Справа № 165/3307/24 Головуючий у 1 інстанції: Гайворонський О. В.
Провадження № 22-ц/802/1337/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
25 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
з участю:
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії старшого державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Васенко Вікторії Ростиславівни, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року,
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на рішення, дії старшого державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Васенко В. Р., яку обґрунтував тим, що державним виконавцем неправомірно та безпідставно були винесені постанови у виконавчому провадженні № 78365138.
Заявник ОСОБА_2 просив суд визнати неправомірними та скасувати постанови у виконавчому провадженні № 78365138 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000 грн, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 170 грн, про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн, про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року у цій справі постановлено відмовити у відкритті провадження у цивільній справі № 165/3307/24 за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії старшого державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Васенко В. Р.
Боржнику ОСОБА_2 роз?яснено, що скарга на дії, рішення державного виконавця підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, заявник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що скарга на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору, на постанову державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, на постанови державного виконавця про накладення штрафу не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, а тому суд вважав, що така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дії чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України).
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Натомість за правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження дій чи бездіяльності таких осіб.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Такі висновки зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21 (провадження №14-82цс24).
У справі, що переглядається в апеляційному порядку, боржник ОСОБА_2 просив суд загальної юрисдикції визнати неправомірними та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанову державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови державного виконавця про накладення штрафу, які можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за скаргою боржника ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду та не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді