03 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/4332/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Борсенко О.В.,
представник відповідача - Крупа-Газуда М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міський ломбард» (просп. Свободи, 28, 35, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88018, код ЄДРПОУ 36357696) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міський ломбард» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 000/3304/07-16-24-05/36357696 Головного управління ДПС у Закарпатській області.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 000/3307/07-16-24-05/36357696 Головного управління ДПС у Закарпатській області.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 № 000/186/07-16-24-05/36357696 Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складений Акт від 25.11.2024 №17274/07-16-24-05/36357696 «Про результати документальної планової виїзної перевірки повного товариства «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» (код ЄДРПОУ - 36357696) з питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.06.2024 року, на підставі якого в подальшому було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 000/3304/07-16-24-05/36357696, від 15.04.2025 № 000/3307/07-16-24-05/36357696, від 10.01.2025 № 000/186/07-16-24-05/36357696.
На переконання позивача, кошти отримані ломбардом від звернення стягнення на закладені речі шляхом їх реалізації, в тому числі Національному банку України, не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб (позичальників - заставодавців), оскільки згідно Договору ломбард звертає стягнення на закладене майно шляхом його відчуження від імені та за дорученням заставодавця. Тому у ломбарду як кредитодавця (заставодержателя) протягом періоду охопленого перевіркою не виникло статусу податкового агента та обов'язку нараховувати та утримувати ПДФО та військовий збір з грошових коштів отриманих від реалізації закладених речей. Крім того вказує, що Головним управління ДПС у Закарпатській області не було в повному обсязі дотримано процедуру проведення перевірки, оскільки відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків контролюючого органу, водночас акт перевірки не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством. Такий Акт документальної перевірки не є належним джерелом доказової інформації про викладені у ньому обставини та не є правомірною підставою для винесення на його підставі податкових повідомлень-рішень, які в свою чергу також є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства. Зазначає, що висновки податкової перевірки про наявність у позивача податкового обов'язку нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету ПДФО з реалізованого заставного майна не відповідають вимогам податкового законодавства. Крім того, обґрунтованість штрафних санкцій в розмірі 1758,65 грн за січень 2021 року та в розмірі 4645,87 грн. за березень 2021 року, які застосовані на підставі 125-1.1 ст. 125-1 ПК України не підтверджені матеріалами перевірки. З огляду на вказане вважає податкові повідомлення-рішення №000/3304/07-16-24-05/36357696 та № 000/3307/07-16-24-05/36357696 від 15.04.2025 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Також звертає увагу, що всупереч вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок Акт документальної перевірки не містить конкретизованих даних щодо осіб, чиї коди були зазначені не вірно та в яких конкретних документах та за які періоди було допущено порушення. Відсутність таких відомостей виключає можливість перевірки правильності висновків перевірки та засвідчує їх необґрунтованість. Аналогічно, Акт документальної перевірки не конкретизує осіб, не вказує суми та дати виплачених доходів, інформація про яких не була відображена у податковій звітності, що також має наслідком необґрунтованість таких висновків податкової перевірки. З цих умов Акт документальної перевірки не може вважатися носієм доказової інформації про підстави притягнення позивача до відповідальності на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.01.2025 № 000/186/07-16-24-05/36357696.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого з позовними вимогами не погоджується у повному обсязі та вважає їх безпідставними. Зазначає, що в ході проведення документальної перевірки позивачем було надано відповідні договори, за якими було порушено терміни погашення фінансового кредиту, і відповідно заставне майно передане для реалізації. Під час перевірки досліджувалися всі договори та документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких податковий орган визначив базу оподаткування. Оскільки, обсяг таких документів значний, договори є типовими, то в акті перевірки зазначено узагальнену інформацію та умови типових договорів, а перелік таких договорів зазначений у відповідних реєстрах. Вказує, що основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) доходу тільки протягом строку дії договору. Разом з тим, в разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. Всупереч наведеним нормам законодавства позивач, як податковий агент, не нараховував, не утримував, та не сплачував до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу таких фізичних осіб від реалізації заставленого майна. Також ним не відображено такі доходи і суми утриманих з них податків у Податкових розрахунках. Крім того, перевіркою встановлено, що податок з доходів фізичних осіб позивачем сплачено до бюджету з порушенням строків, встановлених пп.168.5.1 ст.168.5 ст.168 ПК України. Враховуючи вищевикладене, Головне управління ДПС у Закарпатській області просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказує, що під час проведення перевірки відповідачем безпосередньо не досліджувалися договори, які були укладені ломбардом з фізичними особами-позичальниками. При цьому долучені відповідачем реєстри договорів не можуть підміняти первинні документи, та такі не є належними доказами про обставини, з якими відповідач пов'язує наявність податкового обов'язку у позивача. Реєстр може бути узагальненням однотипної інформації за умови, що такий складений на основі первинних документів, або проведено співставлення відомостей існуючого реєстру з первинними документами. Однак у межах даної перевірки такого не здійснювалося, а надані відповідачем реєстри договорів не підписані посадовими особами позивача. Позивач також додатково наголосив, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти. Умовами Договору про надання фінансового кредиту, який укладався ломбардом з фізичними особами визначено, що в будь-якому випадку Договір діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитодавця до Позичальника у повному обсязі. Під час видачі кредиту позичальнику-фізичній особі сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), не включається до доходу платника податку (пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України), а після закінчення строку дії кредитного договору ломбард не може виступати податковим агентом, так як у ломбарду відсутні кошти позичальника-платника податку, з яких можна утримати та сплатити ПДФО в порядку визначеному пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, яка визначає, що цей податок утримується із суми доходу та за рахунок платника податку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просила суд відмовити у задоволенні позову.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що повне товариство «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Міський ломбард» (код ЄДРПОУ 36357696), має статус фінансової установи, основним видом діяльності якої є за КВЕД 64.92 Інші види кредитування.
На підставі наказу № 872-п від 07.10.2024 року, а також направлень на проведення документальної планової виїзної перевірки від 28.10.2024 року № 4460/07-16-24-05 та від 28.10.2024 №4461/07-16-24-06, ГУ ДПС у Закарпатській області в період з 29.10.2024 року по 11.11.2024 року та з 12.11.2024 по 18.11.2024 проведено документальну планову виїзну перевірку повного товариства «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» (код ЄДРПОУ - 36357696) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.06.2024 року, за результатами якої складено Акт перевірки №17274/07-16-24-05/36357696 від 25.11.2024 року.
На підставі Акту перевірки №17274/07-16-24-05/36357696 від 25.11.2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області прийняло податкові повідомлення-рішення: № 000/186/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025, № 000/187/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025, № 000/189/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025.
Повне товариство «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» в порядку ст. 56 Податкового кодексу України 05.02.2025 подало скаргу до Державної податкової служби України, у якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2025 №000/186/07-16-24-05/36357696, №000/187/07-16-24-05/36357696, №000/189/07-16-24-05/36357696.
За наслідками розгляду скарги від 05.02.2025 Державна податкова служба України прийняла рішення № 10101/6/9900-06-01-02-06 від 10.04.2025 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області № 000/186/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025 та частково скасовано податкові повідомлення-рішення № 000/187/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025, № 000/189/07-16-24-05/36357696 від 10.01.2025.
На підставі Акту перевірки №17274/07-16-24-05/36357696 від 25.11.2024 року та рішення ДПС України № 10101/6/9900-06-01-02-06 від 10.04.2025 про результати розгляду скарги, Головне управління ДПС у Закарпатській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 15.04.2025 № 000/3304/07-16-24-05/36357696, яким ПТ «Міський ломбард ОСОБА_1 і компанія» збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 6886362,01 грн. (у т.ч. 5925013 грн. - податкове зобов'язання, 440937,17 - штрафна санкція, 520411,32 - пеня);
- від 15.04.2025 № 000/3307/07-16-24-05/36357696, яким ПТ «Міський ломбард ОСОБА_1 і компанія» збільшено грошове зобов'язання по військовому збору на суму 573171,31 грн. (у т.ч. 493751,12 грн. - податкове зобов'язання, 36743,90 грн. - штрафна санкція, 42676,29 - пеня).
Згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2025 року №000/186/07-16-24-05/ НОМЕР_1 встановлено порушення ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями та застосовано штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання таких протиправними та їх скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вказує таке.
При визначенні бази оподаткування при здійсненні операцій з реалізації заставного майна, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі ПК України), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначені у ст. 165 ПК України.
Відповідно до пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна.
Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, визначені ст. 589 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 589 ЦК України, заставодержатель у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Таким чином, заставодавець набуває права на звернення стягнення на предмет застави за сукупності наступних умов: 1) настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) невиконання боржником такого зобов'язання.
Наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації предмета застави, над сумою боргу визначені ст. 25 Закону України «Про заставу», частиною 1 встановлено, що якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
В такому випадку сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інші доходи і є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Відповідач покликається на пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України, згідно якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
При цьому відповідач вказує на недотриманні ломбардом пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, який визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу. Так, відповідач у Акті документальної перевірки зробив висновок про те, що ПТ «Міський ломбард ОСОБА_1 і компанія» не виконав обов'язок податкового агента, чим порушив п. 38.1 ст. 38, п. 57.1 ст. 57, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Абзацом другим п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно пп. «а» п. 171.2 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Суд відхиляє заперечення ГУ ДПС у Закарпатській області щодо застосування пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України з тих підстав, що реалізоване майно не було придбано за рахунок кредиту, оскільки за вказаною нормою до доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, віднесено дві групи доходів: 1) доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна; 2) доходи, отримані від реалізації майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Доходи від реалізації заставного майна є самостійною групою доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. При цьому не мають правового значення джерела придбання такого майна.
Тому ГУ ДПС у Закарпатській області помилково застосувала всю норму пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України.
Згідно з визначенням пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Відповідно до пп. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 ПК України ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Статтею 19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Підпунктом 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України. Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом.
Судом встановлено, що між ломбардом та Національним банком України укладений договір № 33/2020 від 15.12.2020 на поставку брухту дорогоцінних металів, відповідно до якого ломбард зобов'язався передати у власність Національного банку України брухт дорогоцінних металів.
Згідно п. 1.3 зазначеного договору одержувачем цінностей за договором є Державна скарбниця України.
В Акті документальної перевірки №17274/07-16-24-05/36357696 від 25.11.2024 року встановлено, що ПТ «Міський ломбард ОСОБА_1 і компанія» стягнення предмету застави також проводилося до Національного банку України на підставі договорів «На поставку брухту дорогоцінних металів».
При цьому Акт документальної перевірки не містить відомостей про отримані ломбардом суми коштів від реалізації заставленого майна (побутової техніки та ювелірних виробів) та суми отриманих ломбардом коштів від реалізації заставленого майна (дорогоцінних металів) Національному банку України.
Підпунктом 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (товарна позиція 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8549 11 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (коди 8549 11 90 00, 8549 12 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Тобто з Акту документальної перевірки №17274/07-16-24-05/36357696 від 25.11.2024 року не вбачається, що податковий орган виключив із суми реалізації заставленого майна кошти, які були отримані у зв'язку з поставкою брухту дорогоцінних металів Національному банку України. Включення податковим органом сум отриманих від продажу до НБУ брухту дорогоцінних металів до оподатковуваного доходу є прямим порушенням пп.164.2.18 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПК України.
Згідно з п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
Умовами Договору про надання фінансового кредиту, який укладався ломбардом з фізичними особами визначено, що в будь-якому випадку Договір діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитодавця до Позичальника у повному обсязі.
Отже, з настанням строку для погашення кредиту, у випадку його неповернення, Договір фінансового кредиту продовжував свою дію. Реалізація заставленого майна здійснювалася ломбардом у мажах дії Договору про надання фінансового кредиту.
Невиконання позичальником зобов'язань не є безумовною підставою для виникнення оподатковуваного доходу у фізичної особи - позичальника, оскільки після закінчення строку користування кредитом, у випадку його неповернення, відбувається процедура звернення стягнення на заставлене майно, а отримана сума від реалізації заставленого майна зараховується в рахунок погашення заборгованості по кредиту з відображенням операції в обліку ломбарду.
Тобто під час видачі кредиту позичальнику - фізичній особі, сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору) не включається до доходу платника податку (пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України), а після закінчення строку дії кредитного договору ломбард не може виступати податковим агентом, так як у ломбарду відсутні кошти позичальника - платника податку з яких можна утримати та сплатити ПДФО в порядку визначеному пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, яка визначає, що цей податок утримується із суми доходу та за рахунок платника податку.
На відсутність у ломбарду обов'язку сплачувати ПДФО вказує і абзац 2 п. 173.3 ст. 173 ПК України яким визначено, що у разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тому сплив визначеного специфікацією строку надання ломбардного кредиту не має наслідком припинення зобов'язань позичальника з повернення отриманої суми кредиту, а також зі сплати процентів за користування кредитом.
З цих підстав суд відхиляє доводи ГУ ДПС у Закарпатській області про взаємозв'язок між визначеною договором датою погашення кредиту і нормами пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яка передбачає включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку інших доходів, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
КАС ВС у постанові від 24.10.2018 року у справі № 826/4367/15 виклав правовий висновок, відповідно до якого до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.
Верховний Суд виснував, що зміст п.п. 165.1.29 ст. 165 ПК України свідчить про те, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Водночас, відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, або ж бази оподаткування, включаються, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Тому сума кредиту, що отримується платником податку протягом строку дії договору, у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, відноситься до доходів, які згідно з пп. 165.1.29. п. 165.1. ст. 165 ПК України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що визначений строк, на який надається ломбардний кредит, не є строком дії договору, оскільки кредит може бути погашено як достроково, так і в порядку фактичного задоволення грошових вимог кредитодавця.
Твердження податкового органу про припинення правовідносин за договором про надання ломбардного кредиту у випадку реалізації предмету застави є помилковим, оскільки навпаки ч. 1 ст. 593 ЦК України встановлено, що саме право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, тобто при фактичному задоволенні грошових вимог кредитодавця до позичальника. Застава як вид забезпечення виконання зобов'язань у даному випадку є похідною від основного зобов'язання та не має податкового значення.
Крім того, податковими перевірками ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія», які передували документальній перевірці, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не виявлено порушень у питаннях оподаткування ПДФО операцій з реалізації заставного майна, що при незмінності податкового регулювання з цих питань свідчить про правомірність поведінки позивача, вказує на відсутність умислу або вини, що виключає податкову відповідальність. Натомість податковий орган у співставних умовах діє суперечливо та непослідовно застосовує норми податкового законодавства. Така поведінка відповідача суперечить «принципу правової визначеності» та «принципу належного урядування», які охоплюються поняттям верховенства права.
Саме отримання, повернення та безнадійність боргу є категоріями податкового права, які призводять до виникнення, зміни чи припинення правових наслідків. Інший підхід не відповідає принципам податкового права.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Пунктом 4 розділу IV Порядку передбачено, що у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
Згідно довідника ознак доходів фізичних осіб, до ознаки доходу « 127» відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
При реалізації заставного майна не було перевищено суму основного зобов'язання, відповідно, у позичальника та кредитодавця був відсутній дохід, суд приходить до висновку, що ПТ «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» як у податкового агента не виник обов'язок нарахування податкових зобов'язань.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про невиконання ГУ ДПС у Закарпатській області процесуального обов'язку з доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також невідповідності їх критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України.
За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 15.04.2025 № 000/3304/07-16-24-05/36357696, від 15.04.2025 № 000/3307/07-16-24-05/36357696, від 10.01.2025 № 000/186/07-16-24-05/36357696 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області діяв не у спосіб, визначений законами та Конституцією України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Міський ломбард» (просп. Свободи, 28, 35, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88018, код ЄДРПОУ 36357696) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 15.04.2025 № 000/3304/07-16-24-05/36357696.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 15.04.2025 № 000/3307/07-16-24-05/36357696.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «ПС» від 10.01.2025 № 000/186/07-16-24-05/36357696.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міський ломбард» (просп. Свободи, 28, 35, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88018, код ЄДРПОУ 36357696) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) сплачений судовий збір у розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано протягом 03.12.2025 року.