03 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7461/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2), оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань падання відстрочки військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 2) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2), в особі комісії з розгляду питань надання відстрочки військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та видати відповідний документ-довідку (Додаток 6 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року).
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 , разом з усіма додатками, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та належним чином завірену копію рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки.
Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року залучено до участі в адміністративній справі в якості співвідповідача - Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги викладені в наступній редакції: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене Протоколом № 43 від 18 вересня 2025 року щодо відмови в наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу від мобілізації, на особливий період; 2) Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років. Однак, відповідач -2 відмовив у наданні відстрочки, так як не надано свідоцтво про смерть діда, баби, або їх медичні документи. Позивач, вважає, що відповідачем - 2 проігнорована особиста заява ОСОБА_2 , не надано оцінку Акту обстеження умов проживання, яким встановлено факт утримання дітей позивачем, банківським довідкам щодо регулярних переказів, прив'язки банківський карток дітей до картки позивача. При цьому, довідкою про надання відстрочки від 11.10.2024 року № 2370 підтверджується попереднє надання позивачу відстрочки як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє дітей до 18 років. На думку позивача, піддавання сумніву наявності підстав для надання відстрочки вітчиму можливе у тому випадку, коли батько дітей не позбавлений батьківських прав, не встановлено факт ухиляння від обов'язку утримання, однак в даному випадку біологічний батько дітей ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) помер, інших осіб, які б могли надавати дітям утримання на належному рівні не має. Відтак, на думку позивача, він надав всі належні документи на підтвердження наявності правових підстав застосування п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону для отримання відстрочки від призову.
Відповідач -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що протоколом від 18.09.2025 року № 43 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови зазначено ненадання документу, який свідчить про відсутність у малолітніх падчерок діда, баби або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання. Таким чином, підставою для відмови у наданні позивачу відстрочки фактично стала відсутність на час розгляду заяви доказів перебування на утриманні позивача трьох дітей.
Відповідач -2 відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем -2 не надана оцінка обставинам, не досліджено питання здійснення утримання дітей саме позивачем. Факт неможливості утримання дітей (онуків) бабою - ОСОБА_2 підтверджується особистою заявою такої. Факт відсутності інших осіб, які б могли утримувати двох дітей від попереднього шлюбу підтверджується заявою дружини позивача - ОСОБА_5 .
Відповідач -1 надав до суду заперечення, в яких зазначив, що позивачем ніяким чином не спростовано зазначене у відзиві на позовну заяву, а відтак вважає вказані у відповіді на відзив обставини такими, що є безпідставними, необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 вересня 2025 року із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До вказаної заяви було додано: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; ВОД, застосунок «ІНФОРМАЦІЯ_12»; копію довідки про надання відстрочки від 11.10.2024 року № 2370; оригінал акту обстеження умов проживання від 28.08.2025 року; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2023 року; копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; копію посвідчення серії НОМЕР_2 багатодітної сім'ї; заяву ОСОБА_9 про підтвердження факту утримання дітей від 09.09.2025 року; копію паспорту та витягу про місце проживання ОСОБА_9 ; інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність у Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; інформацію про відсутність виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень; оригінал заяви ОСОБА_10 від 09.09.2025 року; оригінал заяви ОСОБА_2 від 09.09.2025 року; оригінал характеристики ОСОБА_3 ; оригінал характеристики ОСОБА_4; копію банківської виписки; додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 .
Вищевказана заява позивача зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 16 вересня 2025 року.
За результатами розгляду заяви про надання відстрочки ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав позивачу повідомлення від 19 вересня 2025 року № 3273, в якому зазначив, що протоколом від 18 вересня 2025 року № 43 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови - ненадання документу, який свідчить про відсутність у малолітніх падчерки, пасинка діда, баби або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання , всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , додатку № 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560 (зі змінами).
Надаючи оцінку, спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначено статтею 22 Закону №3543-XII.
Зокрема, приписами частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_13 (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_13 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_13), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_13 за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п'ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_13, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), ІНФОРМАЦІЯ_13 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, ІНФОРМАЦІЯ_13, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні ІНФОРМАЦІЯ_13, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, серед іншого визначає також алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, відповідно до Додатку 5 до Порядку № 560 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додає до заяви: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
Як вже встановлено судом, позивачем до заяви про надання відстрочки було додано: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; ВОД, застосунок «ІНФОРМАЦІЯ_12»; копію довідки про надання відстрочки від 11.10.2024 року № 2370; оригінал акту обстеження умов проживання від 28.08.2025 року; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2023 року; копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; копію посвідчення серії НОМЕР_2 багатодітної сім'ї; заяву ОСОБА_9 про підтвердження факту утримання дітей від 09.09.2025 року; копію паспорту та витягу про місце проживання ОСОБА_9 ; інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність у Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; інформацію про відсутність виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень; оригінал заяви ОСОБА_10 від 09.09.2025 року; оригінал заяви ОСОБА_2 від 09.09.2025 року; оригінал характеристики ОСОБА_3 ; оригінал характеристики ОСОБА_4; копію банківської виписки; додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 .
19 грудня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).
На час укладення шлюбу з позивачем ОСОБА_5 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5), від попереднього шлюбу мала двох дітей: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ). Батько дітей - ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Управлінням соціального захисту населення Мукачівської РДА видано посвідчення багатодітної сім'ї НОМЕР_2 .
До заяви про надання відстрочки позивачем надано акт обстеження умов проживання від 28 серпня 2025 року, що засвідчує фактичне проживання позивача із дітьми та належні умови для проживання.
Відповідно до довідки Філії - Закарпатське обласне управління АТ «Державний банк України» від 29 серпня 2025 року № 56 в ОСОБА_1 є рахунок, до якого підв'язані субрахунки на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .
До заяви про надання відстрочки надано Інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність в реєстрі відомостей про ОСОБА_1 за категорією стягнення та інформацію про відсутність виконавчих проваджень відносно позивача.
Також, до заяви про надання відстрочки надано заяву ОСОБА_2 , в якій вона вказала, що зареєстрована та проживає разом зі своїми онуками - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 . Зазначила, що після смерті біологічного батька ОСОБА_7 утримання дітей здійснює їх вітчим - ОСОБА_1 . Вказала, що не має власного доходу, достатнього для забезпечення двох дітей харчуванням, одягом, навчанням та іншими життєвонеобхідними потребами, тому утримання дітей лягло на їх вітчима.
Суд звертає на ту обставину, що вказані документи не були належним чином оцінені комісією та не були взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
Конституційний Суд України у своєму рішення від 03.06.1999 р. №5-рп/99 надав офіційне тлумачення терміну член сім'ї: членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, термін сім'я означає не лише створення сім'ї на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а має більш широкі критерії для його визначення.
Суд зауважує, що сімейне законодавство визначає безумовний обов'язок щодо утримання батьками своїх неповнолітніх дітей, то стосовно вітчима (мачухи) передбачені певні застереження.
Відповідно до частини першої ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Як передбачено ч.1 ст.260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Відповідно до ч.1 ст.268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, сімейне законодавство містить чітке розмежування таких понять, як «батько», «мати», «дитина», «вітчим», «пасинок», «усиновлений», «усиновитель». Перед усім, це пов'язано із різним обсягом прав та обов'язків названих суб'єктів сімейних правовідносин по відношенні один до одного.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, враховуючи перебування позивача у шлюбі з ОСОБА_10 та проживання однією сім'єю, з огляду на смерть біологічного батька ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та заяву ОСОБА_2 про неможливість надання необхідного утримання онукам, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо надання доказів на підтвердження перебування на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років, що надає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в розумінні вимог пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач -2 здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абзац перший пункту 1 Порядку №560, тобто не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів з метою перевірки інформації, наявної в поданих документах для отримання відстрочки та належним чином перевірив долучені до заяви документи.
В той же час, суд приймає до уваги, що позивачу вже була оформлена відстрочка на строк до 20 серпня 2025 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», у зв'язку з перебуванням на утриманні 3-х дітей до 18 років, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 жовтня 2024 року № 2370.
Отже, при прийнятті оскарженого рішення, відповідач - 2 діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована це рішення, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 18 вересня 2025 року № 43 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання позивачу відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом, згідно частини 7 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_13.
Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
В той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно розглянути заяву позивача щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду.
Відтак, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем-2 рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 18 вересня 2025 року № 43 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
3. Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька