Справа № 1-729/11
Провадження по справі № 1-в/752/168/25
"22" вересня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання заступника начальника управління - начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про вирішення питання про речові докази у кримінальній справі №01-17454 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
встановив:
Заступник начальника управління - начальник слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про вирішення питання про речові докази у кримінальній справі № 01-17454, мотивуючи його тим, що за наслідками розгляду вищезазначеної кримінальної справи Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено вирок від 17.10.2011. Між тим, під час ухвалення вироку не було вирішено питання про речові докази - грошові кошти у сумі 496 грн., які були вилучені у ОСОБА_4 під огляду місця події та які до даного часу зберігаються в управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Прокурор просила вирішити дане питання на розсуд суду.
Засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Між тим їх неявка у відповідності до положень ч.5 ст. 539 КПК України не перешкоджає розгляду питання.
Суд, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали судової справи № 1-729/11, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КПК України (у редакції 1960 року) питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи
Частиною 1 статті 409 КПК України (у редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду кримінальної справи № 01-17454, Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено вирок від 17.10.2011, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_5 - ч.1 ст. 309, ч.2 ст.185 КК України. Також вирішено питання про розподіл судових та про речові докази - мобільні телефони, роздруківку телефонних дзвінків та наркотичні засоби. Вирок суду набрав законної сили 02.11.2011.
Питання про грошові кошти у сумі 496 грн., які були вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_4 , вироком суду не вирішувалося.
Так, з матеріалів кримінальної справи встановлено, що під час огляду місця події, який відбувся 07.02.2011 о 17 год 30 хв поряд із торговим центром «Магелан» за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 13-б, у ОСОБА_8 серед іншого було вилучено грошові кошти у сумі 496 грн., частина яких - 210 грн. - є доходом від продажу опію.
Постановою старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України ОСОБА_9 від 13.03.2021 на вилучені грошові кошти у сумі 496 грн. накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна ОСОБА_8 та передано на зберігання до фінансової частини Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві (корінець квитанції № 001035).
Даних про те, вищезазначені грошові кошти були визнані речовими доказами у кримінальній справі № 01-17454, матеріали справи не містять.
Тобто, вказані грошові кошти є майном засудженого ОСОБА_4 , на яке накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна, а тому доля вказаного майна не підлягає вирішенню у порядку ст. 81 КПК України (у редакції 1960), так і порядку ст. 100 КПК України (у редакції яка діє станом на даний час).
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що грошові кошти у сумі 496 грн. не є речовими доказами у кримінальній справі № 01-17454, питання про них не підлягає вирішенню у порядку ст. 81 КПК України (у редакції 1960).
Питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані, підлягають вирішенню у порядку, передбаченому статтею 411 КПК України (в редакції 1960 року).
За таких обставин, клопотання заступника начальника управління -начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81, 409, 411 КПК України (у редакції 1960 року), -
постановив:
У задоволенні клопотанні відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1