02 грудня 2025 рокуСправа №160/14594/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу порядку виконання судового рішення по справі №160/14594/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення або зміну способу порядку виконання судового рішення по справі №160/14594/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішення суду набрало законної сили 02.12.2021, відтак, є таким, що підлягає виконанню. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, рішення суду у справі №160/14594/21 не виконано у повному обсязі. Зокрема, заборгованість по виплаті пенсії, яка утворилася в результаті перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №160/14594/21, досі не виплачена. 20.10.2025 звернулася із заявою до відповідача та просила вказати розмір вказаної заборгованості, порядок її виплати та причини, з яких вона не виплачена. 18.11.2025 відповідач надав відповідь - лист №64211-48405/4-01/8- 0400/25 від 18.11.2025 з додатками, з якого вбачається, що доплата пенсії на виконання рішення суду у справі №160/14594/21 за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 складає 109182,09 грн. Неможливість здійснення її виплати обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування. Відтак, на час звернення із заявою, вказана заборгованість так і не була виплачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2025 о 09:15 год.
01.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України надійшли заперечення на заяву, в яких зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 160/14594/21, зроблено перерахунок та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 у розмірі 109182.09 грн. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. В жовтні та листопаді 2025 року проведено виплату доплати за рішенням суду в сумі 374,7 грн згідно Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Наразі доплата ОСОБА_1 за період з 01.04.2019-31.01.2022 складає у розмірі 108807.39. Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Сторони у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання 02.12.2025 не прибули. Представник Головного управління Пенсійного фонду України надав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №160/14591/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати призначеної їй пенсії за вислугу років із 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 55/11/202-159 від 15.04.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року та виплату з урахуванням раніше здійснених виплат основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 55/11/202-159 від 15.04.2021 року про розмір грошового забезпечення.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Означене судове рішення набрало законної сили 02.12.2021.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №160/14594/21 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 01.01.2022 у розмірі 109 182,09 грн.
В жовтні та листопаді 2025 року проведено виплату доплати за рішенням суду в сумі 374,7 грн згідно Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Наразі доплата ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 - 31.01.2022 складає у розмірі 108807,39 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.
Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Як вже було встановлено судом, рішення у цій справі набрало законної сили 02.12.2021.
Суб'єктом владних повноважень - відповідачем виконане судове рішення в частині нарахування позивачу суми доплати за період з 01.04.2019 по 01.01.2022 у розмірі 109 182,09 грн, на дату звернення заявника до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі (24.11.2025), тобто більше ніж через два місяці після набрання рішенням законної сили, нарахована сума доплати позивачу в повному обсязі не виплачена.
Зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахованої та невиплаченої суми доплати пенсії у розмірі 108 807,39 грн.
Відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат не спростовує висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, позаяк процесуальна норма щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення про обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат у разі його невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є імперативною.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу порядку виконання судового рішення по справі №160/14594/21 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу порядку виконання судового рішення по справі №160/14594/21 - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №160/14591/21 із:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року та виплату з урахуванням раніше здійснених виплат основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 55/11/202-159 від 15.04.2021 року про розмір грошового забезпечення.»
на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нараховану, але невиплачену суму доплати до пенсії у розмірі 108 807 (сто вісім тисяч вісімсот сім) гривень 39 копійок.».
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков