18 листопада 2025 року справа №320/3255/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 13.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з березня 2021 року по грудень 2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50% грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з березня 2021 року по грудень 2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення;
- поновити ОСОБА_1 строки звернення до суду з вказаним позовом та прийняти до розгляду зазначений позов;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України всі понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням наданих суду заяв про уточнення позовних вимог, зареєстрованих канцелярією суду 22.03.2024 та 25.03.2024, позивач зазначає, що з 07.11.2015 проходить службу в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, нині обіймає посаду інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №2 УПП у м. Києві ДПП. У липні 2023 року представником позивача подано адвокатський запит до УПП у м. Києві ДПП щодо нарахування і виплати грошового забезпечення; у відповідях від 09.08.2023 та 31.08.2023 надано архівні відомості, які, на переконання позивача, підтверджують відсутність нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 31.10.2017 та неповну виплату доплати, передбаченої постановою КМУ від 29.04.2020 №375, у період з березня 2021 року по червень 2023 року включно.
У частині вимог щодо індексації позивач посилається на статті 3, 62, 94 Закону України №580-VIII "Про Національну поліцію", згідно з якими поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення, а грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Як законодавчу базу індексації позивач наводить Закон України №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (статті 1, 2, 4), за яким індексації підлягають грошові доходи, зокрема грошове забезпечення, у межах прожиткового мінімуму, а підставою індексації є перевищення індексом споживчих цін порогу індексації 103%. Додатково позивач посилається на Закон України №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", де індексацію доходів віднесено до обов'язкових державних соціальних гарантій для всіх підприємств, установ і організацій. Позивач звертає увагу, що за офіційними даними індекс споживчих цін у 2016 році становив 112,4%, а у 2017 році - 113,7%, що у будь-якому випадку перевищує поріг індексації. З урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення (постанова КМУ №1078, у редакції, чинній у спірний час), позивач вважає, що відповідач мав обов'язок здійснювати індексацію складових його грошового забезпечення у зазначений період, але цього не зробив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Обґрунтовуючи дотримання строків звернення з вимогою про індексацію, позивач посилається на статтю 43 Конституції України (право на працю) та на правову позицію Конституційного Суду України у рішенні №9-рп/2013 від 15.10.2013 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України: у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Позивач наголошує, що індексація грошового забезпечення є складовою державних гарантій оплати праці поліцейських і повинна нараховуватися та виплачуватися обов'язково.
Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою КМУ №375, позивач зазначає: з розрахункових листів вбачається, що доплата у граничному розмірі до 50% грошового забезпечення останній раз була нарахована у липні 2021 року за січень-лютий 2021 року, а з березня 2021 року її нарахування та виплата припинені без зміни умов праці позивача та без повідомлення причин. Позивач посилається на постанову КМУ №211 від 11.03.2020 (встановлення карантину з 12.03.2020), постанову КМУ №342 від 29.04.2020 (визначення переліку посад, для яких не застосовуються обмеження нарахування та виплат під час карантину), та постанову КМУ №375 від 29.04.2020, яка встановлює додаткову доплату працівникам, військовослужбовцям та поліцейським, що забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з населенням, пропорційно відпрацьованому часу. Позивач також посилається на постанову КМУ №485 від 10.06.2020, якою затверджено Порядок використання коштів для здійснення доплати поліцейським (за програмою бюджетних коштів, де головним розпорядником є МВС), та наголошує, що кошти виділялись саме для цих доплат, а в межах МВС відповідальні виконавці включають Національну поліцію.
Позивач стверджує, що підставою для встановлення та виплати доплати за постановою №375 є сукупність умов: статус поліцейського, забезпечення життєдіяльності населення (включно із забезпеченням правопорядку і безпеки громадян) у період дії карантину, і безпосередній контакт з населенням при виконанні службових обов'язків. Позивач вказує, що в 2020 році доплата йому вже нараховувалася в межах асигнувань, а його функціональні обов'язки та характер контакту з населенням надалі не змінювалися, тому продовження нарахування доплати у 2021-2023 роках є логічним та правомірним. З урахуванням доповнень, позивач уточнює період невиплати доплати: з березня 2021 року по червень 2023 року включно, посилаючись на чинність карантину до 30.06.2023 (постанова КМУ №1236 від 09.12.2020) та його відміну постановою КМУ №651 від 27.06.2023 з 24:00 30.06.2023. Відтак доплата має бути нарахована і виплачена за весь період до завершення карантину, пропорційно фактичному відпрацьованому часу (дні/діб/зміни) і нарахованому у кожному місяці грошовому забезпеченню.
Позивач відкидає аргументи щодо відсутності бюджетних коштів як підстави для невиплати доплат, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), де Суд зазначив, що за чинності правових положень, які передбачають виплату надбавок, органи державної влади не можуть відмовляти у їх виплаті, доки такі положення діють, і не можуть посилатися на відсутність бюджетних асигнувань як причину невиконання зобов'язань. Позивач також вказує на правову позицію Верховного Суду (зокрема рішення від 18.12.2018 у справі №820/4619/16 та від 14.03.2019 у справі №820/60/17), що права, пов'язані з отриманням бюджетних коштів і засновані на чинних нормативних актах, не ставляться у залежність від наявності асигнувань.
Крім того, позивач посилається на частину 2 статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача; і наголошує, що відповідач у відповіді на запит не навів причин невиплати доплати за спірний період, попри існування нормативної бази та попередні факти нарахування. Додатково позивач повідомляє, що його трудова книжка досі не повернута.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016-31.10.2017 і зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію за цей період; визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати додаткової доплати до грошового забезпечення за виконання службових обов'язків у період дії карантину відповідно до постанови КМУ №375 за період з березня 2021 року по червень 2023 року включно, з урахуванням фактично відпрацьованих днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення, і зобов'язати її нарахувати та виплатити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
03.04.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що його дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачеві здійснювались у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а також у межах затверджених бюджетних асигнувань. Департамент наголошує, що структура та порядок виплати грошового забезпечення поліцейським визначені Законом України "Про Національну поліцію", постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 та Порядком і умовами виплати грошового забезпечення, затвердженими наказом МВС №260 від 06.04.2016. Підставою для виплат є відповідні накази керівника органу поліції про призначення на посаду та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок і доплат, а виплати здійснюються виключно за місцем служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом.
Щодо індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016-31.10.2017, відповідач зазначає, що індексація поліцейських у цей період нормативно не застосовувалась. На підтвердження цього вказано, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення (постанова КМУ №1078 від 17.07.2003) був змінений постановою КМУ №782 від 18.10.2017, якою поліцейських вперше включено до переліку категорій осіб, чиї грошові доходи підлягають індексації. Відтак, індексація грошового забезпечення поліцейських у системі Національної поліції здійснюється після набрання чинності зазначеними змінами, тобто з 01.11.2017, за правилами Порядку №1078. У межах цих норм позивачеві, за твердженням відповідача, були проведені всі належні виплати, а вимоги щодо індексації за період до 18.10.2017 є необґрунтованими.
Стосовно вимог про додаткову доплату до грошового забезпечення під час карантину COVID-19 у розмірі до 50% грошового забезпечення за період 01.03.2021-31.12.2022, відповідач вказує, що постанова КМУ №375 від 29.04.2020 встановила тимчасову додаткову доплату окремим категоріям працівників, у тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та мають безпосередній контакт з населенням, пропорційно відпрацьованому часу у цих умовах. При цьому постанова визначає граничний розмір доплати "до 50%" грошового забезпечення, а не фіксований чи мінімально обов'язковий розмір, і передбачає, що: перелік посад визначає відповідний центральний орган виконавчої влади; персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначає керівник відповідного органу; фінансування здійснюється "за рахунок та в межах видатків" державного та місцевих бюджетів за відповідними бюджетними програмами. Відповідач підкреслює, що встановлення та фактична виплата доплати залежать від наявності бюджетних асигнувань за спеціальними програмами, передбаченими для цієї мети, і є дискреційним повноваженням керівника Департаменту патрульної поліції, який враховує реальну залученість поліцейського до виконання завдань у карантинних умовах, обсяг відпрацьованого часу та фінансове забезпечення.
Відповідач докладно обґрунтовує бюджетну природу та джерела фінансування додаткових доплат у 2020-2021 роках. Так, у 2020 році кошти на доплату поліцейським виділялись із фонду боротьби з COVID-19 за постановою КМУ №485 від 10.06.2020, для Національної поліції було передбачено певні суми грошових коштів, а МВС затвердило окрему бюджетну програму КПКВК 1007060 для здійснення цих доплат; у подальшому обсяг фінансування збільшувався, і кошти були використані повністю на виплату доплат, у тому числі позивачу (за період березень 2020 - лютий 2021 він отримав 53 318,05 грн). У 2021 році доплати здійснювалися за новою бюджетною програмою КПКВК 1007070 відповідно до постанови КМУ №588 від 09.06.2021; виділені на Департамент асигнування були використані повністю на встановлення та виплату доплат залученим поліцейським. Відповідач наполягає, що виплата додаткової доплати після вичерпання або відсутності цільових бюджетних асигнувань суперечить статті 51 Бюджетного кодексу України та пункту 5 постанови №375, а взяття зобов'язань без асигнувань є порушенням бюджетного законодавства (пункт 20 статті 116 Бюджетного кодексу України). Тому вимога про обов'язковість нарахування фіксованих 50% у спірний період, коли асигнування на відповідні програми не виділялись або були вичерпані, є неправомірною.
Департамент також наголошує, що позивача включали до персонального переліку отримувачів доплати у 2020 та 2021 роках за наказом МВС №431 від 03.06.2020, тобто доплата йому фактично встановлювалася та виплачувалась; це підтверджує відсутність бездіяльності щодо її нарахування і виплати за наявності фінансування. Разом із тим, визначення персонального переліку та розміру доплати, пропорційної відпрацьованому часу у визначених умовах, належить до компетенції начальника Департаменту патрульної поліції і здійснюється виключно в межах кошторисних асигнувань. Відповідач окремо підкреслює, що постанова №375 не встановлює безумовного права кожного поліцейського на доплату у розмірі саме 50%; передбачено верхню межу "до 50%", яку керівник може застосувати з урахуванням бюджетних можливостей, умов служби та фактичної зайнятості.
Крім того, відповідач посилається на вимоги статті 19 Конституції України та статті 117 Конституції України щодо обов'язковості актів Кабінету Міністрів у межах компетенції, а також на статтю 94 Закону "Про Національну поліцію", яка передбачає індексацію грошового забезпечення "відповідно до закону", підкреслюючи, що така індексація поліцейських започатковується лише після включення їх у перелік категорій осіб у Порядку №1078 (після 18.10.2017). У зв'язку з цим відповідач вважає вимоги позивача щодо індексації до вказаної дати безпідставними й такими, що не відповідають чинному правовому регулюванню.
Окремо відповідач звертає увагу на межі судового контролю і недопустимість судом підміни дискреційних повноважень органів державної влади в частині розподілу бюджетних коштів, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Класс та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Кумпене і Мазере проти Румунії", "Єрузалем проти Австрії", "Реквеньї проти Угорщини"), а також на статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ". За аргументацією відповідача, суд не може зобов'язати орган поліції встановити й виплатити доплату поза межами виділених бюджетних асигнувань, оскільки це означало б втручання у бюджетні та управлінські повноваження.
З огляду на наведене, відповідач просить відмовити у позові повністю, вказуючи, що його дії були правомірними, своєчасними та здійснювалися в межах законодавства і бюджетних можливостей, а права позивача порушені не були.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 (а.с. 11), з 07.11.2015 проходить службу в Управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, де на час звернення до суду обіймає посаду інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що підтверджується біографічною довідкою від 17.02.2023 (а.с. 12).
У період з 01.01.2016 по 31.12.2017 позивач отримував грошове забезпечення, однак, за його твердженням, індексація грошового забезпечення у цей час не нараховувалася та не виплачувалася.
31.07.2023 представником позивача було направлено адвокатський запит №28-07/23 (а.с. 13) до Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП з метою отримання інформації щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення.
У відповіді від 09.08.2023 №1412аз/41/11/6/01-2023 (а.с. 14) відповідач повідомив про необхідність часу для виготовлення документів.
У відповіді від 31.08.2023 №1411аз/41/11/6/02/2023 (а.с. 15), отриманій позивачем 04.09.2023 засобами поштового зв'язку, були надані архівні відомості, які, на думку позивача, підтверджують відсутність нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Крім того, позивач вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 йому мала нараховуватися додаткова доплата до грошового забезпечення у розмірі до 50 відсотків за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину. З наданих розрахункових листів убачається, що така доплата востаннє була нарахована у липні 2021 року за січень та лютий 2021 року. Починаючи з березня 2021 року її нарахування та виплата були припинені, незважаючи на відсутність змін у характері службових обов'язків позивача.
Карантин на території України був запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та діяв до 30.06.2023 включно. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 було визначено відміну карантину з 24 години 00 хвилин 30.06.2023. Таким чином, позивач вважає, що додаткова доплата мала нараховуватися та виплачуватися йому за весь період з березня 2021 року по червень 2023 року включно, пропорційно фактично відпрацьованим дням, змінам та нарахованому у кожному місяці грошовому забезпеченню.
З огляду на отримані відповіді та надані відомості, позивач дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017 та додаткової доплати за виконання службових обов'язків в умовах карантину за період з березня 2021 року по червень 2023 року.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та зобов'язання його здійснити відповідні нарахування і виплати.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд також враховує, що реалізація дискреційних повноважень суб'єктом владних повноважень має здійснюватися виключно в межах, визначених законом, із дотриманням принципу верховенства права, правової визначеності та заборони свавілля. Надання суб'єкту вибору серед кількох правомірних рішень не означає право діяти на власний розсуд поза межами та цілями, передбаченими законодавством. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема щодо обмеженості дискреції та необхідності законодавчої визначеності для уникнення довільного втручання в права особи.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VІII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VІII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №580-VІII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону №580-VІII визначено завдання поліції, до яких віднесено надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частиною 1статті 12 Закону №580-VІII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VІII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Щодо індексації грошового забезпечення позивача суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, зокрема, відомостей про грошове забезпечення, позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
Заперечуючи щодо цієї вимоги відповідач зазначав, що індексація грошового забезпечення поліцейських почала застосовуватися лише після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782. Саме цією постановою поліцейських було включено до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідач наголошував, що до 18.10.2017 поліцейські не входили до цього переліку, а тому їх грошове забезпечення індексації не підлягало. Відтак, індексація могла проводитися лише після набрання чинності зазначеними змінами, тобто з 01.11.2017. На цій підставі відповідач вважав вимоги позивача щодо індексації за період 01.01.2016 - 31.10.2017 необґрунтованими і такими, що не відповідають чинному правовому регулюванню.
Суд не погоджується з зазначеними доводами відповідача, виходячи з такого.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами 1, 5 статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799; далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (у редакції до 24.10.2017) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (абзац 5 пункту 2 Порядку №1078).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміни до пункту 2 Порядку №1078, доповнено абзац 5 після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських".
Системний аналіз норм Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду від 16.09.2020 у справі №815/2590/18, від 04.09.2020 у справі №120/2005/19-а.
Варто зауважити, що Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 висловив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналізуючи зміст статей 18, 19 Закону №2017-III суд робить висновок, що індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки ця виплата спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною 5 статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, відповідач протиправно не проводив індексацію грошового забезпечення позивача у спірному періоді.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності проведення індексації грошового забезпечення поліцейських до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017, до пункту 2 Порядку №1078, висловив Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20.
Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки спеціальним Законом №580-VIII, який має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078, прямо передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських.
Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період.
Щодо нарахування та виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №342 "Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до пункту 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування (пункт 3 Постанови №342).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" (далі - Постанова №375) установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови №375).
Згідно з пунктом 4 Постанови №375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Відповідно до пункту 5 Постанови №375 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я" затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок №485).
У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: "Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (бюджетні кошти).
Відповідно до пункту 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 №431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" , яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Отже, підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Згідно з пунктом 4 Постанови №375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Такі ж положення знайшли своє відображення й у дорученні Національної поліції України від 25.06.2020 №7789/01/29-2020 "Про організацію заходів, спрямованих на забезпечення встановлення додаткової доплати поліцейським, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375".
З огляду на викладене, рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв'язку із виконанням службових обов'язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає відповідний керівник органу поліції.
Разом з тим суд зазначає, що визначений законодавством граничний розмір такої надбавки до 50%, тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність.
При цьому, керівники органів поліції мають право встановлювати відсотковий розмір доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту виконання позивачем у спірні періоди обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких мала безпосередній контакт з населенням.
Також, в матеріалах справи відсутні докази наявності наказів керівника відповідача щодо нарахування позивачці додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої Постановою №375.
З огляду на те, що позивачу в окремі періоди виплачувалася вказана доплата у межах визначеного законодавством граничного розміру такої надбавки до 50%, що підтверджується матеріалами справи, і матеріали справи не містять доказів наявності наказів керівника позивача щодо виплати цієї надбавки за інші періоди, суд доходить висновку щодо відсутності у позивача права на спірну доплату у вказані періоди.
Судом також береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв'язку з чим розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
3. Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.