Провадження № 3/641/2193/2025 Справа № 641/8454/25
02 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Коломацьким РВ УМВС України в Харківській області 25.10.1999 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшов для розгляду адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 56847 від 28.10.2025 року, складеного головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб Управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області Лискою О.І., ОСОБА_1 вчинила правопорушення, а саме неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а саме не включення до податкових розрахунків виплат доходів (ознака 157), чим порушено п. 176.2 (б) ст. 176 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючип.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не входить до переліку справ передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 у судове засідання, вважає за можливим справу розглядати без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 56847 від 28.10.2025 року, актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , податковий номер 2878607842.
Своїми діям ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, - неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність за адміністративне правопорушення обставин, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 163-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя- М. Ю. Онупко