Справа № 752/22034/25
Провадження №: 3/752/7614/25
02 грудня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 437223, 29.08.2025 о 01:40 год. в м. Київ, по Столичному Шосе, 101 км, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість, блідість обличчя. До лікаря нарколога для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння їхати відмовився у встановленому законом поряядку, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисник - адвокат Данілова К.Ю. надіслала клопотання про закриття адміністративного провадження. Своє клопотання мотивує наступним.
Так, зокрема зазначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В протоколі вказано, що виявлені такі ознаки: «зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість, блідність обличчя». Не погоджується з вищевказаним твердженням.
Аналізує відеозапис й зазначає, що на ньому зафіксована суцільна провокація з боку працівників поліції та схиляння ОСОБА_1 до того, щоб останній навпаки нікуди не їхав з ними. Відсутні повні ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери, проте працівники поліції здійснювали на останнього психологічний тиск та схиляли останнього не їхати на медичний огляд.
Вказує, що дії працівників поліції носили характер тиску та навмисного створення ситуації, що змусила ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду. Це суперечить принципу недопустимості провокації з боку правоохоронних органів.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано як працівник поліції світить в очі ОСОБА_1 ліхтариком та говорить, що зіниці реагують на світло, але слабенько (відрізок на відео 02:21), що спростовує ознаку наркотичного сп'яніння згідно Наказу МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 р. №1452/735.
Вказує на інші факти порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Вважає, що поліцейськими УПП у м. Києві не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відтак провадження в справі № 752/22034/25 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Крім іншого зазначає, що ОСОБА_1 приймає безпосередню участь в забезпеченні здійснення заходів з Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у складі військової частини НОМЕР_2 та постійно перебуває на лінії зіткнення.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Тобто, водій зобов'язаний пройти у встановленому законом порядку огляд, зокрема на стан наркотичного сп'яніння, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду чи підстави до зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 437223, 29.08.2025 о 01:40 год. в м. Київ, по Столичному Шосе, 101 км, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість, блідість обличчя. До лікаря нарколога для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння їхати відмовився у встановленому законом поряядку, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у матеріалах справи відсутній.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 серпня 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість, блідість обличчя.
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 29 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 .
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування працівник поліції запитує водія, чи вживає він наркотичні засоби, на що останній відповідає, що останній раз вживав більше місяця назад, на уточнююче запитання поліцейського відповідає: «травку курив». В подальшому працівник поліції каже, що ОСОБА_1 необхідно проїхати в медичний заклад, на що водій каже: «зараз же я тверезий», працівник поліції відповідає «я вам вірю, але наркотичні засоби тримаються в організмі дуже довго. Скоріш за все в аналізі покаже. Ви маєте право відмовитися, буде складений адміністративний протокол, в якому буде зазначено що ви з ознаками… так як ви кажете що вживали - самі розумієте… якщо відмовитесь - у протоколі буде зазначено, що ви з ознаками, а якщо поїдете, у висновку лікаря буде вже зазначено, що ви - в стані… протокол відправляється на суд, а суд приймає рішення». Далі інший працівник поліції каже: «канабіс дуже довго в організмі тримається… і за місяць, якщо вживали, і за два - покаже». Далі працівник поліції каже: «ось, у мене увімкнена камера, ви відмовляєтесь чи не відмовляєтесь?» й ОСОБА_1 каже: «ну, відмовляюсь».
За приписами ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Близькі за змістом положення викладено в ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як вбачається з наданого суду відео, ОСОБА_1 відмовився від огляду саме тому, що працівники патрульної поліції запевняли його, що у будь-якому разі аналіз сечі покаже вміст канабіоідів, навіть якщо водій вживав їх більше місяця тому. Дані дії суд розцінює як провокацію задля того, щоб водій вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, ReportsofJudgmentsandDecisions 1998-VI).
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
З відеоматеріалів також вбачається, що працівник патрульної поліції повідомляє ОСОБА_1 , що якщо він відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння то в протоколі буде зазначено, що він перебуває лише з ознаками сп'яніння та роз'яснює водію, що факт перебування його в наркотичному сп'янінні не доведено, складені матеріали будуть направлені до суду, а суд вже прийме рішення.
Вказані дії працівників патрульної поліції по своїй суті вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже, дії поліцейського не відповідали вимогам ст. 245 КУпАП, за якими завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 124, ч. 4 ст.130, ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко