Провадження № 11-сс/821/570/25 Справа № 711/9509/25Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
03 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2025 року,
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 21.11.2024 року про закриття кримінального провадження № 12023255350000405 від 28.12.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2025 року скаргу представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_3 задоволено. Постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 21.11.2024 року про закриття кримінального провадження № 12023255350000405 від 28.12.2023 року скасовано. Зобов'язано прокурора у кримінальному провадженні № 12023255350000405 виконати вимоги ч. 1 та ч. 5 ст. 284 КПК України.
На вказану ухвалу прокурор Черкаської обласної прокуратури подала апеляційну скаргу в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.11.2025 року. Ухвалу слідчого судді від 12.11.2025 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_3 на постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 21.11.2024 року про закриття кримінального провадження 12023255350000405 від 28.12.2023 року.
Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги прокурора Черкаської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, суддя апеляційного суду вважає, що вказана апеляційна скарга не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
З апеляційної скарги вбачається, що прокурор Черкаської обласної прокуратури оскаржує рішення слідчого судді, яким задоволено скаргу представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_3 на постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 21.11.2024 року про закриття кримінального провадження 12023255350000405 від 28.12.2023 року.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 року N 13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).
Також, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд зазначив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до положень статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано у главі 26 КПК України, зокрема, у параграфі 2 встановлено порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, у тому числі законодавець у ст. 309 КПК України вказав чіткий їх перелік.
У ч. 1 цієї статті зазначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 51) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 111) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 309 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Отже, системний аналіз зазначених положень КПК України свідчить про те, що законодавець у ст. 309 КПК України вказав вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, постановлених під час досудового розслідування
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.
З урахуванням викладеного, відповідно до положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про задоволення скарги представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_3 на постанову начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження 12023255350000405 від 28.12.2023 року та скасовано вказану постанову прокурора, не підлягає апеляційному оскарженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Черкаської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2025 року, слід відмовити.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Черкаської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_1