Справа № 287/2547/25
3/287/3104/25
03 грудня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 11.09.2023 органом № 1828, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191001 від 31.10.2025 вбачається, що 31.10.2025 близько 20.00 год. в с. Сущани, по вул. Набережній, ОСОБА_1 вчинив дрібні хуліганські дії, а саме перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у громадському місці.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок- це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення зазначеного правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191001 від 31.10.2025, якийскладений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; письмовим поясненням ОСОБА_3 від 31.10.2025; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 31.10.2025; електронним рапортом від 31.10.2025.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4 кваліфікуються за ст. 173 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинивдрібне хуліганство, яке виразилось у висловлюванні нецензурною лайкою в громадському місці, внаслідок чого останнім було порушено громадський порядок.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, його майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховується його вік, особа правопорушника, характер вчиненого, ступінь його вини, майновий стан, а також те, що він раніше протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 ст. 27 КУпАП та на підставі викладеного обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП, за якою він притягується до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1,173,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Штраф перерахувати на р/р UA 048999980313020106000006741, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Олевськ/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар