Справа № 636/6964/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/2075/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 5 ст. 407 КК України
03 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 серпня 2025 року, якою звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності для проходження військової служби, -
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 серпня 2025 року клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності - задоволено. Звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 КК України, в порядку , передбаченому частиною 5 статті 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, до набрання ухвалою законної сили скасовано та звільнено його з під варти в залі суду.
Зобов'язано ОСОБА_9 невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_9 .
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, внесене до ЄРДР за № 62025170020008708 від 15.05.2025 - закрито.
Суд першої інстанції мотивував прийняте рішення тим, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, виявив бажання проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 на продовження проходження ОСОБА_9 військової служби, та дійшов до висновку, що ОСОБА_9 на підставі частини 5 статті 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Не погодившись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19.08.2025, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказує на те, що ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.10.2024 засудженого ОСОБА_9 звільнено умовно-дострокового від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, відповідно до статті 81-1 КК України та ЗУ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» від 08.05.2024 № 3687-ІХ.
09.11.2024 ОСОБА_9 на добровільній основі уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу до закінчення особливого періоду.
Таким чином, на момент розгляду обвинувального акту в Чугуївському міському суді Харківської області ОСОБА_9 відносився до категорії осіб, що були умовно-достроково звільнені для подальшого проходження військової служби.
Прокурор звертає увагу, що у випадку вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення, настають правові наслідки, визначені спеціальною нормою КК України.
Зокрема відповідно частини 3 статті 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу. Вказана норма не передбачає виключень, особливостей застосування, звільнення тощо.
Вважає, що саме вказана норма мала бути застосована під час судового розгляду, адже особа звільнена від відбування покарання під умовою, що була ним порушена. Натомість суд першої інстанції, задовольняючи клопотання сторони захисту, застосував норму частини 5 статті 401 КК України, не врахувавши особливості правового стану ОСОБА_9 як особи, що умовно-достроково звільнена.
Обвинувачений ОСОБА_9 проходить військову службу за контрактом та перебуває в місцях бойових дій, судом апеляційної інстанції вжито можливих заходів для повідомлення ОСОБА_9 про дату та час апеляційного розгляду, однак обвинувачений в судове засідання не прибув.
Захисник та прокурор вважали за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 , враховуючи, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі в зоні бойових дій, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого за участі його захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Частиною 3 статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною 5 статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_9 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення під час дії воєнного стану, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, його захисник - адвокат ОСОБА_7 звернулися до суду з проханням про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, на підставі добровільного бажання ОСОБА_9 повернутися до військової служби у військову частину НОМЕР_1 . У зв'язку з чим суд першої інстанції звільнив ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 КК України.
В матеріалах провадження міститься письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_9 мають намір прийняти на посаду стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Внаслідок оцінки всіх перелічених вище обставин суд першої інстанції об'єктивно дійшов обґрунтованого висновку щодо звільнення ОСОБА_9 на підставі частини 5 статті 401 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
З таким висновком цілком погоджується суд апеляційної інстанції.
Апеляційні доводи прокурора про наявність заборони на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини 3 статті 81-1 КК України, оскільки ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення за частиною 5 статті 407 КК України під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, є безпідставними, оскільки норми статті 81-1 КК України визначають порядок та умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби засуджених осіб, які відбувають покарання та, в свою чергу, не встановлюють заборони щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно вияв бажання повернутися для продовження проходження військової служби, проти чого не заперечувало командування військової частини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 КК України, а тому підстав для скасування ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19.08.2025, за доводами апеляційної скарги прокурора, не встановлено.
Керуючись статтями 284, 404, 405, 407, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 серпня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: