Справа № 162/1113/25
Провадження № 2-а/162/153/2025
02 грудня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Савича А. С.,
з участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,
розглянувши без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника Пасевича О. П. 05.11.2025 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про визнання протиправними дій та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що 03.11.2025 в автоматизованій системі виконавчих проваджень дізнався про наявність щодо себе відкритого виконавчого провадження № 79325240, у якому він є боржником, а стягувачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представником ОСОБА_1 03.11.2025 в приміщенні Любешівського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області ЗМУ МЮ при ознайомленні з матеріалами вказаного виконавчого провадження було отримано постанову ВН № 403 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Відповідно до цієї постанови правопорушення полягає в тому, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 21.07.2025 близько 16 год 40 хв встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: після набрання чинності 15.02.2025 Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки 28.04.2017 військово-лікарською комісією отримав статус «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», чим порушив ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», під час дії особливого періоду.
Вважає дану постанову відповідача незаконною і такою, що підлягає до скасування з таких підстав. Так, згідно оскаржуваної постанови правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки 28.04.2017 військово-лікарською комісією отримав статус «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Однак, як вбачається з його військово-облікового документу № 300720209316351000004 позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 тільки 18.10.2017, тобто він аж ніяк не міг проходити медичний огляд ВЛК при цьому РТЦК та СП, що передувало взяттю його на облік, тобто 28.04.2017. Тобто, зазначена інформація в оскаржуваній постанові про первинну дату проходження позивачем ВЛК 28.04.2017 не відповідає дійсності, що свідчить про не встановлення необхідних даних відповідачем для встановлення та розкриття об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, відповідачем не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. В оскаржуваній постанові не зазначено належних та допустимих доказів, які підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення. Розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи його ніхто не повідомляв. Тобто, ОСОБА_1 фізично не міг з'явитися на розгляд справи, подати свої додаткові пояснення чи заперечення, за бажанням скористатися правничою допомогою. Відповідно вважають, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не дотримано процедури та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача на захист.
Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити даний строк, посилаючись на те, що не був повідомлений про місце та час розгляду справи, про оскаржувану постанову не знав, дізнався про неї лише 03.11.2025.
З урахуванням наведеного, просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення серії ВН № 403 від 30.07.2025 про притягнення позивача до відповідальності, провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 484,48 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено позивачу строк звернення до суду, розгляд справи постановлено провести у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с.17-18). Будь-яких заяв від учасників справи не поступало.
Ухвалою суду від 14.11.2025 задоволено клопотання представника відповідача Корецької А. М. та продовжено відповідачу строк для подання відзиву по справі на десять днів, відкладено розгляд справи (а.с 30).
Представник відповідача Корецька А. М. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 17.11.2025 подала відзив на позовну заяву (з додатком), в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Вважає, що оскаржувана постанова винесена правомірно та не підлягає до скасування. Звертає увагу, що позивач з 28.04.2017, тобто дати проходження останнього медичного огляду ВЛК, після набрання чинності 15.02.2025 Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Ці обставини були встановлені 21.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому стосовно позивача було складено протокол ВН 403/403 від 21.07.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в якому позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач 21.07.2025 отримав другий примірник цього протоколу, що ствердив особистим підписом, однак на розгляд справи не прибув, що у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП не перешкоджало здійснити розгляд справи без його участі. Враховуючи наявність належних і допустимих доказів, які підтверджують винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, він правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить такого висновку.
Судом встановлено, що 21.07.2025 в особистій присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ВН № 403/403 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, з якого слідує, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 21.07.2025 близько 16 год 40 хв встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме після набрання чинності - 15.02.2025 Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки 28.04.2017 військово-лікарською комісією отримав статус «непридатний в мирний час», обмежено придатний у воєнний час, чим порушив абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи щодо нього відбудеться 30.07.2025 о 09 год 20 хв за відповідною адресою. ОСОБА_1 також ознайомлений зі змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, засвідчив ці обставини власноручним підписом та отримав копію протоколу.
ОСОБА_1 також скористався своїм правом надати пояснення та зазначив у цьому протоколі, що свою вину визнає та щиро розкаюється. Крім того, просить врахувати факт догляду за батьком, який є особою з інвалідністю 1 групи, у зв'язку з чим не має фінансової можливості сплатити штраф (а.с.40 зворот).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з тексту якої вбачається, що 21.07.2025 близько 16 год 40 хв встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме після набрання чинності - 15.02.2025 Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки 28.04.2017 військово-лікарською комісією отримав статус «непридатний в мирний час», обмежено придатний у воєнний час, чим порушив п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У військово-обліковому документі наявна інформація про взяття ОСОБА_1 на облік у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 18.10.2017 (а.с.9, зворот).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2025, яка видана ОСОБА_1 , останньому на строк до 16.11.2025 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у зв'язку з доглядом батька з першою Б групою інвалідності (а.с.9).
Згідно з витягу з книги протоколів засідань Любешівської районної призовної комісії (протокол № 8 від 28.04.2017, громадянин ОСОБА_1 рішенням призовної комісії по статті 58б гр. І наказу МО України № 402 від 2008 року визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 41).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 28.04.2017 пройшов ВЛК, за результатами якого визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 41 зворот).
Із довідки військово-лікарської комісії № 2025-0722-1457-0253-7 від 22.07.2025 (тобто, після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення) вбачається, що 22.07.2025 ОСОБА_1 пройшов ВЛК у КП “ЛБЛ» Любешівської селищної ради, є здоровим та придатний до військової служби. Картка підписана членами ВЛК та секретарем, наявна відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 з постановою ВЛК (а.с.10).
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 63 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04.05.2024 та який не виключений з військового обліку, був зобов'язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Однак, позивачем не надано доказів вжиття заходів задля отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025. Наявність відстрочки від призову не звільняла позивача від вчинення цих дій.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до цієї дати, суду не надано.
Виходячи з встановлених обставин справи, суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поважності причини непроходження медичного огляду у вищевказаний період, що, як правильно зазначено відповідачем, є свідченням наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, однак на розгляд справи не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому відповідачем з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП розглянуто справу без присутності позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає що постанова серії ВН № 403 від 30.07.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є правомірною та не підлягає скасуванню.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, залишивши оскаржувану постанову без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову серії ВН № 403 від 30.07.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без змін.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви - залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Дата ухвалення судового рішення 02.12.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: Пасевич Олександр Петрович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Представник відповідача: Корецька Анна Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич