03 грудня 2025 року Справа № 280/8759/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення,
06.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000295/2 від 19.09.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28.11.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
10.04.2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) уклало з компанією «YANGZHOU AILIDA ELECTROMECHANICAL MANUFACTURING CO., LTD», CHINA (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №AILIDA-2023-1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Компанією Продавцем відповідно до зовнішньоекономічного Контракту №AILIDA- 2023-1 від 10.04.2023 року, Специфікації №3 від 22.03.2024 року та рахунку-фактури (інвойсу) від 09.06.2025 року за №КЕ202402-3А були поставлені товари (бетонозмішувачі).
Товарна партія поставлялась на умовах FOB CN YANGZHOU згідно з міжнародними торговельними правилами «ІНКОТЕРМС 2010».
17.09.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Балашов А.Ю., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070008324U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Машини виробництва торговельної марки "Vitals" для приготування бетонних сумішей або будівельних розчинів, перемішування будівельних матеріалів: бетонозмішувачі з електричним приводом, з місткістю барабану 125-180л, що являють собою змішувальний барабан з розташованими всередині неактивними лопатями, встановлений на опорній рамі зі змінним кутом нахилу, який приводиться в дію (обертання) за допомогою електродвигуна (з редуктором або без нього), у розібраному стані для транспортування, бетонозмішувач електричний: -мод.Cm 125a -346шт.; -мод.Cm 140a -141шт.; -мод.Cm 160a -72шт.; -мод.Cm 180a -72шт. Галузь застосування - приватне господарство.
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
пакувальний лист № б/н від 09.06.2025; -рахунок-фактура (інвойс) № KE202402-3A від 09.06.2025;
коносамент № BW25060122 від 06.08.2025;
накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 31523042 від 06.08.2025;
накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 31523064 від 06.08.2025;
декларація про походження товару (Declaration of origin) №KE202402-3A від 09.06.2025;
статус особи, яка подає митну декларацію №1;
некласифікований комерційний документ - Виписка з банківського рахунку №б/н від 10.03.2025;
некласифікований комерційний документ - Виписка з банківського рахунку №б/н від 05.09.2024;
банківський платіжний документ, що стосується товару№ 1282 від 24.02.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару № 985 від 30.08.2024;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3485 від 15.08.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G250815-09/2 від 15.08.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G250815-09/3 від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт здачі-приймання робіт №3739 від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про трансп. витрати від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати №7530 від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати №9824/1 від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №3485 від 15.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка NG250815-09/2 від 09.06.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка NG250815-09/3 від 09.06.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода №2/2 від 03.02.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода №4/4 1 від 05.05.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Спец-я №3 від 22.03.2024;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньо економічних та/або внутрішніх) договорів №АILIDA-2023-1 від 10.04.2023;
договір (контракт) про перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025;
договір (контракт) про перевезення №X270225-40 від 27.02.2025;
документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" № б/н від 17.09.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 10.04.2023 №AILIDA-2023-1. До митного оформлення надано договір на перевезення відвід 27.02.2025 №2702/912/25, де експедитором зазначено «Global Container LinesLatvija SIA», та від 27.02.2025 №Х270225-40 де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс», а в залізничних накладних від 06.09.2025 №31523042, №31523064 перевізником зазначено «PCC Intermodal S.A.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PCC Intermodal S.A.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PCC Intermodal S.A.». Згідно відомостей: коносаменту від 06.08.2025 №BW25060122 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладних УМВС від 06.09.2025 №31523042, №31523064 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська 2 та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 06.09.2025 №31523042, №31523064 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. На підставі наданих до митного оформлення банківських платіжних документів №1282 від 24.02.2025, №985 від 30.08.2024 відсутня можливість ідентифікувати здійснену оплату за товар, оскільки сума здійсненої передоплати не відповідає сумі, зазначеній у Специфікації №3 від 22.03.2024. Вказані вище банківські платіжні документи містять посилання на Специфікації до Контракту №AILIDA-2023-1 від 10.04.2023, які не надані до митного оформлення. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вищезазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Листом №001-18/09 від 18.09.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надано митниці: комерційну пропозицію від 14.03.2024 року та прайс-лист від 20.02.2024 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, були надані і вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом. У зв'язку з цим було повідомлено, що будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть, та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
19.09.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000295/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ. Також було відмовлено у митному оформленні шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2025/000498.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070008419U9 від 19.09.2025 року із застосуванням індивідуальної гарантії №25UA120012002Y6K1 від 19.09.2025 року, реквізити котрої вказані в графі 47 «В» «Подробиці розрахунків» даної ЕМД
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
копію митної декларації країни відправлення;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
-каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.»
«...не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару...».
Щодо твердження митниці про ненадання транспортних (перевізних) документів, суд вважає за необхідне зазначити, що для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, декларантом до митного оформлення було надано: Договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025 року; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025 року; Заявки на перевезення: №G250815-09/2 від 09.06.2025 року, №G250815-09/3 від 09.06.2025 року, №3485 від 15.08.2025 року; Коносамент №ВШ25060122 від 06.08.2025 року; Рахунки за перевезення: №G250815-09/2 від 15.08.2025 року, №G250815-09/3 від 15.08.2025 року, №3485 від 15.08.2025 року; Акти виконаних робіт: б/н від 15.08.2025 року (до рахунків №G250815-09/2 та №G250815-09/3), Акт здачі- приймання робіт №3739 від 15.09.2025 року (до рахунку №3485); Довідки про транспортні витрати: б/н від 15.08.2025 року (до рахунків №G250815-09/2 та №G250815-09/3), довідка №9824/1 від 15.08.2025 року, довідка №7530 від 15.08.2025 року; Залізничні накладні (УМВС/SMGS) від 06.09.2025 року: №31523042 та №31523064.
Таким чином, декларантом було надано повний комплект документів, що підтверджують числові значення витрат на транспортування, які були включені до митної вартості.
Щодо вимоги надання копії митної декларації країни відправлення.
Відповідно до ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення належить до додаткових документів. Частина 3 цієї статті чітко встановлює, що митний орган має право вимагати такі документи лише у випадку, якщо основні документи (перелічені у частині 2 статті 53) «містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей». Позивачем було надано повний пакет основних комерційних, платіжних та транспортних документів, які були послідовними, не містили розбіжностей та в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару. Отже, правова підстава для витребування додаткових документів у митного органу була відсутня.
Навіть за наявності підстав для запиту, ч.3 ст.53 МКУ прямо вказує, що декларант зобов'язаний надати додаткові документи «(за наявності)». Це положення підкреслює, що обов'язок декларанта не є абсолютним і обмежується лише тими документами, які є в його фактичному розпорядженні.
Окрім іншого, зовнішньоекономічним контрактом №AILIDA-2023-1 від 10.04.2023 року не передбачено обов'язку Продавця надавати Покупцеві копію експортної декларації для підтвердження поставки. Відповідно, позивач не мав договірних підстав вимагати цей документ у свого контрагента.
Також варто зазначити, що здійснення експортного митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського постачальника відповідно до законодавства КНР та умов поставки FOB. Позивач не є стороною цих правовідносин. Чинне законодавство України не покладає на імпортера обов'язок отримувати та зберігати митні документи країни експорту.
Таким чином, вимога митного органу надати експортну декларацію була неправомірною, оскільки у митниці не було для цього законних підстав. Відсутність у декларанта документа, яким він не володіє і не зобов'язаний володіти за законом та контрактом, не може свідчити про недостовірність заявлених даних та бути причиною для коригування митної вартості.
Щодо вимоги надання висновку про вартісні характеристики товару, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.53 МК України, такі документи є додатковими, і право митного органу вимагати їх виникає виключно за умови, якщо основні документи, подані декларантом, містять розбіжності, ознаки підробки або є неповними.
Оскільки позивач надав повний пакет первинних комерційних та платіжних документів, які були послідовними, не містили суперечностей і повністю підтверджували ціну угоди, у митного органу були відсутні законні підстави для витребування додаткових документів, у тому числі й експертного висновку.
Крім того, законодавець у ст.53 МКУ вживає формулювання «надати (за наявності)», що не покладає на декларанта безумовного обов'язку отримувати чи створювати документи, яких у нього немає. У своєму листі-відповіді №001-18/09 від 18.09.2025 року підприємство повідомило митний орган про відсутність у нього висновку про вартісні характеристики товару. Таким чином, вимога митниці є неправомірною, оскільки необхідність у наданні такого документа була відсутня, а сам документ у декларанта був відсутній.
Щодо вимоги надання каталогів, специфікацій, прайс-листа виробника товару, суд зазначає, що зауваження митного органу щодо ненадання каталогів, специфікацій та прайс-листа виробника товару є хибним та спростовується фактичними обставинами справи. Декларант виконав цю вимогу в повному обсязі.
Так, Специфікація №3 від 22.03.2024 року до контракту №А^ГОА-2023-1 була надана митному органу разом із первинним пакетом документів під час подання електронної митної декларації, що підтверджується переліком документів у графі 44.
У відповідь на електронне повідомлення митниці, листом №001-18/09 від 18.09.2025 року, позивач додатково надав наявні у нього прайс-лист виробника від 20.02.2024 року та комерційну пропозицію від 14.03.2024 року. Про надання цих документів прямо зазначено у тексті листа-відповіді та у переліку додатків до нього.
Отже, твердження митниці про ненадання зазначених документів є недостовірним. Вимога митного органу в цій частині була повністю виконана декларантом, що позбавляло митницю підстав для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості з цієї причини.
2. «До митного оформлення надано договір на перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25, де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», та від 27.02.2025 №Х270225-40 де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс», а в залізничних накладних від 06.09.2025 №31523042, №31523064 перевізником зазначено «PCC Intermodal S.A.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PCC Intermodal S.A.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PCC Intermodal S.A.».
Висновки митного органу про наявність розбіжностей у транспортних документах, що ґрунтуються на факті залучення до процесу перевезення кількох компаній («Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PCC Intermodal S.A.»), є безпідставними та є наслідком невірного тлумачення стандартних умов здійснення міжнародних мультимодальних перевезень та положень укладених договорів.
Організація перевезення спірної партії товару здійснювалась на підставі двох окремих договорів з різними експедиторами для різних етапів:
- Морське перевезення (з порту Янчжоу, Китай до порту Гданськ, Польща) організовувалось компанією «Global Container Lines Latvija SIA» на підставі Договору N2702/912/25 від 27.02.2025 року.
- Наземне перевезення (з порту Гданськ, Польща до м. Тернопіль, Україна) організовувалось ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі Договору про надання транспортно-експедиторських послуг NX270225-40 від 27.02.2025 року.
Саме другий договір регулює відносини щодо перевезення вантажу залізницею територією Польщі та України. Пунктом 2.1.2 зазначеного договору прямо передбачено право експедитора («Виконавця») від свого імені укладати договори з іншими перевізниками, складами, та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань перед клієнтом. Діючи саме на підставі цього пункту, експедитор «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» залучив компанію «PCC Intermodal S.A.» як фактичного залізничного перевізника, що є стандартною та абсолютно законною практикою субпідряду у сфері міжнародної логістики.
Відповідно, договірні та фінансові відносини у позивача (ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») існують виключно з його експедитором - ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», який і виставив єдиний рахунок №3485 від 15.08.2025 року за всі надані послуги з наземного перевезення.
Позивач не є стороною господарських відносин між своїм експедитором та залученими ним третіми особами (субпідрядниками), а тому не володіє і, згідно із законодавством, не зобов'язаний володіти та надавати митному органу договори, рахунки чи платіжні документи між цими суб'єктами. Вимога митниці надати такі документи є неправомірною та виходить за межі повноважень митного органу.
Вартість транспортних послуг для позивача повністю та належним чином підтверджена документами, наданими від його єдиного контрагента-експедитора, що й було надано митному органу.
3. «Згідно відомостей: коносаменту від 06.08.2025 №BW25060122 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту YANGZHOU (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладних УМВС від 06.09.2025 №31523042, №31523064 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська 2 та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 06.09.2025 №31523042, №31523064 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.»
Зауваження митного органу про те, що надані залізничні накладні (УМВС) №31523042 та №31523064 від 06.09.2025 року не містять інформації про числові значення витрат на транспортування, і що це може свідчити про неповне декларування витрат, є безпідставним з огляду на наступне.
По-перше, митний орган помилково вважає, що залізнична накладна формату УМВС (SMGS) є первинним документом, який повинен підтверджувати вартість перевезення. Це не відповідає дійсності. Вимоги до змісту накладної УМВС регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року. Згідно з пунктом 14 параграфу 1 статті 15 цієї Угоди, накладна повинна містити відомості «про сплату провізних платежів» («об уплате провозных платежей»), а не про їх конкретну суму.
Надані до митного оформлення накладні повністю відповідають цій вимозі: у графі 23 «Уплата провозных платежей» чітко зазначено компанії-платників за перевезення на кожній ділянці маршруту. Таким чином, накладні були заповнені коректно і відповідно до норм міжнародної угоди, яка регулює їх обіг. Вимагати від цього документа інформацію, наявність якої не передбачена відповідним міжнародним договором, є неправомірним.
По-друге, вартість транспортно-експедиційних послуг була повністю підтверджена іншими належними документами, які були надані митному органу разом з декларацією, а саме: Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025 року, укладений з експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОПСТІКС»; Рахунок №3485 від 15.08.2025 року, виставлений цим експедитором, де чітко вказана вартість перевезення за маршрутом Гдиня - Тернопіль; Акт здачі- приймання робіт №3739 від 15.09.2025 року та довідки про транспортні витрати №9824/1 та №7530 від 15.08.2025 року, які підтверджують факт надання послуг та їх вартість.
Саме ці документи, а не залізнична накладна, є первинними фінансовими документами, що підтверджують числові значення витрат на транспортування. Митне законодавство України, зокрема Правила заповнення декларації митної вартості, прямо вказує, що для підтвердження транспортних витрат подаються рахунки-фактури (акти виконаних робіт) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що і було зроблено декларантом.
Таким чином, зауваження митного органу є формальним і не враховує суті наданих документів. Відсутність ціни в залізничній накладній не є «розбіжністю». Вартість перевезення була належним чином задокументована та підтверджена повним комплектом фінансових та договірних документів, що повністю спростовує сумніви митниці щодо неповноти включення транспортних витрат до митної вартості.
4. «На підставі наданих до митного оформлення банківських платіжних документів №1282 від 24.02.2025, №985 від 30.08.2024 відсутня можливість ідентифікувати здійснену оплату за товар, оскільки сума здійсненої передоплати не відповідає сумі, зазначеній у Специфікації №3 від 22.03.2024. Вказані вище банківські платіжні документи містять посилання на Специфікації до Контракту № AILIDA-2023-1 від 10.04.2023, які не надані до митного оформлення.»
Зауваження митного органу щодо неможливості ідентифікувати оплату за товар, невідповідності сум передоплати та посилань на ненадані специфікації є безпідставним, оскільки митний орган дійшов помилкового висновку, порівнюючи суми здійснених платежів лише з первинною редакцією Специфікації №3 від 22.03.2024 року та повністю проігнорувавши ключовий документ, який змінив умови розрахунків, - Додаткову угоду №2/2 від 03.02.2025 року. Дійсно, первинні умови могли передбачати іншу суму передоплати. Проте, сторони контракту, діючи в межах свого законного права, уклали зазначену Додаткову угоду, якою встановили нову, комбіновану форму оплати: попередня оплата в сумі 251 810,01 доларів США; відстрочення решти платежу на 90 днів з моменту фактичного отримання товару.
На виконання саме цих, чинних на момент митного оформлення, умов Позивачем було здійснено два платежі:
- 221 810,01 дол. США в рамках платіжної інструкції №985 від 30.08.2024 року.
- 30 000,00 дол. США за платіжною інструкцією №1282 від 24.02.2025 року.
Сума цих двох платежів (221 810,01 + 30 000,00 = 251 810,01 дол. США) в точності відповідає сумі попередньої оплати, встановленій Додатковою угодою №2/2. Таким чином, твердження митниці про «невідповідність суми» є хибним, оскільки базується на аналізі неактуальних договірних умов і повністю ігнорує юридично значущі зміни, внесені до них.
Зауваження про те, що платіжна інструкція №985 від 30.08.2024 року містить посилання на інші специфікації (№1 та №2), які не були надані до оформлення, також не може бути підставою для сумнівів.
По-перше, платіжна інструкція №1282 від 24.02.2025 на суму 30 000,00 дол. США містить посилання виключно на Специфікацію №3, що прямо пов'язує цей платіж із задекларованим товаром.
По-друге, платіжний документ №985 є консолідованим платежем, що є поширеною діловою практикою для оптимізації банківських комісій. При цьому в самому призначенні платежу чітко розмежовано, що сума 221 810,01 дол. США є передоплатою саме за «sp.3 dd 22.03.24», тобто за Специфікацією №3, за якою постачався оцінюваний товар. Решта суми цього платежу стосується інших комерційних операцій, які не є предметом даного митного оформлення.
Отже, надані банківські документи дозволяють чітко та однозначно ідентифікувати суму коштів, сплачену саме за задекларований товар, а посилання на інші специфікації в одному з документів не створює жодних розбіжностей чи невизначеностей щодо вартості оцінюваних товарів.
Варто також наголосити, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, у справах №380/842/20 та №804/4680/16), предметом доказування під час визначення митної вартості є ціна товару, а не умови чи графік розрахунків. Навіть повна відсутність оплати на момент декларування (у разі відстрочки платежу) не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо ціна підтверджена іншими комерційними документами.
Таким чином, зауваження митниці в цій частині є формальними, необґрунтованими та не враховують сукупності наданих документів, положень укладених угод.
5. «Прайс-лист від 20.02.2024 №б/н не є достатнім підтвердженням ціни товарів,
оскільки містить інформацію щодо цін на частину товарів та виключно на умовах
поставки FOB YANGZHOU, що обмежує конкурентність».
Щодо твердження, що прайс-лист містить ціни лише на «частину товарів», суд вважає занеобхідне зазначити, що задекларована партія товару, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №КЕ202402-3А від 09.06.2025 року, складається з чотирьох моделей бетонозмішувачів: Vitals Cm 125a, Cm 140a, Cm 160a, та Cm 180a. Наданий прайс-лист від 20.02.2024 року містить ціни саме на ці чотири моделі, і ціни в ньому повністю збігаються з цінами, зазначеними в інвойсі та Специфікації №3. Таким чином, прайс-лист покриває 100% асортименту товарів, що декларуються, а не якусь його «частину». Висновок митного органу в цій частині є хибним.
Щодо твердження, що умови поставки FOB YANGZHOU «обмежують конкурентність», суд зазначає, що прайс-лист виробника або продавця не є документом для аналізу ринкової конкуренції. Його мета - підтвердити, що ціна, зазначена в інвойсі, є стандартною, публічною ціною, яку Продавець пропонує своїм клієнтам на певних умовах, а не індивідуальною чи заниженою ціною, створеною спеціально для цієї поставки. Той факт, що прайс-лист вказує ціни саме на умовах FOB YANGZHOU, є не недоліком, а додатковим підтвердженням достовірності заявленої вартості. Умови поставки FOB YANGZHOU є саме тими умовами, які зафіксовані в зовнішньоекономічному контракті №AILIDA-2023-1, Специфікації №3 та інвойсі №КЕ202402-3А. Отже, прайс-лист повністю узгоджується з усіма первинними документами угоди.
Суд зазначає, що завданням митного органу є перевірка правильності визначення митної вартості, яка базується на ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (ціна угоди). Питання конкурентності цієї ціни порівняно з іншими продавцями чи іншими умовами поставки не входить до предмету визначення митної вартості за основним методом.
Таким чином, прайс-лист від 20.02.2024 року, в сукупності з іншими наданими документами (контрактом, специфікацією, інвойсом), є належним та достатнім доказом, що підтверджує рівень заявленої митної вартості. Зауваження митного органу щодо його змісту є формальними, не відповідають фактичним даним та не можуть бути підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000295/2 від 19.09.2025 року.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7369,38 грн (сім тисяч триста шістдесят дев'ять гривень 38 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 03.12.2025.
Суддя О.В. Конишева