Іменем України
02 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/28458/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна" (далі - позивач, ТОВ "ЛХП Україна") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до наказу від 18.09.2020 №1269 фахівцями Головного управління Державної податкової служби у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛХП УКРАЇНА» з питання правомірності декларування суми від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2020 року, за результатами якої було складено акт від 09.10.2020 №491/10-36-07-04/42514786.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період листопад 2019 року - квітень 2020 року на загальну суму 606 185 грн, в тому числі: за листопад 2019 на суму 251 278,46 грн; за грудень 2019 на суму 8 656,31 грн; за січень 2020 на суму 975,33 грн; за лютий 2020 на суму 1 149,45 грн; за березень 2020 на суму 89 806 грн; за квітень 2020 на суму 254 319,42 грн.
На підставі висновків згаданого вище акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 606 185 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 151546 грн.
ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» не погоджується з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем на підставі висновків акта позапланової перевірки 09.10.2020 №491/10-36-07-04/42514786, тому звернулося до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано відзив, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ЛХП Україна» у листопаді 2019 року - липні 2020 року здійснив експорт продукції до Німеччини: частини меблів дерев'яних, виготовлених шляхом наступної обробки: фугування, фрезерування, склеювання, торцювання, шліфування та брашування, стільниці та ніжки до столів, з дуба (Quercus robur), щити дерев'яні з дуба, шліфовані, (щити зібрані з планок за допомогою стругання з 4-х сторін планок та склеювання в щит) Oak edge glued pannel (Quercur robur).).
Контракт №2-12/15E від 01.12.2015, відповідно до якого Покупець (HQLeimholzprofi.de GmBH) замовляє у Продавця (ТОВ «ЛХП УКРАЇНА») товари і зобов'язується придбати всі замовлені Товари, за умови, що товар буде поставлено за кількістю і якістю у відповідності до цього Контракту і відповідних замовлень. Вартість Товарів вказана в специфікаціях, інвойсах та проформах. Підприємство для ведення фінансово - господарської діяльності та отримання фінансового результату має використовувати основні фонди виробничі і невиробничі (які є власності або винаймаються згідно договорів оренди) та кваліфікованих робітників. У зв'язку з тим, що ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» та його контрагент ТОВ «СУМИБУД-С» не відповідали вище переліченим критеріям, а саме: - чисельність працюючих - 1 чол., - основні засоби відсутні; - 20 ОПП не подано.
Таким чином, фізично не могли виготовити дошку дубову необрізну, походження товару невідоме. Враховуючи вищевикладене, операції по ланцюгу постачання від ТОВ «СУМИБУД-С» на адресу ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» і по ланцюгу постачання до ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» не підтверджено в реальному часі.
Сума податкового кредиту з податку на додану вартість, сформована по взаємовідносинах з ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» (ЄДРПОУ 42033557) з порушенням п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
ТОВ «ЛХП Україна» неправомірно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2019 року та завищено суму бюджетного відшкодування у загальній сумі 250000 грн.
В порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ЛХП Україна» неправомірно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту за період листопад 2019 року - квітень 2020 року та завищено суму бюджетного відшкодування у загальній сумі 356184,97 грн, в тому числі за листопад 2019 року на суму 1278,46 грн, за грудень 2019 року на суму 8656,31 грн, за січень 2020 року на суму 975,33 грн, за лютий 2020 року на суму 1149,45 грн, за березень 2020 року на суму 89806 грн, за квітень 2020 року 254319,42 грн.
На підставі вищевикладеного позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №1697/10-36-07-04/39807977.
Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів.
Також, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі №640/28458/20 з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).
Відповідачем на виконання ухвали суду від 03.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надіслано відзив, в якій вказав, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку основним постачальником позивача за перевіряємий період були ПП «Фірма «Вектор» (дошка дубова, пиломатеріали), ТОВ «Компанія Укрліспром» (дошка, послуги сушіння пиломатеріалів), ТОВ «Прагос-Буд» (послуги сушіння деревини), ТОВ «Білком ЛТД» (профіль, пластина, поставка), ТОВ «Інтерент» (оренда обладнання), ТОВ «Промкоменерго» (компенсація за спожиту електроенергію), ТОВ «Бест Вудс ЮА» (дошка дубова), ТОВ «Т-І-М» (пиломатеріали), ТОВ «Велвуд» (пиломатеріали).
Взаємовідносини позивача з ТОВ «Бест Вудс ЮА» (код ЄДРПОУ 42033557) відповідачем було опрацьовано інформацію, а саме основний вид діяльності - 46.73- оптова торгівля, деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Чисельність працюючих - 1 чол. Основні засоби відсутні.
При цьому, ТОВ «Бест Вудс ЮА» має ознаки ризиковості та прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 та встановлено, що в листопаді 2019 року придбало дошку дубову у ТОВ «Сумибуд - С». ТОВ «Сумибуд - С», в якого чисельність працюючих - 1 чол. Основні засоби відсутні.
Підприємство для ведення фінансово - господарської діяльності та отримання фінансового результату має використовувати основні фонди виробничі і невиробничі (які є власності або винаймаються згідно договорів оренди) та кваліфікованих робітників. У зв'язку з тим, що ТОВ «Бест Вудс ЮА» та ТОВ «Сумибуд-С» відсутні основні засоби та працюючі не могли фізично виготовити дубову дошку необрізну, походження товару невідоме.
Враховуючи викладене, операції по ланцюгу постачання від ТОВ «Сумибуд-С» на адресу ТОВ «Бест Вудс ЮА» по ланцюгу постачання до позивача не підтверджено в реальному часі.
Сума податкового кредиту з податку на додану вартість, сформована по взаємовідносинах з ТОВ "БЕСТ ВУДС ЮА" (ЄДРПОУ 42033557) з порушенням п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем неправомірно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2019 року та завищено суму бюджетного відшкодування у загальній сумі 250000,00 грн.
Крім того, згідно бази даних Податковий блок, що використовується ГУ ДПС у Київській області, а саме Аналітичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (відповідно до поданих додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків за період листопад 2019 року - квітень 2020 року) встановлено завищення податково кредиту та бюджетного відшкодування на загальну суму 356184,97 грн. ПДВ по контрагентам, які детально описані в Акті перевірки.
В порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивач неправомірно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту за період листопад 2019 року - квітень 2020 року та завищено суму бюджетного відшкодування у загальній сумі 356184,97 грн, втому числі за листопад 2019 року на суму 1278,46 грн, за грудень 2019 року на суму 8656,31 грн, за січень 2020 року на суму 975,33 грн, за лютий 2020 року на суму 1149,45 грн, за березень 2020 року на суму 89806 грн, за квітень 2020 року 254319,42 грн.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем через підсистему "Електронний суд" надіслано письмові пояснення, в яких зазначено, що операції по ланцюгу постачання від ТОВ «СУМИБУД-С» на адресу ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» і по ланцюгу постачання до ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» не підтверджено в реальному часі.
У зв'язку із цим, контролюючий орган стверджує, що ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» порушено вимоги податкового законодавства. Однак на підтвердження таких доводів відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, та проігнорував твердження позивача про те, що в ланцюгу поставки між ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» до «ТОВ УКРАЇНА» така ланка, як ТОВ «СУМИБУД-С» відсутня.
Основним видом економічної діяльності ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» є виробництво інших меблів (КВЕД 31.09). Діяльністю, відмінною від виробництва меблів, ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» не займається. Реалізація готової продукції, а саме дубових стільниць, дубових ніжок до столів, дубових клеєних меблевих щитів, відбувається за межами території України (експорт). У власності позивача знаходиться обладнання для виробництва меблів з дубової дошки. Для виробництва стільниць, ніжок для столів та меблевих клеєних щитів використовується основна сировина - пиломатеріали, а саме необрізана дубова дошка, обрізна дубова дошка та брусок дубовий (заготовка) відповідних розмірів. Для виготовлення продукції використовується сировина столярної вологості від 8 до 11 % після якісного камерного сушіння. Відтак, з метою здійснення своєї господарської діяльності - виготовлення дерев'яних меблів, позивач уклав договір поставки сировини з ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА», а саме договір постачання пиломатеріалів №46/10-19 від 28.10.2019р., відповідно до умов якого продавець зобов'язувався продати і передати у власність покупця пиломатеріали, а саме дубові свіжопиляні або камерної сушки, обрізані або необрізані, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.
Для виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором, ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» уклало договір купівлі-продажу лісопродукції №138-Л з Національним університетом біоресурсів і природокористування України / відокремлений підрозділ «Боярська лісова дослідна станція», договір поставки лісоматеріалів від 29.10.2019р. №205 з Державним підприємством «Гутянське лісове господарство», а також договір поставки пиломатеріалів з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . Лісоматеріали, придбані у вказаних вище лісових господарств та пиломатеріали, придбані у фізичної особи - підприємця були поставлені ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» на адресу ТОВ «ЛХП УКРАЇНА». Інших ланок в ланцюгу постачання пиломатеріалів на адресу позивача за договором №46/10-19 від 28.10.2019р. не існує.
Позивач надав контролюючому органу та суду всі наявні у нього первинні документи на підтвердження господарських операцій між ним та ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА», та більше, також на підтвердження операцій по всьому ланцюгу постачання, а саме первинні документи між ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» та відповідними лісгоспами та фізичною особою - підприємцем. При цьому, контролюючий орган не надав суду доказів на спростування факту придбання ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» пиломатеріалів у згаданих вище лісгоспів із подальшим їх постачанням на адресу позивача.
Окрім того, факт придбання лісоматеріалів у лісгоспів підтверджується спеціальними первинними документами, а саме ТТН-ліс. Походження лісоматеріалів за номером ТТН-ліс можна перевірити в Єдиному державному реєстрі, шляхом введення серії та номера товарно-супровідного документу в діалоговому вікні на офіційному веб порталі державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (http://open. ukrforest/com/). Копії ТТН-ліс, що були виписані на користь ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» вище вказаними лісгоспами, зареєстровані в Єдиній державній системі електронного обліку деревини, роздруковані з офіційного веб-порталу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» та разом із доказами такої реєстрації містяться в матеріалах справи. Однак, вказані обставини були проігноровані контролюючим органом.
Всі податкові накладні, виписані лісгоспами, та в подальшому ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА», були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому, суми податку на додану вартість за операціями з постачання пиломатеріалів на користь позивача, були перераховані ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» до Державного бюджету України в повному обсязі.
Отже, господарські операції, в тому числі, що здійснювались позивачем в межах взаємовідносин з ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА», відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» та підтверджені усіма необхідними первинними документами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними, товаротранспортними накладними, актом звірки розрахунків, розрахунковими документами), необхідність яких передбачена ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та нормами Податкового кодексу України.
Просив задовольнити позовні вимоги.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна", код ЄДРПОУ 39807977, 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності, буд.24, основний вид діяльності 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.
Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛХП УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 39807977) з питання правомірності декларування суми від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2020 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2020 №491/10-36-07-04/39807977.
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "ЛХП УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 39807977) п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період листопад 2019 року - квітень 2020 року на загальну суму 606185 грн, в тому числі: за листопад 2019 року на суму 251278,46 грн, за грудень 2019 року на суму 8656,31 грн, за січень 2020 року на суму 975,33 грн, за лютий 2020 року на суму 1149,45 грн, за березень 2020 року на суму 89806 грн, за квітень 2020 року на суму 254319,42 грн.
Позивач 28.09.2020 за № 28092020/1 направив до ГУ ДФС у Київській області пояснення та підтверджуючі документи.
На підставі вказаного акта перевірки від 09.10.2020 №491/10-36-07-04/39807977 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020, яким завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 606185 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 151546 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення№1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В матеріалах справи наявні: податкова декларація з ПДВ за липень 2020 року; видаткові накладні №РН-5 від 05.11.2019, №РН-7 від 11.11.2019, №РН-8 від 11.11.2019; договір постачання пиломатеріалів №46/10-19 від 28.10.2019; додаток №1 до договору №46/10-19; додаток №2 до договору №46/10-19; додаток №3 до договору №46/10-19; №РН-12 від 17.12.2019, №РН-13 від 17.12.2019, №РН-14 від 17.12.2019; податкові накладні №1 від 05.11.2019, №3 від 11.11.2019, №4 від 11.11.2019, №5 від 18.11.2019, №6 від 21.11.2019, №7 від 28.11.2019; акти прийому-передачі та копії товарно-транспортних накладних; платіжні доручення № 5102 від 29.10.2019, № 5134 від 11.11.2019, № 5153 від 15.11.2019, №5169 від 18.11.2019, №5175 від 21.11.2019, № 5200 від 28.11.2019, № 5219 від 09.12.2019; акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» за період 2019 року; договір купівлі-продажу продукції від 28.10.2019 №138-Л; платіжні доручення ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» №9 від 28.10.2019, №13 від 07.11.2019, №26 від 21.11.2020, №27 від 21.11.2019, №28 від 21.11.2019, №30 від 25.11.2019, №42 від 04.12.2019; податкові накладні НУБПУ/ відокремлений підрозділ «Боярська лісова дослідна станція» із доказами їх реєстрації в ЄРПН; ТТН-ліс серія МНА №190724 від 02.11.2019, серія МНА №190725 від 02.11.2019, серія МНА №190731 від 08.11.2019, серія МНА №190733 від 09.11.2019, серія МНА №190736 від 09.11.2019, серія МНА №220625 від 13.11.2019, серія МНА №220631 від 22.11.2019, серія МНА №220634 від 25.11.2019, серія МНА №220636 від 26.11.2019, серія МНА №220639 від 28.11.2019, серія МНА №220646 від 04.12.2019, серія МНА №220647 від 04.12.2019 серія МНА №220653 від 09.12.2019; договір поставки від 29.10.2019 №205; платіжні доручення ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» № 11 від 30.10.2019, № 15 від 11.11.2019, № 34 від 29.11.2019, № 45 від 12.12.2019; податкові накладні ДП «Гутянське лісове господарство» із доказами їх реєстрації в ЄРПН; ТТН-ліс серія ХРА №934293 від 14.11.2019, серія ХРБ №102699 від 14.11.2019, серія ХРБ №092172 від 11.12.2019, серія ХРБ №092209 від 14.12.2019; докази реєстрації ТТН-ліс в Єдиній державній системі електронного обліку деревини, роздруковані з офіційного веб-порталу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (http://open.ukrforest/com/); договір постачання матеріалів № 02/09-19 від 02.09.2019; платіжне доручення ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА; видаткові накладні №18 від 01.10.2019, №22 від 07.10.2019 та копії рахунків-фактур №8 від 01.10.2019, № 12 від 07.10.2019; товарно-транспортні накладні № 011019/1 від 01.10.2019, № 071019/1 від 07.10.2019; податкові накладні ФОП ОСОБА_1 із доказами їх реєстрації в ЄРПН; договори з ТОВ «Бінотел», ТОВ «Енерго Світ», ТОВ «Юр-Універсал», ТОВ «Системи кріплення», ТОВ «Компанія Грінтек», ТОВ «Спецгруп Львів», ТОВ «ВКФ Електромотор», ТОВ «Т І М»; платіжні доручення ТОВ «ЛХП УКРАЇНА»; податкові накладні із доказами їх реєстрації в ЄРПН; видаткові накладні, актів приймання-передачі, актів послуг.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно підпункту 4.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до вимог пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно із пунктом 44.1 статті ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
З аналізу наведених норм законодавства, суд вважає, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.
Отже, наявність факту (і це не заперечується відповідачем) належної та повної оплати товару (послуг) є також підтвердженням реальності вчинених між позивачем та його контрагентами господарських операцій.
Доказів на підтвердження незавершених господарських операцій між позивачем та його контрагентами відповідачем до матеріалів справи не надано.
Первинні документи, складені між позивачем і його контрагентами, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів позивача, а відтак підтверджують реальність вчинення господарських операцій.
В акті перевірки не міститься заперечень проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися між позивачем та його контрагентами.
Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій (списання коштів), отримання економічної вигоди, що виражається в отриманні позивачем сировини та матеріалів для подальшого використання у виробничому процесі виготовлення продукції, із подальшою її реалізацією в митному режимі «експорту», є свідченням про спричинення описаними вище господарськими операціями реальних змін майнового стану позивача. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) таких операцій та правомірності формування позивачем витрат із подальшим їх відображенням в бухгалтерському обліку.
Щодо посилання відповідача на відсутність реальної можливості у контрагентів позивача по ланцюгу постачання, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об'єктивної можливості здійснення господарської діяльності з поставки пиломатеріалів та надання послуг, адже у комерційній діяльності поставка товару та надання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, відповідної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення правочинів, умовами яких передбачається відвантаження товару на склад кінцевого покупця, в тому числі із залученням сторонніх суб'єктів господарювання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2018 у справі № К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі № К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Так, з наданих позивачем доказів судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності 28.10.2019 між ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» (покупець) та ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» (продавець) було укладено договір постачання пиломатеріалів №46/10-19, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався продати і передати у власність покупця пиломатеріали, а саме дубові свіжопиляні або камерної сушки, обрізані або необрізані, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.
На виконання умов вказаного вище договору ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» поставлено на користь позивача дошку дубову необрізну, у зв'язку із чим були виписані видаткові накладні №PH-5 від 05.11.2019, №PH-7 від 11.11.2019, №PH-8 від 11.11.2019.
На виконання вимог пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 250 000 грн, а саме податкова накладна №1 від 05.11.2019 на загальну суму 7996,87 грн, в т.ч. ПДВ - 1 332,81грн, податкова накладна №3 від 11.11.2019 на загальну суму 263022,23 грн, в т.ч. ПДВ - 43837,04 грн, податкова накладна №4 від 11.11.2019 на загальну суму 386394,62 грн, в т.ч. ПДВ - 64399,10 грн, податкова накладна №5 від 18.11.2019 на загальну суму 122586,28 грн, в т.ч. ПДВ - 20431,05 грн, податкова накладна №6 від 21.11.2019 на загальну суму 220000 грн, в т.ч. ПДВ - 36666,67 грн, податкова накладна №7 від 28.11.2019 на загальну суму 500000 грн, в т.ч. ПДВ - 83333,33 грн.
З урахуванням авансових платежів, що були здійснені позивачем на користь продавця у листопаді 2019 року, ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» у грудні 2019 року відвантажено на користь ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» попередньо оплачену дошку дубову необрізну, та відповідно, складені видаткові накладні №PH-12 від 17.12.2019, №РН -13 від 17.12.2019, №РН -14 від 17.12.2019.
Придбані дубові пиломатеріали частково передані на сушіння згідно договору про надання послуг з сушіння пиломатеріалів №4/3009-19 від 30.09.2019, решта пиломатеріалів доставлена до виробничих приміщень позивача за адресою м.Бровари, б-р Незалежності, 24.
В матеріалах справи також наявні договір купівлі-продажу лісопродукції №138-Л укладений 28.10.2019 ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» з Національним університетом біоресурсів і природокористування України / відокремлений підрозділ «Боярська лісова дослідна станція» та договір поставки №205 від 29.10.2019 укладений між ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» з Державним підприємством «Гутянське лісове господарство».
Порядок обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки із застосуванням електронних засобів маркування та обліку деревини на підприємствах Держлісагентства України, де запроваджується Єдина державна система електронного обліку деревини у відповідності з Концепцією, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. №1090-р, визначений Тимчасовою інструкцією з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України, що затверджена наказом ДАЛРУ №202 від 27.06.2012р. (надалі - Тимчасова інструкція).
Відповідно до п.1.6, п.1.7 Тимчасової інструкції первинні документи повинні бути складені під частздійснення господарської операції. Первинні документи складаються за допомогою кишенькового персонального комп'ютера (КПК) та роздруковуються на мобільному принтері, а інформація з них передається засобами телекомунікацій до бухгалтерії підприємства, виробничого відділу, інших структурних підрозділів та повинні мати такі обов'язкові реквізити: -найменування підприємства, від імені якого складений документ; - назву документа (форми); - дату і місце складання; - зміст та обсяг господарської операції; - одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); - посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність ї оформлення; - особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики України від 29.11.2013р. №961/707 встановлено, що товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади , цехи) при обліку.
На виконання умов договору купівлі-продажу продукції №138-Л від 28.10.2019, договору поставки №205 від 29.10.2019, а також приписів Тимчасової інструкції, наказу №961/707 від 29.11.2013р., у листопаді та грудні 2019 року Національним університетом біоресурсів і природокористування України / відокремленим підрозділом «Боярська лісова дослідна станція» та Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» була відвантажена лісопродукція на користь ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА», на підтвердження чого складені товаро-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом за формою ТТН- ліс серія МНА №190724 від 02.11.2019, серія МНА №190725 від 02.11.2019, серія МНА №190731 від 08.11.2019, серія МНА №190733 від 09.11.2019, серія МНА №190736 від 09.11.2019, серія МНА №220625 від 13.11.2019, серія МНА №220631 від 22.11.2019, серія МНА №220634 від 25.11.2019, серія МНА №220636 від 26.11.2019, серія МНА №220639 від 28.11.2019, серія МНА №220646 від 04.12.2019, серія МНА №220647 від 04.12.2019, серія МНА №220653 від 09.12.2019, серія ХРА №934293 від 14.11.2019, серія ХРБ №102699 від 14.11.2019, серія ХРБ №092172 від 11.12.2019, серія ХРБ №092209 від 14.12.2019.
Вказані товарно-супровідні документи пройшли реєстрацію в Єдиній державній системі електронного обліку деревини.
Національним університетом біоресурсів і природокористування України та Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для ТОВ «БЕСТ БУДС ЮА» на загальну суму 1255000 грн в т.ч. ПДВ - 209 166,67 грн.
Придбані ТОВ «БЕСТ БУДС ЮА» лісоматеріали у вказаних вище державних лісгоспів оплачені у повному обсязі (в т.ч . ПДВ ), що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.
02.09.2019 ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» уклало договір купівлі-продажу пиломатеріалів №02/09-19 з ФОП ОСОБА_1 . На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 відвантажила на користь ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» дошку дубову необрізну на загальну суму 240 392,40 грн, в т.ч. ПДВ 40 065,40 грн, виписала видаткові накладні №18 від 01.10.2019, №22 від 07.10.2019.
Факт поставки придбаних пиломатеріалів підтверджується товарно-транспортними накладними №011019/1 від 01.10.2019, №071019/1 від 07.10.2019.
Податкові накладні №2 від 01.10.2019, №5 від 07.10.2019, складені ФОП ОСОБА_1 , зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, наданими позивачем належними та допустимими доказами підтверджується факт придбання лісоматеріалів у Національного університету біоресурсів і природокористування України / відокремленим підрозділом «Боярська лісова дослідна станція», ДП «Гутянське лісове господарство», а також пиломатеріалів у ФОП ОСОБА_1 , їх поставка на користь ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА».
Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи, суд вважає доведеним факт придбання лісоматеріалів для подальшої їх реалізації на користь позивача за іншим ланцюгом постачання, ніж описаний в акті перевірки.
ТОВ «СУМИБУД-С» у ланцюгу постачання до ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» відсутній.
Також суд враховує, що позивач в ході проведення документальної перевірки надав відповідачу всі наявні первинні бухгалтерські документи, передбачені нормами чинного законодавства, складені у відповідності до вимог закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які підтверджують факти реального здійснення господарських операцій з контрагентами товариства.
Контролюючий орган в ході проведення перевірки не встановив, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, що містять недостовірні дані установлені судом, та що придбані дубові пиломатеріали не використовувалися в господарській діяльності ТОВ «ЛХП УКРАЇНА», а саме в ході виготовлення основної продукції із подальшим здійсненням експортних операцій.
Суд також зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання в оподатковуваних операціях. Порушення постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником ПДВ - покупцем товару норм статті 198 ПК України щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. За вказаних обставин суд констатує, що висновки відповідача щодо нереальності придбання пиломатеріалів, та вказівка на ланцюгу постачання - ТОВ « СУМИБУД- С» - ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» - ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» є хибними та спростовуються наявними первинними документами.
Зважаючи на викладене, господарські операції, що здійснювались позивачем в межах взаємовідносин з ТОВ «БЕСТ ВУДС ЮА» відображені у бухгалтерському обліку позивача та підтверджені належними та допустимими доказами - первинними документами, необхідність яких передбачена статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а висновки контролюючого органу щодо завищення ТОВ «ЛХП УКРАЇНА» податкового кредиту та бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з цим контрагентом на суму 250000 грн є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: неправомірного віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту за період листопад 2019 року - квітень 2020 року та завищено суму бюджетного відшкодування у загальній сумі 356184,97 грн, в тому числі за листопад 2019 року на суму 1 278,46 грн, за грудень 2019 року на суму 8 656,31 грн, за січень 2020 року на суму 975,33 грн, за лютий 2020 року на суму 1 149, 45 грн, за березень 2020 року на суму 89 806 грн, за квітень 2020 року 254 319,42 грн, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою провадження господарської діяльності, в період з листопада 2019 року по квітень 2020 року позивачем придбавались товари і послуги у таких контрагентів, як ТОВ «Компанія Грінтек», ТОВ «ТФМ», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Бінотел», ТОВ «ЗЗКМ», ТОВ «Енерго Світ», ТОВ «Юр-Універсал», ТОВ «Системи кріплення», ТОВ «Ембер Інтернешнл», ТОВ «Спецгруп Львів», ТОВ «ВКФ Електромотор», ТОВ «Євроспецімпорт», ТОВ «Т-I-М» на загальну суму 2 137 109,683, в т.ч. ПДВ - 356 184,97 грн.
Податкові накладні, що були складені вказаними вище контрагентами, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до приписів ст.201 ПК України.
Позивачем в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючому органу були надані відповідні підтверджуючі документи, а саме: договори, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (послуг), платіжні документи, товаро-транспортні накладні Товари, а також послуги, що придбавались позивачем у згаданих контрагентів, були оплачені в повному обсязі. Перелічені контрагенти позивача є суб'єктами господарювання реального сектора економіки, сумнівів щодо реальності операцій між позивачем та переліченими товариствами у контролюючого органу в ході проведення документальної перевірки не виникало.
Як вже зазначав суд раніше пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України ), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені ( нараховані ) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4. статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200'.3 статті 200' цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та /або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та / або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду.
Аналіз вказаних норм ПК України дає підстави для висновку, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у платника виникає у зв'язку з від'ємним значенням ПДВ. Для отримання бюджетного відшкодування важливо щоб сума ПДВ, що сформувала від'ємне значення виникла на підставі реальних господарських операціях та була підтверджена належними первинними документами, а також щоб виконувались умови передбачені п.200.4 ст.200 П К України в частині фактичної сплати податку на додану вартість постачальникам товарів, робіт, послуг або до Державного бюджету, та не перевищувала реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ на момент подання декларації.
Так, на момент подання позивачем декларації з ПДВ за липень 2020 року від'ємне значення суми, розрахованої згідно п.200.1 ст.200 ПК України, та різниця між рядком 9 («Усього податкових зобов'язань» ) та рядком 19 («Від'ємне значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду») податкової декларації з ПДВ складає 3 273 857 грн.
На момент подання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року кредиторська заборгованість за товари/роботи/послуги перед постачальниками відсутня. Сплата ПДВ постачальникам здійснена позивачем в повному обсязі. Всі суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, визначених у податкових накладних, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки тільки при відсутності зареєстрованої податкової накладної покупець не може віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту. Факт придбання товару підтверджується подальшим його використанням у господарській діяльності товариства.
Пунктом 200.7 ст.200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ
Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів / послуг.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо неправомірності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за період листопад 2019 року - квітень 2020 року та завищення суми бюджетного відшкодування у загальній сумі 356 184,97 грн, в тому числі за листопад 2019 року на суму 1 278,46 грн, за грудень 2019 року на суму 8 656,31 грн, за січень 2020 року на суму 975,33 грн, за лютий 2020 року на суму 1 149, 45 грн, за березень 2020 року на суму 89 806 грн, за квітень 2020 року 254319,42 грн.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій позивача з контрагентами, меті та цілям діяльності платників податків, збитковості таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, виконання робіт, надання послуг.
Не доведено цього і під час розгляду спору в суді.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від №1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до суду за платіжним дорученням № 6254 від 12.11.2020 сплачено судовий збір у розмірі 11365,97 грн.
Оскільки позов задоволено, тому суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вказані вище судові витрати.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна" (код ЄДРПОУ 39807977, 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності, буд.24) до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797, 03151, м. Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1697/10-36-07-04/39807977 від 02.11.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11365 (одинадцять тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 97 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова