28 листопада 2025 року м. Чернівці Справа № 727/11011/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Лисака І.Н.,
суддів: Одинака О.О., Кулянди М.І.,
секретар: Паучек І.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот», Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Гемі Ішлетмеджілігі Хізметлері Тіджаред»,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Мамчина П.І.,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по заробітній платі (а.с.1-4).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, просить суд апеляційної інстанції таку скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що суд зазначив, що відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право» справа не підсудна судам України, оскільки однією із сторін є іноземний елемент, однак, апелянт стверджує, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції застосував не в повному обсязі ст.76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», залишивши поза увагою пункти 7 та 12 статті 76 вказаного Закону, в яких зазначено, що суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України або в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Посилається на норми ст.48 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно якої правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором України, а Провадження №22-ц/822/927/25
також відносини між членами екіпажу, які беруть участь в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і судновласником визначаються чинним законодавством України.
Відповідно до Трудового договору найму Моряка від 11 листопада 2024 року та Довідки депонента від 3 червня 2025 року судно «Василій Боженко», на якому працював ОСОБА_1 , плаває під прапором України.
У відзиві на апеляційну скаргу сторона відповідача ПАТ «СК «Укррічфлот» просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».
Згідно із ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Таким вимогам ухвала суду не відповідає.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції з посиланням на норми матеріального права вказав, що трудові відносини ОСОБА_1 регулюються правом держави, в якій знаходиться роботодавець та у якій виконувалася робота.
Крім того зазначив, що оскільки одним із відповідачів у справі є іноземний елемент, що знаходиться за межами України, і з яким позивач уклав трудовий договір, а тому ця справа не підсудна судам України.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З доданих до позовної заяви письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , взятий на облік в АДРЕСА_1 як ВПО, що підтверджується довідкою №7726-7500910682 від 25.05.2025 року.
З копії посвідчення особи моряка серії НОМЕР_2 - ОСОБА_1 є моряком. У період з 13.11.2024 року по 12.05.2025 року плавав на судні «Василій Боженко» на підставі трудового договору по найму моряка від 11.11.2024 року.
У відповідності до копії довідки депонента, виданої АСК «Укррічфлот» від 03.06.2025 року, ПАТ «СК «Укррічфлот», що є судновласником т/х «Василій Боженко», ІМО 8623999, прапор України, підтверджує, що ОСОБА_1 працював на судні на посаді другого механіка суднового на підставі та у відповідності до контракту з компанією ONYX Maritime, що є Менеджерами Екіпажів за договором із Судновласником - Компанією АСК «Укррічфлот» на вказаному судні.
Onyx Ship Management & Maritime Services Trade LTD зареєстрований за законодавством Туреччини.
В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення цієї статті ґрунтуються на положеннях Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 10 ЦПК України норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 4 ЗУ «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього закону, інших законів, міжнародних договорів України.
До трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (стаття 52 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).
Вибір законодавства для регламентації трудових відносин на транспорті, наприклад, на морському, зумовлює типова колізійна прив'язка - закон прапора; на річковому, повітряному - місця реєстрації судна; на автомобільному - особистий закон перевізника.
Статтею 91 Конвенції Організації Об'єднаних Нації з морського права 1982 року, яка ратифікована Україною 03 червня 1999 року, передбачено, що кожна держава визначає умови надання своєї національності суднам, реєстрації суден на її території і права плавати під її прапором. Судна мають національність тієї держави, під прапором якої вони мають право плавати. Між державою і судном має існувати реальний зв'язок. Кожна держава видає відповідні документи суднам, яким вона надає право плавати під її прапором.
Згідно статті 1 Кодексу торговельного мореплавства України, останній регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.
Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибогосподарської діяльності, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
Стаття 32 Кодексу торговельного мореплавства України вказує на те, що поняття «українське судно» або «судно України» означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України.
Національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні і одержанням права плавання під Державним прапором України.
Право плавання під Державним Прапором України має судно, яке перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, фізичної особи - підприємця, юридичної особи, зареєстрованих на території України, або судно, що використовується зазначеними особами на умовах договору бербоут-чартера (крім суден, власниками чи судновласниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, юридичні особи, які зареєстровані на території держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, юридичні особи, зареєстровані на території України, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, чи юридичні особи, зареєстровані на території України, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є держава, визнана Україною державою-агресором або державою-окупантом, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до ЗУ «Про санкції»).
Стаття 48 Кодексу торговельного мореплавства України визначає, що правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором України, а також відносини між членами екіпажу, які беруть участь в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і судновласником визначаються чинним законодавством України.
Відносини, зазначені у частині першій цієї статті, що виникають на судні, яке знаходиться в територіальному морі та внутрішніх водах України і плаває під прапором іншої держави, регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно, договорами між судновласником і членами екіпажу судна, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Статтею 49 Кодексу торговельного мореплавства України врегульовано склад екіпажу.
До екіпажу судна входять капітан, інші особи командного складу і суднова команда.
До командного складу судна, крім капітана, належать: помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки, радіоспеціалісти, судновий лікар, боцман. До командного складу судновласник може віднести інших суднових спеціалістів.
Частиною 1 та 2 ст.497 ЦПК України обумовлено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Згідно зі статтею 8 КЗпП України трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право».
Так, у міжнародному цивільному процесі під підсудністю цивільних справ за участю іноземних осіб (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ та здійснення окремих процесуальних дій щодо іноземного елемента. Тому спочатку необхідно вирішити питання про те, чи підлягає розгляду конкретна справа на території держави, до суду якої звернувся заявник, а вже потім має бути визначений конкретний суд, наділений повноваженнями вирішувати подібні цивільні справи.
Частина 1 статті 19 ЦПК України вказує, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Відтак, на цивільні справи з іноземним елементом поширюються як загальні, так і спеціальні правила підсудності. Тому суд повинен з'ясувати питання про те, чи поширюється його компетенція на розгляд справи.
Частиною 1 статті 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
За приписами частини 1 статті 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, судно, на якому плавав позивач « ОСОБА_2 », ІМО 8623999, прапор України, зареєстровано в Україні, а тому відносини між членами екіпажу, які беруть участь в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і судновласником визначаються чинним законодавством України.
Отже, предметом позову в цій справі є майнова вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати члена екіпажу у зв'язку з виконанням ним своїх трудових обов'язків на борту судна « ОСОБА_2 », власником якого є компанія АСК «Укррічфлот» та плаває під прапором України, а тому суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що вказана справа не підсудна судам України.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 379, 381, 383-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 вересня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Суддя-доповідач І.Н. Лисак
Судді: О.О. Одинак
М.І. Кулянда