Справа № 953/4208/25
н/п 2-др/953/53/25
"03" грудня 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
розглянув у м. Харкові у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріуліна Костянтина Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Київський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Головне управління казначейської служби України у Харківській області про стягнення грошових коштів.
Історія справи
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Київський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Головне управління казначейської служби України у Харківській області про стягнення грошових коштів. Також просила стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн та судові витрати на правову допомогу адвоката.
Київський районний суд міста Харкова заочним рішенням від 31.10.2025 позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 37 400 грн та стягнув з ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 201,46 грн.
Короткий зміст заяви
03.11.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн.
Заява мотивована тим, що позивач поніс витрати на правову допомогу, у зв'язку з необхідністю звернення з позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з відповідача та за надані послуги пов'язані з розглядом справи. Адвокат Кріулін К.В. в позовній заяві та інших процесуальних заявах вказував про стягнення витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем при розгляді справи в суді, та зазначив, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів з дня винесення рішенні у справі, а тому позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7 200 грн, які підтверджується доданими доказами.
Виклад позиції відповідача
Правом на надання пояснень не скористались.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 04.11.2025 прийняв до розгляду заяву та призначив її до розгляду без виклику учасників справи відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України.
Учасники справи про розгляд справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Представник позивача в заяві від 01.12.2025, просив розгляд заяви проводити за відсутності позивача та його представника. Відповідач 1 повідомлявся шляхом направлення ухвали суду від 04.11.2025 на відому суду адресу. Поштове відправлення повернулося з відміткою про вручення 22.11.2025. відповідач 2 та треті особи повідомлялись шляхом направлення ухвали до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду про доставку документів. Тобто учасники справи повідомлені про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд, враховуючи, що позивач та відповідачі належним чином повідомлені про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, відсутність клопотань щодо неможливості розгляду справи, заяви представника позивача про розгляд заяви за його відсутності, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Київський відділ виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Головне управління казначейської служби України у Харківській області про стягнення грошових коштів та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн та судові витрати на правову допомогу адвоката.
Київський районний суд міста Харкова рішенням від 31.10.2025 позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 37 400 грн та стягнув з ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1201,46 грн. Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалось.
27.12.2025 адвокат Кріулін К.В. та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги (далі - договір), предметом якого є надання адвокатом правової допомоги клієнту з питань, пов'язаних із захистом його прав та законних інтересів згідно з заявками клієнта.
Відповідно до п. 4.1 - 4.3 вартість послуг (гонорар) за даним договором становить суму вартості послуг, визначену Додатковими угодами до даного Договору. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Клієнт зобов'язаний оплатити надані Послуги за даним Договором протягом 5 (п'яти) днів з дня підписання відповідної додаткової угоди до даного договору. В ці ж строки Клієнт сплачує Адвокату фактичні витрати (витрати на поштові відправлення, отримання витягів, довідок чи виписок із Єдиного державного реєстру, проїзд до суду тощо), понесені у зв'язку із наданнях Послуг за даним Договором, на підставі документів, що підтверджують суму цих витрат. Після надання послуг, обумовлених кожною Додатковою угодою до даного Договору Сторони підписують Акт наданих послуг.
Відповідно до п. 1 - 2 додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 адвокат надав/зобов'язаний надати Клієнту правову допомогу: аналіз законності списання з банківського рахунку Клієнта грошових коштів в рахунок сплати адміністративного штрафу та витрат виконавчого провадження за скасованою в судовому порядку постановою у справі про адміністративне правопорушення; аналіз судової практики щодо можливості стягнення коштів Клієнта в судовому порядку; надання юридичної консультації щодо можливості судового стягнення безпідставно стягнених з Клієнта коштів, орієнтовних строків такого процесу, вартості та ризиків; підготовка та подання до суду позовної заяви; представництво інтересів Клієнта під час розгляду справи в першій судовій інстанції: підготовка процесуальних документів (клопотання/заяви, в тому числі щодо стягнення витрат на правову допомогу, тощо); надання відповідей та консультацій Клієнту з питань правового та/або інформаційного характеру щодо процесу розгляду позовної заяви, набуття законної сили рішенням суду; отримання судового рішення, що набрало законної сили, та виконавчого листа/листів. супроводження та забезпечення процесу звернення їх до виконання. Сторони погодили вартість вказаної в п. 1 правової допомоги в сумі 7200,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріуліна Костянтина Вікторовича було виконано вимоги ч. 1 ст. 134 ЦПК України, а саме - разом з першою заявою по суті, тобто у позовній заяві було зазначено про попередній орієнтований розрахунок судових витрат позивача.
Щодо строків подання доказів, які б підтверджували розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судове рішення Київського районного суду міста Харкова ухвалено 31.10.2025 та отримано представником позивача 01.11.2025 через систему "Електронний суд". 03.11.2025 останній подав заяву про ухвалення додаткового рішення, тобто процесуальний строк на подання доказів не пропущений.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової допомоги від 27.12.2024, додаткову угоди до договору про надання правової допомоги від 27.12.2024, платіжну інструкцію про зарахування коштів за надану правову допомогу, тобто докази, передбачені ч. 3 ст. 137 ЦПК України. Також позивач надав докази надсилання вказаних доказів відповідачу.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З наданих представником позивача доказів вбачається, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 7 200 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Таку правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Відповідачі отримали ухвалу про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, однак не заявили про співмірність заявлених до стягнення витрат. А тому суд вважає доведеними розмір понесених витрат.
Водночас згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд частково задовольнив позовні вимоги, а саме задовольнив позовні вимоги тільки до відповідача 1 в розмірі 37 400,00 грн (із заявлених до стягнення 37 703,00 грн), в решті вимог, зокрема, до відповідача 2 відмовив. Тобто суд визнав обгрунтованими вимоги тільки в частині до відповідача 1 і в розмірі 37 400,00 грн.
За таких обставин, судові витрати щодо відшкодування витрат на правову допомогу відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 571, 08 грн (пропорційно до загальної суми та з урахуванням відмови у позові до відповідача 2).
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріуліна Костянтина Вікторовича про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 49, 133, 137, 141, 263 - 265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріуліна Костянтина Вікторовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 571, 08 гривень.
В іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове судове рішення складено та підписано 03 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 )
Суддя Роман ВІТЮК