03 грудня 2025 рокуСправа № 280/4790/22 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4790/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Акерман Наталії Іванівни ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №280/4790/22, яке набрало законної сили 30.05.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 07.01.2009 до розміру не нижче мінімального розміру пенсії, встановленого законодавством України на конкретну дату.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 793,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
10.01.2024 у справі видані виконавчі листи.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) від 01.02.2024 було відкрите виконавче провадження №73992961 за виконавчим листом №280/4790/22 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) від 22.03.2024, прийнятою у виконавчому провадженні №73992961 було закінчене зазначене виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
02.12.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення не виконується.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №73992961 щодо примусового виконання рішення суду у справі №280/4790/22.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що постановою державного виконавця від 22.03.2024 було закінчене виконавче провадження №73992961 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
З доданих до заяви, що розглядається, матеріалів вбачається, що відповідачем був проведений перерахунок пенсії позивача і замість попереднього розміру пенсії 4 грн. 20 коп. нараховані інші суми пенсії.
Зазначена постанова про закриття виконавчого провадження позивачем не оскаржена (докази іншого матеріали справи не містять).
З наведеного вище вбачається виконання відповідачем рішення суду від 16.03.2023 у справі №280/4790/22.
Із наведених заявником обставин суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки судом наразі не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання. При цьому з матеріалів справи вбачається повне виконання боржником судового рішення (постановою державного виконавця від 22.03.2024 було закінчене виконавче провадження №73992961).
З огляду на вище вказане суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст. 381 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4790/22.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль