Справа № 287/2687/25
1-кс/287/406/25
03 грудня 2025 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025, -
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025 ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 02.10.2025, зокрема, на мобільний телефон марки «Айфон Х».
Клопотання обґрунтовується тим, що, на думку скаржника, його утримання безпідставне, так як телефон не містить у собі ознак заборонених предметів. Вважає, що час розслідування, майже 3 місяці, вся інформація повинна була вже бути перевірена і подальше утримання телефону обмежує його право власності. Подальший арешт телефону вважає непропорційним, що не відповідає принципу розумності та підлягає скасуванню.
Дослідивши зміст клопотання та наявну інформацію щодо руху справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна, про скасування якого йдеться у поданому клопотанні, накладений ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 02.10.2025 у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025.
Згідно відомостей із автоматизованої системи документообігу суду "Д3", слідчим суддею встановлено, що 28.10.2025 до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. У подальшому визначено головуючого суддю та призначено підготовче судове засідання.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту здійснюється перевірка обґрунтованості обмеження права власності та/або подальшої необхідності такого обмеження, що передбачає дослідження окремих матеріалів досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Виходячи зі змісту ч.9 ст.100, ч.4 ст.174 КПК України, беручи до уваги, що на даний час до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у слідчого судді на момент розгляду клопотання відсутні повноваження вирішувати питання скасування арешту, накладеного на речові докази у кримінальному провадженні, щодо якого розпочато судове провадження.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено, яке процесуальне рішення підлягає ухваленню слідчим суддею у випадку відсутності у нього повноважень на вирішення питання, порушеного перед ним у клопотанні сторони кримінального провадження.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність.
Частина 1 ст. 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Зі змісту статей 172-174 КПК України слідує, що за результатами розгляду клопотань учасників кримінального провадження про арешт майна та його скасування, слідчий суддя уповноважений ухвалювати рішення про повне або часткове задоволення клопотань, повну або часткову відмову у їх задоволенні, про повернення клопотань.
Враховуючи, що на момент розгляду даного клопотання у слідчого судді відсутні повноваження вирішувати питання скасування арешту, накладеного на речові докази у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025, у якому Олевським районним судом Житомирської області у визначеному КПК України порядку розпочато судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 309 КК України, слідчий суддя вбачає підстави для повернення такого клопотання про скасування арешту майна суб'єкту звернення для подання складу суду, яким здійснюється таке судове провадження.
Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к, від 23.05.2018 у справах № 237/1459/17 та №243/6674/17-к, від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21-к, у разі винесення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст.309 КПК України, суд апеляційної інстанції не має права відмовити в перевірці її законності з підстав, передбачених ч.4 ст.399 КПК України.
Керуючись статтями 3, 7, 9, 23, 26, 131, 132, 171-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Повернути клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025065520000075 від 21.09.2025, для подання суду, яким здійснюється у ньому судове провадження.
Повернення клопотання не позбавляє права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1