Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/2413/25
2/287/1250/25
02 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», представник позивача Лойфер Антон Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Сенс Банк» (надалі - позивач, банк, АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором № 501367014 від 01.10.2021 у розмірі 63730,23 грн. та судових витрат: 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 5602,82 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Також, 01.10.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501367014, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 30000,00 грн. із фіксованою процентною ставкою 45,00 % річних на строк 60 місяців зі строком повернення кредиту 01.10.2026. Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальнику кредит, проте останній своїх зобов'язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 63730,23 грн., з яких: 28121,11 грн. - за кредитом; 35609,12 грн. по відсотках, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16 год. 30 хв. 02.12.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
02.12.2025 представник позивача Лойфер А.Е. в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, у якій він просить розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у суду матеріалів, позовні вимоги підтримує та просить задоволити повністю. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи не з'явився, від нього надійшла до суду письмова заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву відповідач до суду не надав.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 01.10.2021 ОСОБА_1 підписав оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501367014, відповідно до якої пропонував АТ «Альфа банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на таких умовах: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту 30000,00 грн.; процентна ставка 45,00 % річних, фіксована; строк кредиту 60 міс. Даний договір підписаний аналогом власноручного підпису. Зазначено, що підпис позичальника на цьому договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування (а.с. 13-16).
01.10.2021 АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501367014, відповідно до якої відповідач підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці Банку (а.с. 16-22).
Також, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 2).
Відповідно до меморіального ордеру № 592844948 від 01.10.2021 (а.с. 23) грошові кошти в сумі 30000,00 грн. було перераховано на рахунок відповідача ОСОБА_1 , із призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором № 501367014 від 01.10.2021, що також підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку відповідача (а.с. 31-74).
З розрахунку заборгованості за кредитом станом на 28.03.2025 слідує, що заборгованість складає 63730,23 грн., з яких: 28121,11 грн. - за кредитом; 35609,12 грн. по відсотках (а.с. 24).
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» (а.с. 85-90).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч.2 ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження обставин укладення кредитного договору позивачем надано оферту на укладення угоди про надання кредиту 01.10.2021, графік платежів, анкету-заяву про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501367014, меморіальний ордер, розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, вимогу про усунення порушень, з доказами її направлення відповідачу.
При цьому, відповідачем не надано доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.
Оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно меморіального ордеру № 897829 від 07.10.2025 (а.с. 1) позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, з якого вбачається що витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 5602,82 грн. (а.с. 76-82).
Дослідивши надані докази, суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5602,82 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 204, 526, 530, 610-612, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 3,4,12,13,76-81,141,263, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк», представник позивача Лойфер Антон Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 501367014 від 01.10.2021 у розмірі 63730 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять) грн. 23 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5602 (пять тисяч шістсот дві) грн. 82 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Представник позивача: Лойфер Антон Едуардович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Винар