Справа № 367/6207/24
Провадження №2-во/367/176/25
Іменем України
02 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Щербини Л.А. про виправлення описку в рішенні суду від 20 березня 2025 у цивільну справу № 367/6207/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Журавель Алла Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування,
26 листопада 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Щербини Л.А. до суду надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду від 20 березня 2025 року у справі за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Журавель Алла Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування, а саме: виправити описку в місці її реєстрації.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судом встановлено, що у резолютивній частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року у відомостях про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена представником позивача в позовній заяві.
Із копії паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Допущена описка в судовому рішенні суду є технічною та її виправлення не впливає на зміст рішення, а тому зазначена описка підлягає виправленню.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що в рішенні суду допущена описка, а також, що виправлення описки не змінює резолютивної частини даного рішення, тому допущена описка підлягає виправленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Щербини Л.А. про виправлення описку в рішенні суду від 20 березня 2025 у цивільну справу № 367/6207/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори Журавель Алла Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Виправити описку, допущену в резолютивній частині рішення викласти інформацію про учасників справи в наступній редакції:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя М.П. Одарюк