Справа № 702/1185/25
Провадження № 2-н/702/66/25
про відмову у видачі судового наказу
03.12.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М., розглянув матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
Представник заявника 03.12.2025 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно змісту заяви, представник заявника зазначає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» здійснює постачання природного газу споживачеві на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, як постачальник «Останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500. Проте, боржником постачальнику не була надана заява - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем.
Відповідно до п. 2 Розділу IІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила постачання природного газу), визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Особливості здійснення постачання природного газу побутовому споживачу постачальником "Останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Так, згідно з пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник "Останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
До того ж, фактом укладення Типового договору, на який у своїй заяві посилається представник заявника обґрунтовуючи свої вимоги, є включення постачальником споживача до свого реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви - приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку (п. 1.3 Типового договору).
Постачальники зобов'язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. Постачальники із спеціальними обов'язками, на яких в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ побутовим споживачам (далі - постачальник із спеціальними обов'язками), додатково розміщують редакцію договору в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності (п.3 Розділу ІІІ Правил).
Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з положеннями, викладеними в ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Разом з тим, до заяви про видачу судового наказу не додано ні договору постачання природного газу офіційно опублікованого на сайті, ні примірника підписаної боржником заяви - приєднання, повернутої постачальнику ТОВ «ГК «Нафтогаз України», ні інших доказів, які б свідчили про приєднання ОСОБА_1 до умов договору постачання природного газу споживачем.
Згідно з п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відтак, для встановлення того, чи є особа суб'єктом дії Закону, необхідним є встановлення, чи є особа власником нерухомого майна або іншою особою, яка отримує відповідну житлово-комунальну послугу.
Разом з тим, представником заявника не додано до заяви жодні підтверджуючі документи, зокрема, але не виключно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких можливо було б встановити належність боржнику на праві власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
А тому суд вважає, що представником заявника не надано доказів (договорів), укладених між заявником ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» з індивідуальним споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за якими пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природний газ відповідно до норм діючого законодавства.
У випадках споживання послуг без укладання договору фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у формі, визначеній чинним законодавством. Розмір та підстави виникнення такої заборгованості повинні встановлюватись судом в позовному провадженні.
Відтак, проаналізувавши подану заявником заяву про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про те, що дана заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу та з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність (п. 1,5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 60 - 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Юлія ЖЕЖЕР