Провадження № 2/641/2065/2025 Справа № 641/3217/25
26 листопада 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Маньковської О.О., за участю секретаря судового засідання - Макарової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року в розмірі 33840,82 грн. та стягнення судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 870641789 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 29900,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5YD67, пройшовши попередньо декілька етапів для його укладання, зокрема, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 29900,00 грн. 14.02.2022 року на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , зазначену при укладанні кредитного договору. Свої зобов'язанні первісним кредитором виконані, проте, відповідач умови договору не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року. 27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року. Надалі, 14.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №140325-У. Відповідно до Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової до відповідача. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена.
Представник позивача про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надавав.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 870641789, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 29900,00 грн. на строк 140 днів, зі сплатою 0,69% в день за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом (а.с. 28-45).
Згідно Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МШФД» на ім'я позичальника ОСОБА_1 направлено одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_2 - 14.02.2022 року, за допомогою якого, останній підписав електронний договір (а.с. 46).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем виконало за кредитним договором, надавши останньому кредит у розмірі 29900,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а.с. 56).
Згідно наданої інформації з АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 нараховано суму 29900,00 грн. у період з 14.02.2022 року по 14.02.2022 рік, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 125,126).
Відповідач свої зобов?язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 33840,82 грн., а саме: 29900,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 3940,82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 13-14).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року (а.с. 62-78).
27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 (а.с. 79-86).
14 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №140325-У (а.с.86-94).
Відповідно до Реєстру боржників від 14.03.2025 року до Договору факторингу №40325-У від 14.03.2025 року до позивача перейшло право грошової до відповідача в сумі 33840,82 грн, з яких 29900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3940,82 грн. - сума заборгованості за відсоткам (а.с. 91).
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Юніт Капітал» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 14.02.2022 року укладено кредитний договір № 870641789, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 29 900,00 грн. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість у розмір 33840,82 грн., а саме: 29900,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 3940,82 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованості за кредитним договором у розмірі 33840,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПКУкраїни визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 17/03/25-02 від 17.03.2025 року, додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 17.03.2025 року № 17/03/25-02, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн.
Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, згідно Постанови Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, визначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є об'єктивними та пропорційними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд погоджується із заявленою позивачем сумою витрат на правову допомогу та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 870641789 від 14.02.2022 року в розмірі 33840,82 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., а всього стягнути 43263 (сорок три тисячі двісті шістдесят три) грн. 22 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Маньковська