03 грудня 2025 рокуСправа №160/28456/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Страха Вадима Олеговича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
01.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.10.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Страха Вадима Олеговича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №0400-010408-8/151326 від 08.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену (недоотриману) пенсію померлого чоловіка - ОСОБА_2 у сумі 378 060,83 грн., нараховану йому на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі №160/32533/23.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №0400-010408-8/151326 від 08.08.2025 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував у статусі безвісти зниклого, без офіційного підтвердження факту смерті з боку державних органів, тому дата встановлення смерті та зміна відповідного статусу відбулася лише 8 липня 2025 року (свідоцтво про смерть від 15.07.2025 серія НОМЕР_1 ). ОСОБА_1 є дружиною та спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_2 . ОСОБА_2 за життя неодноразово звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі № 160/32533/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі наданої довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 28.09.2023 за №33/24/С-10781 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі № 160/32533/23 проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.07.2024 у розмірі 378 060,83 грн. 18.10.2024 Головним управлінням було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, з 21.09.2020 по 19.11.2020. Погашено заборгованість по 190 рішеннях суду на загальну суму 24,4 млн гривень. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління на 2025 рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено 17.09.2025. План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2025 рік затверджений Головою правління Пенсійного фонду України 22.09.2025. Разом з тим Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Відповідно до підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійним фондом України здійснюється ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Відповідно, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії за вислугу років, котре належить ОСОБА_2 не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не знаходиться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судових рішень, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Відтак, виплата коштів на виконання наступних рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі № 160/32533/23, буде проведена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до отримання фінансування не має можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих коштів. ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення невиплаченої пенсії за рішеннями суду померлого батька ОСОБА_2 не надав жодних доказів про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області створює перешкоди або ухиляється від виконання рішень суду. Отже, покладені судом зобов'язання вчинити дії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року у справі № 13.03.2024 по справі № 160/32533/23 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії та зобов'язавши останнього провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про грошове забезпечення, відповідно, вимога позивача про стягнення невиплаченої пенсії фактично змінює резолютивну частину вищевказаних рішень суду. Відтак, положення Кодексу адміністративного судочинства містять імперативні норми і тому вимога позивача стягнути з Головного управління невиплачену пенсію є не належною, оскільки належним захистом є зобов'язання вчинити певні дії. Також, не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 02.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 06.10.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
В період з 20.10.2025 року по 24.10.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
27.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що чоловік позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув, що підтверджується копією долученого свідоцтва про смерть.
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі №160/32533/23 позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення від 28.09.2023 №33/24/С-10781, виготовленої Міністерством внутрішніх справ України в особі Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області", з урахуванням грошового забезпечення 15 863,60 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі наданої довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи "Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 28.09.2023 за №33/24/С-10781 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн 73 коп.
На виконання рішення суду померлому було нараховано доплату за період у розмірі 378 060,83 грн., яку відповідач йому не виплатив за життя.
У поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач, як єдиний спадкоємець померлого, має намір отримати суму заборгованості, що виникла за пенсією її чоловіка. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату зазначеної суми, проте їй було відмовлено з посиланням на нібито пропущений шестимісячний строк для подання заяви до відповідача щодо отримання заборгованості. Водночас відповідач умисно маніпулює строками, оскільки хоча дата смерті була зазначена 15.05.2024 року, фактичне свідоцтво про смерть видане лише 08.07.2025 року. Причиною цього є те, що померлий, старший сержант 2-го відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти під час виконання бойового завдання 15.05.2024 поблизу населеного пункту Лук'яні Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, внаслідок мінометного обстрілу. Таким чином, на момент фактичного встановлення смерті особи позивач не могла звернутися за виплатою заборгованості, а пропущення строку, на яке посилається відповідач, є необґрунтованим. Загиблий перебував у статусі безвісти зниклого, без офіційного підтвердження факту смерті з боку державних органів, тому дата встановлення смерті та зміна відповідного статусу відбулася лише 08.07.2025 року. У зв'язку з цим позивач не могла допустити пропуску строку для звернення, на який посилається відповідач, оскільки реальної можливості для цього не існувало.
Позивач вважає, що відмова відповідача у невиплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому чоловіку, але були неодержані ним у зв'язку із його смертю є протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до Розділу ІІ Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. При цьому дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
З огляду на викладене вище та враховуючи те, що звернення позивача до пенсійного органу за відповідними виплатами здійснено у межах шести місяців після смерті пенсіонера, докази щодо звернення інших члени сім'ї у відповідності до ст. 61 Закону №2262-XII до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за виплатою суми пенсії померлого у справі відсутні, позивач як дружина померлого має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові, але не була виплачена пенсійним органом останньому у зв'язку з його смертю.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В свою чергу вказана норма ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" містить дві умови за якими неодержані суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та можуть бути отримані членами сім'ї пенсіонера, у разі його смерті а саме: 1) виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам і дружині (чоловіку), а також членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Як зазначено судом вище позивач є дружиною померлого.
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті суми пенсії яка нарахована, але не виплачена померлому чоловіку і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Страха Вадима Олеговича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №0400-010408-8/151326 від 08.08.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену (недоотриману) пенсію померлого чоловіка - ОСОБА_2 у сумі 378 060,83 грн., нараховану йому на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі №160/32533/23.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник