3050 дол. США, що підтверджується кредитною нотою № 1 від 09.06.2025 року, яка подавалась до митного оформлення. Отже, імпортер з урахуванням компенсації (60 645,73 - 3050 = 57 595,73 долари США) здійснив повну оплату за товар. Таким чином, в наданих відповідачу платіжних документах містяться відомості про платника - ТОВ «Теплоарматура», бенефеціара (отримувача), суму платіжної операції, реквізити контракту та інвойсу, що відповідає даним, заявленим до митного оформлення та дає можливість ідентифікувати дану зовнішньоекономічну операцію. Зазначені платіжні інструкції кореспондуються з іншими комерційними і транспортними документами та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про платника, отримувача, суму платіжної операції, а отже є документами, які підтверджують митну вартість.
- у оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що «для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжну інструкцію в іноземній валюті, яка не може бути взята до уваги як банківський платіжний документи, що стосується оцінюваних товарів оскільки не відповідає вимогам Закону № 2473 та Постанови № 216, не містить обов'язкових реквізитів, визначених у Постанові № 216, а зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. Так, приписами частини 10 статті 58 МК України визначено вичерпний перелік витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. При цьому, комісія банків-посередників за здійснення платежу до цього переліку не входить, а тому, не впливає на складові митної вартості. Суд дослідив зміст банківських платіжних документів (платіжні інструкції в іноземній валюті №4 від 15.01.2025 (на суму 17961,85 долари США) та № 52 від 18.07.2025 (на суму 39633,88 долари США)) й зазначає, що такі містять інформацію про платника, отримувача коштів, суму, валюту, а також призначення цього платежу, де чітко міститься посилання на Контракт та відповідний інвойс за яким здійснювався необхідний платіж. На підставі дослідження таких банківських платіжних документів суд констатує, що платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 15.01.2025 та № 52 від 18.07.2025 стосуються оплати вартості товару за договором № 04-03/24-ТА від 04.03.2024, та проформи інвойсу № UKR241219. Зазначені банківські платіжні документи підписані електронним цифровим підписом підприємства та містять усі реквізити, встановлені Національним банком України.
З огляду на таке, суд дійшов висновку про те, що ідентифікація наданих платіжних доручень до сплати коштів саме за надану до митного оформлення партію товару підтверджується іншою інформацією з платіжного доручення: номером та датою контракту, номером та датою рахунку-фактури, сумою за поставлену партію товару, назвою отримувача коштів та назвою відправника. Крім того, в усіх наданих платіжних документах зазначено постачальника, покупця, номера валютних рахунків, номер контракту, номер рахунку на передплату, вартість партії, які у сукупності ідентифікують передплату коштів саме за імпортовану партію товару.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Сікер» митної вартості декларованого товару за основним методом.
ІІ. оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:
письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування методу визначення митної вартості за резервним методом обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номерів та дат митних декларацій, де рівень митної вартості такого подібного товару вищий.
В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товару, в яких митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які з неочевидних суду причин були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваних рішень.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900477/2 від 07.08.2025, № UA209000/2025/900478/2 від 07.08.2025, № UA209000/2025/900482/2 від 11.08.2025 та № UA209000/2025/900483/2 від 11.08.2025 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Оскільки фактичною підставою прийняття рішень про відмову в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) № UA209000/2025/900477/2, №UA209000/2025/900478/2, № UA209000/2025/900482/2 та № UA209000/2025/900483/2 є протиправними рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування карток відмови № UA209170/2025/064173, № UA209170/2025/064174, №UA209170/2025/064189, №UA209170/2025/064190 також підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати 1) на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частина перша статті 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
1. Враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
2. Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України). За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії: - договору № 04/04/24 про надання правової допомоги від 04.04.2024; - додаткової угоди № 2 від 03.04.2025 до вищевказаного Договору про надання правової допомоги; - акт наданих послуг від 13.10.2025; - рахунок-фактуру від 10.09.2025 на суму 50000 грн; - платіжну інструкцію № 2912 від 12.09.2025 на суму 50000 грн.
Зважаючи на характер спірних правовідносин та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат позивача на правову допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи. Суд звертає увагу, що ця категорія справ належить до справ незначної складності, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна велика кількість рішень цієї категорії, а в провадженні ЛОАС є значна кількість аналогічних справ між тими ж сторонами (№ 380/16722/25, №380/18761/25, № 380/13700/25, № 380/12111/25 та ін.), що значно спрощує та скорочує час на написання позовної заяви. Тому суд дійшов висновку, що витрачений на підготовку позовної заяви та написання відповіді на відзив час є завищеним. Враховуючи незначну складність справи, обсяг зробленої адвокатом роботи та клопотання відповідача про зменшення суми витрат, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі, співставній з розміром витрат на сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру в сумі 18946 грн. (1578852,77*1,5%*0,8).
Керуючись ст. ст. 9, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900477/2 від 07.08.2025, № UA209000/2025/900478/2 від 07.08.2025, № UA209000/2025/900482/2 від 11.08.2025 та № UA209000/2025/900483/2 від 11.08.2025, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064173, № UA209170/2025/064174, № UA209170/2025/064189, №UA209170/2025/064190.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (02090, м. Київ, вул.Куренівська, буд. 16 А; код ЄДРПОУ 44721189) судові витрати на сплату судового збору в сумі 28635 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 83 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 18946 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович