03 грудня 2025 року Справа № 160/28983/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28983/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220097,11 грн.,-
І. ПРОЦЕДУРА
30.10.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220 097,11 гривень.
Ухвалою суду від 31.10.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 31.10.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:
- докази сплати заборгованості у добровільному порядку, згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зобов'язати позивача надати до суду належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:
- обґрунтований розрахунок із зазначенням дати виникнення податкового боргу по кожному ППР з урахуванням дати вручення відповідачеві таких ППР, виходячи з вимог ст.ст. 42, 58 Податкового кодексу України та вимог ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.11.2024 року від відповідача до суду надійшла заява, у якій відповідач просить суд продовжити строк для подання відзиву на позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
29.11.2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просить суд зупинити провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220097,11 грн. (справа №160/28983/24) до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (справа №160/31453/24).
Ухвалою суду від 05.12.2024 року зупинено провадження у справі №160/28983/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220 097,11 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/31453/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
19.11.2025 року провадження в адміністративній справі №160/28983/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220 097,11 грн., поновлено.
27.11.2025 року відповідачем подано клопотання на виконання ухвали.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 03.12.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 220097,11 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку.
Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 25.07.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 та має податковий борг у загальній сумі 220097,11 гривень.
Так, згідно матеріалів справи, на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 220 097,11 грн., а саме:
заборгованість з податку на нерухоме майно, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 105 780,12 грн.;
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 114 316,99 гривень.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою ОСОБА_1 до бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога від 17.04.2024 №0011635-1305-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
За таких підстав та у зв'язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов'язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У відповідності до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Судом було встановлено, що до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2023 №1066413-2412-0463-UA12020250000010438, на підставі якого ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житловий будинок у сумі 26627,48 грн/ за 2021 рік;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2023 №1066442-2412-0463-UA12020250000010438, на підставі якого ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житловий будинок у сумі 26404,39 грн/ за 2022 рік;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.02.2024 №0015148-2412-0463-UA12020250000010438, на підставі якого ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житловий будинок у сумі 26445,17 грн/ за 2023 рік;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2024 №0011635-1305-0436, на підставі якої ОСОБА_1 визначено податковий борг у сумі 176485,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2024 року позивачу з матеріалів справи №160/28983/24 стало відомо про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач вказує, що відповідач припустився помилок при розрахунку суми податкових зобов'язань та не застосував до позивача пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, право на пільгу встановлено для пенсіонерів за віком рішенням Слобожанської селищної ради.
Також, позивач звертає увагу, що податковим органом не дотримано процедури надіслання податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки вони направлялися на адресу, за якою позивачка не проживає з вересня 2005 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2023 №1066442-2412-0463-UA12020250000010438, на підставі якого ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житловий будинок у сумі 26404,39 грн. за 2022 рік.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.02.2024 №0015148-2412-0463-UA12020250000010438, на підставі якого ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житловий будинок у сумі 26445,17 грн. за 2023 рік.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2024 №0011635-1305-0436, на підставі якої ОСОБА_1 визначено податковий борг у сумі 176485,95 грн.
Відмовлено у скасуванні податкового повідомлення рішення від 13.12.2023 року №1066413-2412-0463, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 26 627,48 грн. за 2021 рік.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року по справі №160/31453/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково.
Змінено абзац 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі №160/31453/24, виклавши його у наступній редакції:
Зменшено податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2024 №0011635-1305-0436 на загальну суму 52 849,56 гривень.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі №160/31453/24 залишено без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року по справі №160/31453/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Змінено абзац 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі №160/31453/24, виклавши його у наступній редакції: Зменшено податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2024 №0011635-1305-0436 на загальну суму 52 849,56 гривень. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі №160/31453/24 залишено без змін, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з позивача податкового боргу, що виник на підставі вказаних рішень.
При цьому також, слід вказати про те, що на виконання вимог ухвали суду, продподатковим органом суд убули надані письмові пояснення, враховуючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року по справі №160/31453/24, у яких позивач вказує про те, що у тексті рішення ДОАС від 07.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 наявні відмінності в ідентифікації номерів податкових повідомлень-рішень (ППР), які визнані протиправними та скасованими.
Зміст судових рішень містить номери податкових повідомлень-рішень, які не відповідають номерам податкових повідомлень-рішень, що є предметом спору у справі 160/28983/24 стосовно їх включення до суми податкового боргу 220 097,12 грн., що підлягає стягненню, а саме: по тексту позовної заяви ГУ ДПС, що є предметом розгляду по справі 160/28983/24,серед переліку ППР зазначені : від 13.12.2023 №1066462-2412-0463-UA12020250000010438; від 12.02.2024 №0015188-2412-0463-UA12020250000010438.
У зв'язку з цим, позивач вказує про те, що на цей час неможливо однозначно встановити, що саме ті ППР, які впливають на суму податкового боргу у межах цього провадження, були предметом оскарження й були визнані протиправними та скасовані судом у справі №160/31453/24.
Наявність різних номерів ППР створює правову невизначеність щодо факту скасування ППР, які є складовою податкового боргу, що стягується в цій справі.
Така неточність у судових рішеннях не дозволяє ні суду, ні сторонам правильно визначити обсяг податкового боргу, який підлягає стягненню, та унеможливлює виконання рішення.
Вказують також, про те, що у прохальній частині позовної заяви представник позивача зазначає номери податкових повідомлень-рішень, які не відповідають фактичним номерам ППР, що існують у матеріалах цієї справи 160/31453/24 та є підставою заявлених нами вимог про стягнення податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 названої статті податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1 сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2 контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3 контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (п. 60.2. ст. 60 ПК України).
Відповідно до підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3. ст. 60 ПК України).
Відповідно до підпункту 60.1.3 та 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 ПК України).
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 60.5. ст. 60 ПК України).
Отже, враховуючи наведене вище, про що вказує, і сам позивач у своїх письмових поясненнях, що неможливо встановити наявність та точність суми податкового боргу, що має бути стягнуто з відповідача, суд робить висновок, про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220097,11 грн., без задоволення.
Щодо питання розподілу судових витрат.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 220 097,11 грн. - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 03.12.2025 року.
Суддя В.В. Ільков