Справа № 366/2647/25
Провадження № 2/366/897/25
іменем України
7 жовтня 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
при секретарі Іванової І.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в селищі Іванків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Іванківський відділ ДРАЦС про виключення з актового запису про народження дитини про батька дитини та скасування виконавчого листа про стягнення аліментів, -
Короткий зміст позовних вимог
18 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 , звернувся з позовом до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини про батька дитини та скасування виконавчого листа про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 лютого 2019 року позивач уклав шлюб з відповідачем, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Головного територіального управління юстиції Київської області, актовий запис №10. Однак, спільне життя не склалось, у зв'язку з чим, сторони почали проживати окремо. 5 червня 2023 року рішенням Іванківського районного суду Київської області шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем. Позивач зазначив, що батьком дитини бути не може, оскільки йому стало відомо, що не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вона спілкується зі своїм біологічним батьком, який їй постійно телефонує, відвідує її та передає кошти, про що відповідач під час спілкування з нею не заперечувала. Враховуючи, що позивач не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить суд зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Головного територіального управління юстиції Київської області виключити відомості ОСОБА_1 , як батька дитини, з актового запису про народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_3 , актовий запис №19 складений 03 жовтня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Головного територіального управління юстиції Київської області та внести зміни до вищевказаного актового запису записавши батька дитини зі слів матері.
Процесуальні дії
22.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 22.08.2025 зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №366/627/23, виданого Іванківським районним судом Київської області 4.07.2023р., до завершення розгляду справи.
Позиції сторін по справі
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, звернулась до суду із заявою про визнання позову.
Представник третьої особи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини не явки суду не повідомлені.
Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права
Дослідивши письмові докази, надані позивачем та його представником, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року (справа №366/627/23) шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 лютого 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 10, розірвано. Малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до її повноліття залишено на вихованні матері. Після розірвання шлюбу Позивачці змінено прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3000 грн. (три тисячі грн.) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно з дня подання позову, з 07 березня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення набрало законної сили 6 липня 2023 року.
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 3 жовтня 2019 року. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно з ч.2 ст.1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
При цьому, за ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Як визначено ч.2 та ч.3 ст.122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Як передбачено частинами 1-3 статті 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123цього Кодексу (ч. 5 ст. 136 СК України).
Як передбачено п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами частин 1,6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначене є підставою для виключення відомостей про батьківство відносно дитини.
За таких обставин, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що стороною позивача фактично доведено обставини, на які він вказував у позові, стосовно того, що не являється біологічним батьком дитини, що в свою чергу, є підставою для задоволення позову.
Крім того, відповідно доданого до позовної посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорії 1) Серії НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 , убачається, що пред'явник посвідчення має право на пільги.
Пунктом 10 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (Категорії 1), та має відповідне посвідчення Серії НОМЕР_2 від 25 листопада 2024р., тому має підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 10 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір.
З урахуванням вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, судом слід стягнути судовий збір за розгляд справи з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями121,122,133,134,136 СК України, статями 263-265,352,354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Іванківський відділ ДРАЦС про виключення з актового запису про народження дитини про батька дитини та скасування виконавчого листа про стягнення аліментів - задовольнити.
Внести зміни до актового запису №19 від 13 листопада 2013 року, складеного Виконавчим комітетом Ладижицької сільської ради Іванківського району Київської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виключити відомості про батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави суму судового збору в розмірі 1211,0 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 07.10.2025 року.
Суддя: О.П. Гончарук